- •5.05050204 «Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машин і обладнання»
- •5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів»
- •Матеріали для виробництва металів і сплавів
- •Виробництво чавуну
- •Виплавка чавуну
- •Продукти доменної плавки Основним продуктом доменної плавки є чавун
- •Найважливіші техніко-економічні показники роботи доменних печей
- •Лекція Виробництво сталі. Процеси прямого одержання заліза з руд.
- •Одержання губчатого заліза в шахтних печах.
- •Відновлення заліза в киплячому шарі
- •Одержання губчатого заліза в капсулах-тиглях.
- •Виробництво сталі Сутність процесу
- •Способи виплавки сталі
- •Виробництво сталі в кисневих конвертерах.
- •Виробництво стали в електропечах
- •Дугова плавильна піч.
- •Індукційні тигельні плавильні печі
- •Розливання сталі
- •Способи підвищення якості сталі
- •Виробництво кольорових металів Виробництво міді
- •Виробництво магнію
- •Лекція Матеріалознавство. Особливості атомно-кристалічної будови металів.
- •Метали, особливості атомно-кристалічної будови
- •Поняття про ізотропії й анізотропії
- •Алотропія або поліморфні перетворення.
- •Магнітні перетворення
- •Будова реальних металів. Дефекти кристалічної будови
- •Нагострені дефекти
- •Лінійні дефекти:
- •Розорієнтування зерен і блоків у металі
- •Лекція Кристалізація металів. Методи дослідження металів.
- •Зміна вільної енергії залежно від температури
- •Механізм і закономірності кристалізації металів.
- •Умови одержання дрібнозернистої структури
- •Будова металевого злитка
- •Визначення хімічного складу.
- •Вивчення структури.
- •Фізичні методи дослідження
- •Лекція Загальна теорія сплавів. Будова, кристалізація й властивості сплавів. Діаграма стану. Поняття про сплави й методи їхнього одержання
- •Особливості будови, кристалізації й властивостей сплавів: механічних сумішей, твердих розчинів, хімічних сполук
- •Класифікація сплавів твердих розчинів.
- •Кристалізація сплавів.
- •Діаграма стану.
- •Лекція Діаграми стану двохкомпонентних сплавів.
- •Діаграма стану сплавів з відсутністю розчинності компонентів у компонентів у твердому стані (механічні суміші)
- •Діаграма стану сплавів з обмеженою розчинністю компонентів у твердому стані
- •Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворять хімічні сполуки.
- •Діаграма стану сплавів, що випробовують фазові перетворення у твердому стані (змінна розчинність)
- •Зв'язок між властивостями сплавів і типом діаграми стану
- •Лекція Навантаження, напруги й деформації. Механічні властивості. Фізична природа деформації металів.
- •Природа пластичної деформації.
- •Дислокаційний механізм пластичної деформації.
- •Руйнування металів.
- •Механічні властивості й способи визначення їхніх кількісних характеристик
- •Лекція Механічні властивості й способи визначення їхніх кількісних характеристик: твердість, в'язкість, стала міцність
- •Твердість по Бринеллю ( держстандарт 9012)
- •Метод Роквелла держстандарт 9013
- •Метод Виккерса
- •Метод дряпання.
- •Динамічний метод (по Шору)
- •Вплив температури.
- •Способи оцінки в'язкості.
- •Оцінка в'язкості по виду зламу.
- •Основні характеристики:
- •Технологічні властивості
- •Експлуатаційні властивості
- •Конструкційна міцність матеріалів. Особливості деформації полікристалічних тел. Наклеп, повернення й рекристалізація Конструкційна міцність матеріалів
- •Особливості деформації полікристалічних тіл.
- •Вплив нагрівання на структуру й властивості деформованого металу: повернення й рекристалізація
- •Лекція Залізовуглецеві сплави. Діаграма стану залізо - вуглець.
- •Компоненти й фази залізовуглецевих сплавів
- •Процеси при структуроутворенні залізовуглецевих сплавів
- •Структури залізовуглецевих сплавів
- •Вплив домішок
- •Призначення легуючих елементів
- •Розподіл легуючих елементів у сталі
- •Класифікація й маркування сталей Класифікація сталей
- •Маркування сталей
- •Якісні вуглецеві сталі
- •Якісні й високоякісні леговані сталі
- •Леговані конструкційні сталі
- •Діаграма стану залізо - графіт.
- •Процес графітизації.
- •Будова, властивості, класифікація й маркування сірих чавунів
- •Вплив сполуки чавуну на процес графітизації.
