- •5.05050204 «Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машин і обладнання»
- •5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів»
- •Матеріали для виробництва металів і сплавів
- •Виробництво чавуну
- •Виплавка чавуну
- •Продукти доменної плавки Основним продуктом доменної плавки є чавун
- •Найважливіші техніко-економічні показники роботи доменних печей
- •Лекція Виробництво сталі. Процеси прямого одержання заліза з руд.
- •Одержання губчатого заліза в шахтних печах.
- •Відновлення заліза в киплячому шарі
- •Одержання губчатого заліза в капсулах-тиглях.
- •Виробництво сталі Сутність процесу
- •Способи виплавки сталі
- •Виробництво сталі в кисневих конвертерах.
- •Виробництво стали в електропечах
- •Дугова плавильна піч.
- •Індукційні тигельні плавильні печі
- •Розливання сталі
- •Способи підвищення якості сталі
- •Виробництво кольорових металів Виробництво міді
- •Виробництво магнію
- •Лекція Матеріалознавство. Особливості атомно-кристалічної будови металів.
- •Метали, особливості атомно-кристалічної будови
- •Поняття про ізотропії й анізотропії
- •Алотропія або поліморфні перетворення.
- •Магнітні перетворення
- •Будова реальних металів. Дефекти кристалічної будови
- •Нагострені дефекти
- •Лінійні дефекти:
- •Розорієнтування зерен і блоків у металі
- •Лекція Кристалізація металів. Методи дослідження металів.
- •Зміна вільної енергії залежно від температури
- •Механізм і закономірності кристалізації металів.
- •Умови одержання дрібнозернистої структури
- •Будова металевого злитка
- •Визначення хімічного складу.
- •Вивчення структури.
- •Фізичні методи дослідження
- •Лекція Загальна теорія сплавів. Будова, кристалізація й властивості сплавів. Діаграма стану. Поняття про сплави й методи їхнього одержання
- •Особливості будови, кристалізації й властивостей сплавів: механічних сумішей, твердих розчинів, хімічних сполук
- •Класифікація сплавів твердих розчинів.
- •Кристалізація сплавів.
- •Діаграма стану.
- •Лекція Діаграми стану двохкомпонентних сплавів.
- •Діаграма стану сплавів з відсутністю розчинності компонентів у компонентів у твердому стані (механічні суміші)
- •Діаграма стану сплавів з обмеженою розчинністю компонентів у твердому стані
- •Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворять хімічні сполуки.
- •Діаграма стану сплавів, що випробовують фазові перетворення у твердому стані (змінна розчинність)
- •Зв'язок між властивостями сплавів і типом діаграми стану
- •Лекція Навантаження, напруги й деформації. Механічні властивості. Фізична природа деформації металів.
- •Природа пластичної деформації.
- •Дислокаційний механізм пластичної деформації.
- •Руйнування металів.
- •Механічні властивості й способи визначення їхніх кількісних характеристик
- •Лекція Механічні властивості й способи визначення їхніх кількісних характеристик: твердість, в'язкість, стала міцність
- •Твердість по Бринеллю ( держстандарт 9012)
- •Метод Роквелла держстандарт 9013
- •Метод Виккерса
- •Метод дряпання.
- •Динамічний метод (по Шору)
- •Вплив температури.
- •Способи оцінки в'язкості.
- •Оцінка в'язкості по виду зламу.
- •Основні характеристики:
- •Технологічні властивості
- •Експлуатаційні властивості
- •Конструкційна міцність матеріалів. Особливості деформації полікристалічних тел. Наклеп, повернення й рекристалізація Конструкційна міцність матеріалів
- •Особливості деформації полікристалічних тіл.
- •Вплив нагрівання на структуру й властивості деформованого металу: повернення й рекристалізація
- •Лекція Залізовуглецеві сплави. Діаграма стану залізо - вуглець.
- •Компоненти й фази залізовуглецевих сплавів
- •Процеси при структуроутворенні залізовуглецевих сплавів
- •Структури залізовуглецевих сплавів
- •Вплив домішок
- •Призначення легуючих елементів
- •Розподіл легуючих елементів у сталі
- •Класифікація й маркування сталей Класифікація сталей
- •Маркування сталей
- •Якісні вуглецеві сталі
- •Якісні й високоякісні леговані сталі
- •Леговані конструкційні сталі
- •Діаграма стану залізо - графіт.
- •Процес графітизації.
- •Будова, властивості, класифікація й маркування сірих чавунів
- •Вплив сполуки чавуну на процес графітизації.
- •Вплив графіту на механічні властивості виливків.
- •Позитивні сторони наявності графіту.
