Методи виявлення дефектів

Зовнішні дефекти виливків виявляються зовнішнім оглядом після добування виливка з форми або після очищення.

Внутрішні дефекти визначають радіографічними або ультразвуковими методами дефектоскопії.

При використанні радіографічними методів (рентгенографія, гамаграфія) на виливки впливають рентгенівським або гамма-випромінюванням. За допомогою цих методів виявляють наявність дефекту, розміри й глибину його залягання.

При ультразвуковому контролі ультразвукова хвиля, що проходити через стінку виливка при зустрічі із границею дефекту (тріщиною, раковиною) частково відбивається. По інтенсивності відбиття хвилі судять про наявність, розмірах і глибині залягання дефект.

Тріщини виявляють люмінесцентним контролем, магнітною або кольоровою дефектоскопією.

Методи виправлення дефектів

Незначні дефекти виправляють закладенням замазками або мастиками, просоченням різними составами, газовим або електричним зварюванням.

Закладення замазками або мастиками – декоративне виправлення дрібних поверхневих раковин. Перед заповненням мастикою дефектні місця очищають від бруду, знежирюють. Після заповнення виправлене місце загладжують, підсушують і затирають пемзою або графітом.

Просочування застосовують для усунення пористості. Виливка на 8...12 часів занурюють у водяний розчин хлористого амонію. Проникаючи в проміжки між кристалами металу, розчин утворить оксиди, що заповнює пори виливків.

Для усунення течі виливка з кольорових металів просочують бакелітовим лаком.

Газове й електричне зварювання застосовують для виправлення дефектів на необроблюваних поверхнях (раковини, наскрізні відчини, тріщини). Дефекти в чавунних виливках заварюють із використанням чавунних електродів і присадочних прутків, у сталевих виливках - електродами відповідного состава.

 

Техніка безпеки й охорона навколишнього середовища в ливарному виробництві

 

Виробництво виливків пов'язане з використанням токсичних речовин (формувальні суміші з рідким склом). Повинні бути передбачені міри, що виключають контакт обслуговуючого персоналу з їдким натром. При роботі зі стрижневими сумішами (синтетична фенолформальдегидні смоли) забороняється робота без гумових рукавичок.

Місця заливання ливарних форм повинні бути забезпечені вентиляцією для видалення продуктів згоряння.

При виготовленні ливарних форм і ливарних стрижнів на формувальних і стрижневих машинах передбачаються обов'язкові міри безпеки.

Машини лиття під тиском повинні бути постачені блокуваннями, що виключають можливість створення тиску до закриття прес-форм. Між машинами встановлюють захисні металеві щити, що охороняють від можливого аварійного виплеску з рознімання форми.

Ливарні цехи постачені надійною вентиляцією, пристроями повітряних душів або теплових завіс на робочих місцях.

Шумовиробляючі устаткування розміщають у спеціальних ізольованих приміщеннях.

Для поліпшення санітарно-гігієнічних розумів праці широко впроваджуються: сучасні плавильні печі, у яких гази піддаються очищенню, а теплота утилізується; установки для очищення димових газів від хлоридів; нові нетоксичні сполучні матеріали й технологічні процеси виготовлення стрижнів.

Охорону водних басейнів здійснюють шляхом створення ефективних способів очищення забруднених виробничих стоків і оборотного водопостачання. Скидання стічних вод здійснюється, якщо зміст шкідливих домішок нижче гранично припустимих концентрацій. Для видалення грубодисперсних домішок застосовують відстоювання, фільтрацію.