- •Вплив графіту на механічні властивості виливків.
- •Позитивні сторони наявності графіту.
- •Сірий чавун
- •Високоміцний чавун з кулястим графітом
- •Ковкий чавун
- •Вибілені й інші чавуни
- •Лекція Основи теорії термічної обробки сталі. Види термічної обробки металів.
- •Механізм основних перетворень
- •1. Перетворення перліту в аустеніт
- •Закономірності перетворення.
- •Лекція Технологічні особливості та можливості відпалу і нормалізації. Перетворення аустеніту в мартенсит при високих швидкостях охолодження
- •4. Перетворення мартенситу в перліт.
- •Технологічні можливості й особливості відпалу, нормалізації, загартування й відпустки
- •Відпал першого роду.
- •Відпал і нормалізація. Призначення й режими
- •Лекція Технологічні особливості та можливості загартування і відпустки Загартування
- •С пособи загартування
- •Відпуск
- •Відпускна крихкість
- •Лекція Хіміко-термічна обробка стали: цементація, азотування, нітроцементація й дифузійна металізація Хіміко-термічна обробка стали
- •Призначення й технологія видів хіміко-термічної обробки: цементації, азотування нітроцементація й дифузійної металізації
- •Цементація у твердому карбюризаторі.
- •Газова цементація.
- •Режими термічної обробки цементованих виробів
- •Азотування
- •Ціанування й нітроцементація
- •Дифузійна металізація
- •Лекція Методи зміцнення металу.
- •Поверхневе зміцнення сталевих деталей
- •Загартування струмами високої частоти.
- •Газополум’яне загартування.
- •Старіння
- •Обробка сталі холодом
- •Зміцнення методом пластичної деформації
- •Цементуємі й поліпшені сталі Цементуємі сталі.
- •Сталі, що поліпшуються.
- •Цементуємі й поліпшені стали Цементуємі стали.
- •Сталі, що поліпшуються.
- •Вуглецеві інструментальні сталі (держстандарт 1435)
- •Лекція Леговані сталі. Конструкційні сталі
- •Леговані сталі
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталі
- •Вплив легуючих елементів на перетворення переохолодженого аустеніту.
- •Вплив легуючих елементів на мартенситне перетворення
- •Вплив легуючих елементів на перетворення при відпустку
- •Класифікація легованих сталей
- •Леговані сталі, що поліпшуються.
- •Високоміцні, пружинні, шарикопідшипникові, зносостійкі й автоматні сталі Високоміцні сталі
- •Пружинні сталі.
- •Шарикопідшипникові сталі.
- •Сталі для виробів, що працюють при низьких температурах
- •Зносостійкі сталі
- •Автоматні сталі
- •Інструментальні сталі Сталі для різального інструменту
- •Леговані інструментальні сталі
- •Швидкорізальні сталі
- •Сталі для вимірювальних інструментів
- •Штампові сталі
- •Сталі для штампів холодного деформування.
- •Сталі для штампів гарячого деформування
- •Корозійностійкі сталі й сплави. Жаростійкі сталі й сплави. Жароміцні сталі й сплави
- •Класифікація коррозионно-стійких сталей і сплавів
- •Хромисті сталі
- •Жаростійкість, жаростійкі сталі й сплави
- •Жароміцність, жароміцні сталі й сплави
- •Класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Лекція Кольорові метали і сплави на їхній основі. Алюміній і його сплави. Магній і його сплави. Мідь і її сплави. Титан і його сплави. Мідь і її сплави
- •Області застосування титанових сплавів:
- •Алюміній і його сплави
- •Алюмінієві сплави.
- •Деформуємі сплави, що зміцнюються термічною обробкою
- •Ливарні алюмінієві сплави
- •Магній і його сплави
- •Деформуємі магнієві сплави
- •Ливарні магнієві сплави
- •Мідь і її сплави
- •Лекція Тверді сплави. Композиційні матеріали. Матеріали порошкової металургії: пористі, конструкційні, електротехнічні Тверді сплави
- •Алмаз як матеріал для виготовлення інструментів
- •Композиційні матеріали
- •Матеріали порошкової металургії
- •Пористі порошкові матеріали
- •Інші пористі вироби
- •Конструкційні порошкові матеріали
- •Спечені кольорові метали.