- •Сірий чавун
- •Високоміцний чавун з кулястим графітом
- •Ковкий чавун
- •Вибілені й інші чавуни
- •Лекція Основи теорії термічної обробки сталі. Види термічної обробки металів.
- •Механізм основних перетворень
- •1. Перетворення перліту в аустеніт
- •Закономірності перетворення.
- •Лекція Технологічні особливості та можливості відпалу і нормалізації. Перетворення аустеніту в мартенсит при високих швидкостях охолодження
- •4. Перетворення мартенситу в перліт.
- •Технологічні можливості й особливості відпалу, нормалізації, загартування й відпустки
- •Відпал першого роду.
- •Відпал і нормалізація. Призначення й режими
- •Лекція Технологічні особливості та можливості загартування і відпустки Загартування
- •С пособи загартування
- •Відпуск
- •Відпускна крихкість
- •Лекція Хіміко-термічна обробка стали: цементація, азотування, нітроцементація й дифузійна металізація Хіміко-термічна обробка стали
- •Призначення й технологія видів хіміко-термічної обробки: цементації, азотування нітроцементація й дифузійної металізації
- •Цементація у твердому карбюризаторі.
- •Газова цементація.
- •Режими термічної обробки цементованих виробів
- •Азотування
- •Ціанування й нітроцементація
- •Дифузійна металізація
- •Лекція Методи зміцнення металу.
- •Поверхневе зміцнення сталевих деталей
- •Загартування струмами високої частоти.
- •Газополум’яне загартування.
- •Старіння
- •Обробка сталі холодом
- •Зміцнення методом пластичної деформації
- •Цементуємі й поліпшені сталі Цементуємі сталі.
- •Сталі, що поліпшуються.
- •Цементуємі й поліпшені стали Цементуємі стали.
- •Сталі, що поліпшуються.
- •Вуглецеві інструментальні сталі (держстандарт 1435)
- •Лекція Леговані сталі. Конструкційні сталі
- •Леговані сталі
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталі
- •Вплив легуючих елементів на перетворення переохолодженого аустеніту.
- •Вплив легуючих елементів на мартенситне перетворення
- •Вплив легуючих елементів на перетворення при відпустку
- •Класифікація легованих сталей
- •Леговані сталі, що поліпшуються.
- •Високоміцні, пружинні, шарикопідшипникові, зносостійкі й автоматні сталі Високоміцні сталі
- •Пружинні сталі.
- •Шарикопідшипникові сталі.
- •Сталі для виробів, що працюють при низьких температурах
- •Зносостійкі сталі
- •Автоматні сталі
- •Інструментальні сталі Сталі для різального інструменту
- •Леговані інструментальні сталі
- •Швидкорізальні сталі
- •Сталі для вимірювальних інструментів
- •Штампові сталі
- •Сталі для штампів холодного деформування.
- •Сталі для штампів гарячого деформування
- •Корозійностійкі сталі й сплави. Жаростійкі сталі й сплави. Жароміцні сталі й сплави
- •Класифікація коррозионно-стійких сталей і сплавів
- •Хромисті сталі
- •Жаростійкість, жаростійкі сталі й сплави
- •Жароміцність, жароміцні сталі й сплави
- •Класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Лекція Кольорові метали і сплави на їхній основі. Алюміній і його сплави. Магній і його сплави. Мідь і її сплави. Титан і його сплави. Мідь і її сплави
- •Області застосування титанових сплавів:
- •Алюміній і його сплави
- •Алюмінієві сплави.
- •Деформуємі сплави, що зміцнюються термічною обробкою
- •Ливарні алюмінієві сплави
- •Магній і його сплави
- •Деформуємі магнієві сплави
- •Ливарні магнієві сплави
- •Мідь і її сплави
- •Лекція Тверді сплави. Композиційні матеріали. Матеріали порошкової металургії: пористі, конструкційні, електротехнічні Тверді сплави
- •Алмаз як матеріал для виготовлення інструментів
- •Композиційні матеріали
- •Матеріали порошкової металургії
- •Пористі порошкові матеріали
- •Інші пористі вироби
- •Конструкційні порошкові матеріали
- •Спечені кольорові метали.
