Експлуатаційні властивості

 

Експлуатаційні властивості характеризують здатність матеріалу працювати в конкретних умовах.

1. Зносостійкість – здатність матеріалу пручатися поверхневому руйнуванню під дією зовнішнього тертя.

1. Корозійна стійкість – здатність матеріалу пручатися дії агресивних кислотних, лужних середовищ.

2. Жаростійкість – це здатність матеріалу пручатися окислюванню в газовому середовищі при високій температурі.

3. Жароміцність – це здатність матеріалу зберігати свої властивості при високих температурах.

4. Холодостійкість – здатність матеріалу зберігати пластичні властивості при негативних температурах.

5. Антифрикцийність – здатність матеріалу прироблюватися до іншого матеріалу.

Ці властивості визначаються спеціальними випробуваннями залежно від умов роботи виробів.

При виборі матеріалу для створення конструкції необхідно повністю враховувати механічні, технологічні й експлуатаційні властивості.

Конструкційна міцність матеріалів. Особливості деформації полікристалічних тел. Наклеп, повернення й рекристалізація Конструкційна міцність матеріалів

 

 

У результаті випробувань одержують характеристики:

• силові (межа пропорційності, межа пружності, границя текучості, межа міцності, границя витривалості);

• деформаційні (відносне подовження, відносне звуження);

• енергетичні (ударна в'язкість).

Всі вони характеризують загальну міцність матеріалу незалежно від призначення, конструкції й умов експлуатації. Висока якість деталі може бути досягнуто тільки при обліку всіх особливостей, які мають місце в процесі роботи деталі, і які визначають її конструкційну міцність.

Конструкційна міцність – комплекс властивостей міцності, які перебувають у найбільшій кореляції зі службовими властивостями даного виробу, забезпечують тривалу й надійну роботу матеріалу в умовах експлуатації.

На конструкційну міцність впливають наступні фактори:

• конструкційні особливості деталі (форма й розміри);

• механізми різних видів руйнування деталі;

• стан матеріалу в поверхневому шарі деталі;

• процеси, що відбуваються в поверхневому шарі деталі, що приводять до відмов при роботі.

Необхідною умовою створення якісних конструкцій при ощадливому використанні матеріалу є облік додаткових критеріїв, що впливають на конструкційну міцність. Цими критеріями є надійність і довговічність.

Надійність – властивість виробів, виконувати задані функції, зберігаючи експлуатаційні показники в заданих межах протягом необхідного часу або

опір матеріалу тендітному руйнуванню.

Розвиток тендітного руйнування відбувається при низьких температурах, при наявності тріщин, при підвищених залишкових напругах, а також при розвитку втомність процесів і корозії.

Критеріями, що визначають надійність, є температурні пороги холодноламкості, опір поширенню тріщин, ударна в'язкість, характеристики пластичності, живучість.

Довговічність – здатність деталі зберігати працездатність до певного стану.

Довговічність визначається утомою металу, процесами зношування, корозії й іншими, які викликають поступове руйнування й не тягнуть аварійних наслідків, тобто умовами роботи.

Критеріями, що визначають довговічність, є утомна міцність, зносостійкість, опір корозії, контактна міцність.

Загальними принципами вибору критеріїв для оцінки конструкційної міцності є:

• аналогія виду напруженого стану у випробовуваних зразках і виробах;

• аналогія умов випробування зразків і умов експлуатації (температура, середовище, порядок навантаження;

• аналогія характеру руйнування й виду зламу в зразку й виробі.