- •Електротехнічні порошкові матеріали
- •Магнітні порошкові матеріали
- •Лекція Ливарне виробництво Загальні відомості про ливарне виробництво
- •Ливарні властивості сплавів
- •Ливарні сплави
- •Способи виготовлення виливків. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •Виготовлення виливків у піщаних формах
- •Готування формувальних і стрижневих сумішей
- •Готування формувальних сумішей
- •Стрижнева суміш
- •Модельний комплект
- •Виготовлення ливарних форм
- •Формування в кесонах
- •Машинне формування
- •Вакуумне формування
- •Безопочная автоматичне формування
- •Виготовлення стрижнів
- •Виготовлення виливків у піщаних формах Готування розплаву
- •Складання й заливання ливарної форми
- •Охолодження, вибивка й очищення виливків
- •Лекція Спеціальні способи лиття
- •Лиття в оболонкові форми
- •Лиття по виплавлюваних моделях
- •Лиття в металеві форми
- •Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •Лиття під тиском
- •Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •Виготовлення виливків безперервним литтям
- •Особливості виготовлення виливків з різних сплавів
- •Сталеві виливки
- •Алюмінієві сплави
- •Мідні сплави
- •Титанові сплави
- •Дефекти виливків і їхнє виправлення
- •Методи виявлення дефектів
- •Методи виправлення дефектів
- •Техніка безпеки й охорона навколишнього середовища в ливарному виробництві
- •Лекція Технологія обробки тиском. Загальні відомості
- •Класифікація процесів обробки тиском
- •Схеми напруженого й деформованого станів
- •Технологічні властивості
- •Лекція Прокат і його виробництво
- •Способи прокатки
- •Технологічний процес прокатки
- •Виправлення прокату
- •Розрізка й заготівельна обробка прокату
- •Лекція Продукція прокатного виробництва. Пресування. Волочіння Продукція прокатного виробництва
- •Пресування
- •Волочіння
- •Лекція Кування
- •Операції кування
- •Попередні операції
- •Основні операції
- •Устаткування для кування
- •Лекція Гаряче об'ємне штампування
- •Формоутворення при гарячому об'ємному штампуванні
- •Технологічний процес гарячого об'ємного штампування
- •Устаткування для гарячого об'ємного штампування
- •Гаряче об'ємне штампування на молотах
- •Штампування рідкого металу
- •Холодне штампування
- •Об'ємне холодне штампування
- •Листове штампування
- •Операції листового штампування
- •Листове штампування Формотворні операції листового штампування
- •Високошвидкісні методи штампування
- •Формоутворення заготівель із порошкових матеріалів
- •Високошвидкісні методи штампування
- •Формоутворення заготівель із порошкових матеріалів
- •Лекція Зварювання тиском. Спеціальні термічні процеси у зварювальному виробництві. Пайка Зварювання тиском
- •Контактне зварювання
- •Дифузійне зварювання
- •Зварювання тертям
- •Зварювання вибухом
- •Тип звареного з'єднання
- •Спеціальні термічні процеси у зварювальному виробництві
- •Напилювання
- •Лекція Механічна обробка
- •Режими різання, шорсткість поверхні
- •Верстати для обробки різанням Класифікація металорізальних верстатів
- •Свердління
- •Лекція Фрезерування
- •Протягання. Шліфування
- •Шліфування
- •Технологічні методи оздоблювальної (фінішної) обробки поверхонь деталей машин
- •Хонінгування
- •Суперфінішування
- •Полірування
- •Абразивно - рідинна обробка
- •Лекція Електрофізичні й електрохімічні методи обробки (эфэх) Характеристика електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •Електроерозійні методи обробки
- •Електроіскрова обробка
- •Електроімпульсна обробка
- •Електрохімічна обробка
- •Електрохімічна розмірна обробка
- •Комбіновані методи обробки
- •Анодно-механічна обробка
- •Променеві методи обробки
- •Плазмова обробка
- •Плазмове напилювання.
Матеріали порошкової металургії
Порошкова металургія – область техніки, що охоплює процеси одержання порошків металів і металоподібних сполук і процеси виготовлення виробів з них без розплавлювання.
Характерною рисою порошкової металургії є застосування вихідного матеріалу у вигляді порошків, з яких пресуванням формуються вироби заданої форми й розмірів. Отримані заготівлі піддаються спіканню при температурі нижче температури плавлення основного компонента.
Основними достоїнствами технології виробництва виробів методом порошкової металургії є
можливість виготовлення деталей з тугоплавких металів і сполук, коли інші методи використовувати неможливо;
значна економія металу за рахунок одержання виробів високої точності, у мінімальному ступені нужденних у наступній механічній обробці (відходи становлять не більше 1...3 %);
можливість одержання матеріалів максимальної чистоти;
простота технології порошкової металургії.