- •Електротехнічні порошкові матеріали
- •Магнітні порошкові матеріали
- •Лекція Ливарне виробництво Загальні відомості про ливарне виробництво
- •Ливарні властивості сплавів
- •Ливарні сплави
- •Способи виготовлення виливків. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •Виготовлення виливків у піщаних формах
- •Готування формувальних і стрижневих сумішей
- •Готування формувальних сумішей
- •Стрижнева суміш
- •Модельний комплект
- •Виготовлення ливарних форм
- •Формування в кесонах
- •Машинне формування
- •Вакуумне формування
- •Безопочная автоматичне формування
- •Виготовлення стрижнів
- •Виготовлення виливків у піщаних формах Готування розплаву
- •Складання й заливання ливарної форми
- •Охолодження, вибивка й очищення виливків
- •Лекція Спеціальні способи лиття
- •Лиття в оболонкові форми
- •Лиття по виплавлюваних моделях
- •Лиття в металеві форми
- •Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •Лиття під тиском
- •Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •Виготовлення виливків безперервним литтям
- •Особливості виготовлення виливків з різних сплавів
- •Сталеві виливки
- •Алюмінієві сплави
- •Мідні сплави
- •Титанові сплави
- •Дефекти виливків і їхнє виправлення
- •Методи виявлення дефектів
- •Методи виправлення дефектів
- •Техніка безпеки й охорона навколишнього середовища в ливарному виробництві
- •Лекція Технологія обробки тиском. Загальні відомості
- •Класифікація процесів обробки тиском
- •Схеми напруженого й деформованого станів
- •Технологічні властивості
- •Лекція Прокат і його виробництво
- •Способи прокатки
- •Технологічний процес прокатки
- •Виправлення прокату
- •Розрізка й заготівельна обробка прокату
- •Лекція Продукція прокатного виробництва. Пресування. Волочіння Продукція прокатного виробництва
- •Пресування
- •Волочіння
- •Лекція Кування
- •Операції кування
- •Попередні операції
- •Основні операції
- •Устаткування для кування
- •Лекція Гаряче об'ємне штампування
- •Формоутворення при гарячому об'ємному штампуванні
- •Технологічний процес гарячого об'ємного штампування
- •Устаткування для гарячого об'ємного штампування
- •Гаряче об'ємне штампування на молотах
- •Штампування рідкого металу
- •Холодне штампування
- •Об'ємне холодне штампування
- •Листове штампування
- •Операції листового штампування
- •Листове штампування Формотворні операції листового штампування
- •Високошвидкісні методи штампування
- •Формоутворення заготівель із порошкових матеріалів
- •Високошвидкісні методи штампування
- •Формоутворення заготівель із порошкових матеріалів
- •Лекція Зварювання тиском. Спеціальні термічні процеси у зварювальному виробництві. Пайка Зварювання тиском
- •Контактне зварювання
- •Дифузійне зварювання
- •Зварювання тертям
- •Зварювання вибухом
- •Тип звареного з'єднання
- •Спеціальні термічні процеси у зварювальному виробництві
- •Напилювання
- •Лекція Механічна обробка
- •Режими різання, шорсткість поверхні
- •Верстати для обробки різанням Класифікація металорізальних верстатів
- •Свердління
- •Лекція Фрезерування
- •Протягання. Шліфування
- •Шліфування
- •Технологічні методи оздоблювальної (фінішної) обробки поверхонь деталей машин
- •Хонінгування
- •Суперфінішування
- •Полірування
- •Абразивно - рідинна обробка
- •Лекція Електрофізичні й електрохімічні методи обробки (эфэх) Характеристика електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •Електроерозійні методи обробки
- •Електроіскрова обробка
- •Електроімпульсна обробка
- •Електрохімічна обробка
- •Електрохімічна розмірна обробка
- •Комбіновані методи обробки
- •Анодно-механічна обробка
- •Променеві методи обробки
- •Плазмова обробка
- •Плазмове напилювання.
Технологічний процес прокатки
Вихідним продуктом для прокатки можуть служити квадратні, прямокутні або багатогранні злитки, пресовані плити або куті заготівлі.
Процес прокатки здійснюється як у холодному, так і гарячому стані. Починається в гарячому стані й проводитися до певної товщини заготівлі. Тонкостінні вироби в остаточній формі одержують, як правило, у холодному виді (зі зменшенням перетину збільшується тепловіддача, тому гаряча обробка утруднена).
Основними технологічними операціями прокатного виробництва є підготовка вихідного металу, нагрівши, прокатка й обробка прокату.
Підготовка вихідних металів включає видалення різних поверхневих дефектів (тріщин, подряпин, заходів), що збільшує вихід готового прокату.
Нагрівання злитків і заготівель забезпечує високу пластичність, високу якість готового прокату й одержання необхідної структури. Необхідно строге дотримання режимів нагрівання.
Основна вимога при нагріванні: рівномірний прогрів злитка або заготівлі по перетині й довжині до відповідної температури за мінімальний годину із найменшою втратою металу в окалину й ощадливу витрату палива.
Температури качану й кінця гарячої деформації визначаються залежно від температур плавлення й рекристалізації. Прокатка більшості марок вуглецевої стали починається при температурі 1200…11500С, а закінчується при температурі 950…9000С.
