Оцінка в'язкості по виду зламу.

 

При грузлому стані металу в зламі більше 90 % волокон, за верхній поріг холодноламкості Т_в приймається температура, що забезпечує такий стан. При тендітному стані металу в зламі 10 % волокон, за нижній поріг холодноламкості Т_н приймається температура, що забезпечує такий стан. У техніку за поріг холодноламкості приймають температуру, при якій у зламі 50 % в'язанням тридцятилітньому. Причому ця температура повинна бути нижче температури експлуатації виробів не менш чим на 40^oС.

Випробування на витримку (ДЕРЖСТАНДАРТ 2860) дають характеристики утомної міцності.

У тома - руйнування матеріалу при повторних знакозмінних напругах, величина яких не перевищує границі текучості.

Утома міцність – здатність матеріалу пручатися утоми.

Процес утоми складається із трьох етапів, що відповідають цим етапам зони в зламі показані на мал.

1 - утворення тріщини в найбільш навантаженій частині перетину, що піддавалася мікродеформаціям і одержала максимальне зміцнення

2 - поступове поширення щілин, гладка притерта поверхня

3 - остаточне руйнування, зона «доломи», живий перетин зменшується,а щира напруга збільшується, поки не відбувається руйнування тендітне або грузле

 

Схема зародження й розвитку тріщини при змінному вигині круглого зразка

 

Характеристики утому міцності визначаються при циклічних випробуваннях «вигин при обертанні». Схема представлена на мал.

Випробування на утому (а), крива утоми (б)

 

Основні характеристики:

 

Межа витримки ( – при симетричній зміні навантаження, – при несиметричній зміні навантаження) – максимальна напруга, що витримується матеріалом за довільно велику кількість циклів навантаження N.

Обмежена границя витривалості – максимальна напруга, що витримується матеріалом за певне число циклів навантаження або час.

Живучість – різниця між числом циклів до повного руйнування й числом циклів до появи утомної тріщини.

 

Технологічні властивості

 

Технологічні властивості характеризують здатність матеріалу піддаватися різним способам холодної й гарячої обробки.

1. Ливарні властивості.

Характеризують здатність матеріалу до одержання з нього якісних виливків.

Рідкоплинність – характеризує здатність розплавленого металу заповнювати ливарну форму.

Усадка (лінійна і об'ємна) – характеризує здатність матеріалу змінювати свої лінійні розміри й об'єм у процесі затвердіння й охолодження. Для попередження лінійної усадки при створенні моделей використовують нестандартні метри.

Ліквація – неоднорідність хімічного складу по об'єму.

2. Здатність матеріалу до обробки тиском.

Це здатність матеріалу змінювати розміри й форму під впливом зовнішніх навантажень не руйнуючись.

Вона контролюється в результаті технологічних випробувань, проведених в умовах, максимально наближених до виробничого.

Аркушевий матеріал випробовують на перегин і витяжку сферичної лунки. Дріт випробовують на перегин, скручування, на навівання. Труби випробовують на роздачу, сплющення до певної висоти й вигин.

Критерієм придатності матеріалу є відсутність дефектів після випробування.

3. Зварюваність.

Це здатність матеріалу утворювати нероз'ємні сполуки необхідної якості. Оцінюється по якості звареного шва.

4. Здатність до обробки різанням.

Характеризує здатність матеріалу піддаватися обробці різним різальним інструментом. Оцінюється по стійкості інструмента й по якості поверхневого шару.