Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Voprosy_k_gos_Ekzamenam.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
620 Кб
Скачать
☆

55. Методика вивчення творчості письменника в контексті розвитку художніх напрямків та течій.

Змістом літературної освіти в старших класах передбачається ознайомлення з творчістю талановитих, реалізованих як творчі особистості митців, зокрема тими високохудожніми текстами, які “репрезентують різні етапи літературного процесу, культурно-лiтературні традиції”, відповідно пропонується аналіз творів “у контексті історико-літературного процесу” (як і передбачено Державним стандартом). Таким чином, історичний літературний процес окреслюється лише пунктирно - в найпоказовіших і для письменника, і для певного жанрово-стилістичного явища взірцях. У сучасній загальноосвітній школі вивчається не історія літератури, а українська література, що дає більшу можливість активізувати морально-етичні аналогії, суспільно-ціннісні орієнтири через естетико-літературознавчі категорії, поняття; зацікавити учнів близькими їхній свідомості художніми творами; змінити усталений, застарілий імідж української літератури на цілісній карті світової літератури.

Поняття про художні напрями та течії даємо з 9 класу. «Марусю» Квітки-Основяненка розглядаємо у контексті сентименталізму, творчість поетів романтиків – романтизму, творчість Тараса Шевченка – підкреслюємо поєднання романтизму та реалізму, «Енеїда» Котляревського – бурлеск. У 10 класі говоримо про реалізм (Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сімя»), імпресіонізм (М. Коцюбинський, його новели), експресіонізм (В. Стефаник), модернізм та неоромантизм (Кобилянська) , символізм (М. Вороний) , екзистенціоналізм (В. Підмогильний). Відзначаємо вплив напряму на письменника (розглядаємо прояви напряму у світовій літературі, його загальні риси й особливості), працюючи над текстами творів та при аналізі системи персонажів пропонуємо учням знайти вплив напряму у творах. Ці особливості допомагають більш цілісному сприйняттю творів.

56. Методика проведення уроку з позакласного читання.

Уроки позакласного читання давно увійшли до практики викладання літератури. Яскравість і навіть святковість, що виявляється у виборі місця проведення і оформлення, широке використовування форм позакласної роботи, вільний вибір творів для обговорення, можливість звернення до сучасної літератури, нових видань класики - ці особливості уроків позакласного читання привернули до них увагу вчителів і учнів. В середніх класах, коли інтенсивно розширяється круг читання школярів, коли в їх читання вливається величезний потік "дорослої" літератури, коли складається диференціація читацьких інтересів, на перший план висувається задача формування різносторонніх читацьких інтересів, а також вдосконалення читацького сприйняття, розвитку художнього смаку. В старших класах особливо важливою стає задача розвитку особового підходу до літературного твору, самостійності естетичних оцінок. Інтереси старшокласників, у тому числі і читацькі, вже сформувалися. Недооцінка цього факту при плануванні уроків позакласного читання, виборі творів для обговорення і форм проведення уроків може привести в результаті до відчуження між учнем і вчителем. Звичайно вчителі-словесники планують проведення уроків позакласного читання між окремими темами, пов'язуючи ці уроки з вивченням програмного матеріалу. Проте така обов'язкова їх ув'язка з основним курсом не завжди необхідна. Достатньо "незалежними" можуть бути "бібліотечні уроки", огляди новинок літератури, а також уроки позакласного читання, присвячені письменнику-ювіляру або цікавій журнальній публікації. Частіше за все вчителі переносять обговорення проблем, піднятих в творах, що вивчаються за програмою, і на уроки позакласного читання. В старших класах таким чином зв'язуються класика і сучасна література, досліджуються спадкоємність, традиції і новаторство в рішенні українськими письменниками "вічних питань". Значно рідше враховуються вчителями історико-літературні зв'язки, окрім, мабуть, найпоширенішого "зв'язку по автору", коли для бесіди на уроці позакласного читання відбираються інші твори письменника, що вивчаються за програмою, або книги, присвячені його життя і творчості. Іноді на уроках позакласного читання обговорюються і твори інших авторів, близькі за часом написання, що мають схожу творчу долю, створені в руслі одного літературного напряму. Звернення до творів зарубіжних письменників частково заповнює пропуски в літературній освіті, дає можливість виходу на проблеми взаємодії літератур, літературних зв'язків і впливів. Мало уваги уділяє шкільна практика і теоретико-літературним зв'язкам класного і позакласного читання. Тим часом уроки позакласного читання можуть істотно розширити уявлення вчаться про літературні жанри, поетичних формах, засоби художньої образотворчої, особливості віршованої мови.

Крім внутрішньонаочних зв'язків в практиці вітчизняної школи давно були намічені і широко використовуються і міжнаочні зв'язки уроків позакласного читання з уроками історії, географії, музики і образотворчого мистецтва. Основну роботу по підготовці уроку позакласного читання проводить невелика ініціативна група з тих, що трьох-чотирьох зацікавилися темою уроку хлопців, які виступають в ролі організаторів, доповідачів і їх опонентів, бібліографії, оформлювачів і т.д., що ведуть, основних Вони ж допомагають в розподілі завдань між однокласниками, разом з вчителем продумують сценарій і оформлення уроку.