Істотне значення має режим охолодження. Швидке й нерівномірне охолодження приводити до утворення тріщин і жолобленню.
При прокатці контролюється температура качану й кінця процесу, режим обтиснення, настроювання валків у результаті спостереження за розмірами й формою прокату. Для контролю стану поверхні прокату регулярно відбирають проби.
Обробка прокату включає різання на мірні довжини, виправлення, видалення поверхневих дефектів і т.п. Готовий прокат піддають кінцевому контролю.
Процес прокатки здійснюють на спеціальних прокатних станах.
Прокатний стан – комплекс машин для деформування металу в обертових валках і виконання допоміжних операцій (транспортування, нагрівши, термічна обробка, контроль і т.д.).
Устаткування для деформування металу називається основним і розташовується на головній лінії прокатного стана (лінії робочих клітей).
Головна лінія прокатного стана складається з робочої кліті й лінії привода, що включає двигун, редуктор, шестеренну кліть, муфти, шпинделі.
Схема головної лінії прокатного стана
1 - прокатні валки; 2 - плита; 3 - трефовий шпиндель; 4 - універсальний шпиндель;
5 - робоча кліть; 6 - шестеренна кліть; 7 - муфта; 8 - редуктор; 9 - двигун
Прокатні валки 1 установлені в робочій кліті 5, що сприймає тиск прокатки. Визначальною характеристикою робочої кліті є розміри прокатних валків: діаметр (для сортового прокату) або довжина (для листового прокату) бочки. Залежно від числа й розташування валків у робочій кліті розрізняють прокатні стани: двохвалкове (дуо-стан), трьохвалкове (тріо-стан), чотирьохвалкові (кварто-стан) і універсальні.
У двохвалкових клітях здійснюється тільки по одному пропуску металу в одному напрямку. Метав у трьохвалкових клітях рухається в одну сторону між нижнім і верхнім, а у зворотну - між середнім і верхнім валками.
У чотирьохвалкових клітях установлюються опорні валки, які дозволяють застосовувати робітники валки малого діаметра, завдяки чому збільшується витяжка й знижуються деформуючі зусилля.
Універсальні кліті мають неприводні вертикальні валки, які перебувають між опорами підшипників горизонтальних валків і в одній площині з ними.
Шестеренна кліть 6 призначена для розподілу крутний моменту двигуна між валками. Це одноступінчастий редуктор, передатне відношення якого дорівнює одиниці, а роль шестірень виконують шестеренні валки.
Шпинделі призначені для передачі крутний моменту від шестеренної кліті прокатним валянням при відхиленні від співвісності до 10...120 При незначному переміщенні у вертикальній площині застосовують шпинделі трефового типу 3 у комплекті із трефовою муфтою. Внутрішні обриси трефових муфт відповідають формі перетину хвостовика валка або шпинделі. Муфтою передбачений зазор 5...8мм, що допускає можливість роботи з перекосом 1...20 При значних переміщеннях валків у вертикальній площині вісь шпинделя може становити значний кут з горизонтальною площиною, у цьому випадку застосовують шарнірні або універсальні шпинделі 4, які можуть передавати крутний момент прокатним валянням при перекосі шпинделя
Робочі кліті прокатних станів
Як двигун прокатного стана 9 застосовують двигуни постійний і змінний струми, тип і потужність залежати від продуктивності стана.
Редуктор 8 використовується для зміни чисел обертів при передачі рухові від двигуна до валянь. Зубчасті колеса – звичайно шевронні з нахилом спирали 30 0.
По призначенню прокатні стани підрозділяють на стани для виробництва напівпродукту й стани для випуску готового прокату.
Нагрівання металу здійснюють у полум'яних і електричних печах. По розподілі температури печі можуть бути камерні й методичні. У камерних печах періодичного нагрівання температура однакова по всім робочому просторі. У методичних печах температура робочого простору постійно підвищується від місця завантаження заготівель до місця їхнього вивантаження. Метав нагрівається поступово, методично. Печі характеризуються високою продуктивністю. Застосовуються в прокатних і ковальсько-штампувальних цехах для нагрівання злитків з кольорових металів. Великі злитки перед прокаткою нагрівають у нагрівальних колодязях - різновиду камерних, полум'яних печей.
Як транспортні пристрої в прокатному виробництві використовують:
злитковози й різного виду візка для подачі злитків і заготівель від нагрівальних пристроїв до стана;
рольганги – основний транспортний засіб прокатних цехів (транспортери з послідовно встановленими обертовими роликами забезпечують поздовжнє переміщення металу; при косому розташуванні роликів виникає можливість поперечного рухові смуги);
маніпулятори, призначені для правильного завдання смуги в калібр;
кантователі, призначені для повороту заготівлі навколо горизонтальної осі.