Методом порошкової металургії виготовляють тверді сплави, пористі матеріали: антифрикційні й фрикційні, фільтри; електропровідники, конструкційні деталі, у тому числі працюючі при високих температурах і в агресивних середовищах.
Пористі порошкові матеріали
Відмінною рисою є наявність рівномірної об'ємної пористості, що дозволяє одержувати необхідні експлуатаційні властивості.
Антифрикційні матеріали (пористість 15...30 %), широко, що застосовуються для виготовлення підшипників ковзання, являють собою пористу основу, просочену маслом. Масло надходить із пор на поверхню, і підшипник стає самозмащувальної, не потрібно підводити змащення ззовні. Це істотно для чистих виробництв (харчової, фармацевтична галузі). Такі підшипники майже не зношують поверхня вала, шум в 3...4 рази менше, ніж від кулькових підшипників.
Підшипники працюють при швидкостях тертя до 6 м/с при навантаженнях до 600 МПа. При менших навантаженнях швидкості ковзання можуть досягати 20...30 м/с. Коефіцієнт тертя підшипників - 0,04...0,06.
Для виготовлення використовуються бронзові або залізні порошки з додаванням графіту (1...3 %).
Розроблено підшипникові спечені матеріали на основі тугоплавких сполук (боридів, карбідів і ін.), що містять як тверде змащення сульфіди, селеніди й гексагональний нітрид бору. Підшипники можуть працювати в умовах вакууму й при температурах до 500oС.
Застосовують найманірніші антифрикційні матеріали: спечені бронзографіти, титан, нержавіючі сталі пропитують фторопластом. Виходять корозійностійкі й зносостійкі вироби. Термін служби найманірніших матеріалів удвічі більше, ніж матеріалів інших типів.
Фрикційні матеріали (пористість 10...13 %) призначені для роботи в муфтах зчеплення й гальмах. Умови роботи можуть бути дуже важкими: тертьові поверхні миттєво нагріваються до 1200oС, а матеріал в об'ємі – до 500…600oС. Застосовують спечені багатокомпонентні матеріали, які можуть працювати при швидкостях тертя до 50 м/с на навантаженнях 350...400 Мпа. Коефіцієнт тертя при роботі в маслі - 0,08...0,15, при сухому терті - до 0,7.
По призначенню компонента фрикційних матеріалів розділяють на групи:
а) основа – мідь і її сплави – для робочих температур 500…600oС, залізо, нікель і сплави на їхній основі – для роботи при сухому терті й температурах 1000…1200oС;
б) тверді змащення - запобігають мікросхоплювання при гальмуванні й охороняють фрикційному матеріалу від зношування; використовують свинець, олово, вісмут, графіт, сульфіти барію й заліза, нітрид бору;
в) матеріали, що забезпечують високий коефіцієнт тертя - азбест, кварцовий пісок, карбіди бору, кремнію, хрому, титану, оксиди алюмінію й хрому й ін.
Зразкова сполука сплаву: мідь - 60...70 %, олово - 7 %, свинець - 5 %, цинк - 5...10%, залізо - 5...10 %, кремнезем або карбід кремнію - 2...3 %, графить - 1...2 %.
Із фрикційних матеріалів виготовляють гальмові накладки й диски. Тому що міцність цих матеріалів мала, те їх прикріплюють до сталевої основи в процесі виготовлення (припікають до основи) або після (приклепують, приклеюють і т.д.).
Фільтри (пористість 25...50 %) зі спечених металевих порошків по своїх експлуатаційних характеристиках перевершують інші фільтруючі матеріали, особливо коли потрібна тонка фільтрація.
Вони можуть працювати при температурах від –273oС до 900oС, бути корозійностійкими й жароміцними (можна очищати гарячі гази). Спікання дозволяє одержувати фільтруючі матеріали з відносно прямими тонкими порами однакового розміру.
Виготовляють фільтри з порошків корозійностійких матеріалів: бронзи, нержавіючих сталей, нікелю, срібла, латуні й ін. Для задоволення запитів металургійної промисловості розроблені матеріали на основі нікелевих сплавів, титану, вольфраму, молібдену й тугоплавких сполук. Такі фільтри працюють тисячі годин і піддаються регенерації в процесі роботи. Їх можна продути, протравити, пропалити.
Фільтруючі матеріали випускають у вигляді чашок, циліндрів, втулок, дисків, плит. Розміри коливаються від дисків діаметром 1,5 мм до плит розмірами 450 х 1000 мм. Найбільш ефективне застосування фільтрів з декількох шарів з різною пористістю й діаметром пор.
