- •5.05050204 «Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машин і обладнання»
- •5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів»
- •Матеріали для виробництва металів і сплавів
- •Виробництво чавуну
- •Виплавка чавуну
- •Продукти доменної плавки Основним продуктом доменної плавки є чавун
- •Найважливіші техніко-економічні показники роботи доменних печей
- •Лекція Виробництво сталі. Процеси прямого одержання заліза з руд.
- •Одержання губчатого заліза в шахтних печах.
- •Відновлення заліза в киплячому шарі
- •Одержання губчатого заліза в капсулах-тиглях.
- •Виробництво сталі Сутність процесу
- •Способи виплавки сталі
- •Виробництво сталі в кисневих конвертерах.
- •Виробництво стали в електропечах
- •Дугова плавильна піч.
- •Індукційні тигельні плавильні печі
- •Розливання сталі
- •Способи підвищення якості сталі
- •Виробництво кольорових металів Виробництво міді
- •Виробництво магнію
- •Лекція Матеріалознавство. Особливості атомно-кристалічної будови металів.
- •Метали, особливості атомно-кристалічної будови
- •Поняття про ізотропії й анізотропії
- •Алотропія або поліморфні перетворення.
- •Магнітні перетворення
- •Будова реальних металів. Дефекти кристалічної будови
- •Нагострені дефекти
- •Лінійні дефекти:
- •Розорієнтування зерен і блоків у металі
- •Лекція Кристалізація металів. Методи дослідження металів.
- •Зміна вільної енергії залежно від температури
- •Механізм і закономірності кристалізації металів.
- •Умови одержання дрібнозернистої структури
- •Будова металевого злитка
- •Визначення хімічного складу.
- •Вивчення структури.
- •Фізичні методи дослідження
- •Лекція Загальна теорія сплавів. Будова, кристалізація й властивості сплавів. Діаграма стану. Поняття про сплави й методи їхнього одержання
- •Особливості будови, кристалізації й властивостей сплавів: механічних сумішей, твердих розчинів, хімічних сполук
- •Класифікація сплавів твердих розчинів.
- •Кристалізація сплавів.
- •Діаграма стану.
- •Лекція Діаграми стану двохкомпонентних сплавів.
- •Діаграма стану сплавів з відсутністю розчинності компонентів у компонентів у твердому стані (механічні суміші)
- •Діаграма стану сплавів з обмеженою розчинністю компонентів у твердому стані
- •Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворять хімічні сполуки.
- •Діаграма стану сплавів, що випробовують фазові перетворення у твердому стані (змінна розчинність)
- •Зв'язок між властивостями сплавів і типом діаграми стану
- •Лекція Навантаження, напруги й деформації. Механічні властивості. Фізична природа деформації металів.
- •Природа пластичної деформації.
- •Дислокаційний механізм пластичної деформації.
- •Руйнування металів.
- •Механічні властивості й способи визначення їхніх кількісних характеристик
- •Лекція Механічні властивості й способи визначення їхніх кількісних характеристик: твердість, в'язкість, стала міцність
- •Твердість по Бринеллю ( держстандарт 9012)
- •Метод Роквелла держстандарт 9013
- •Метод Виккерса
- •Метод дряпання.
- •Динамічний метод (по Шору)
- •Вплив температури.
- •Способи оцінки в'язкості.
- •Оцінка в'язкості по виду зламу.
- •Основні характеристики:
- •Технологічні властивості
- •Експлуатаційні властивості
- •Конструкційна міцність матеріалів. Особливості деформації полікристалічних тел. Наклеп, повернення й рекристалізація Конструкційна міцність матеріалів
- •Особливості деформації полікристалічних тіл.
- •Вплив нагрівання на структуру й властивості деформованого металу: повернення й рекристалізація
- •Лекція Залізовуглецеві сплави. Діаграма стану залізо - вуглець.
- •Компоненти й фази залізовуглецевих сплавів
- •Процеси при структуроутворенні залізовуглецевих сплавів
- •Структури залізовуглецевих сплавів
- •Вплив домішок
- •Призначення легуючих елементів
- •Розподіл легуючих елементів у сталі
- •Класифікація й маркування сталей Класифікація сталей
- •Маркування сталей
- •Якісні вуглецеві сталі
- •Якісні й високоякісні леговані сталі
- •Леговані конструкційні сталі
- •Діаграма стану залізо - графіт.
- •Процес графітизації.
- •Будова, властивості, класифікація й маркування сірих чавунів
- •Вплив сполуки чавуну на процес графітизації.
- •Вплив графіту на механічні властивості виливків.
- •Позитивні сторони наявності графіту.
- •Сірий чавун
- •Високоміцний чавун з кулястим графітом
- •Ковкий чавун
- •Вибілені й інші чавуни
- •Лекція Основи теорії термічної обробки сталі. Види термічної обробки металів.
- •Механізм основних перетворень
- •1. Перетворення перліту в аустеніт
- •Закономірності перетворення.
- •Лекція Технологічні особливості та можливості відпалу і нормалізації. Перетворення аустеніту в мартенсит при високих швидкостях охолодження
- •4. Перетворення мартенситу в перліт.
- •Технологічні можливості й особливості відпалу, нормалізації, загартування й відпустки
- •Відпал першого роду.
- •Відпал і нормалізація. Призначення й режими
- •Лекція Технологічні особливості та можливості загартування і відпустки Загартування
- •С пособи загартування
- •Відпуск
- •Відпускна крихкість
- •Лекція Хіміко-термічна обробка стали: цементація, азотування, нітроцементація й дифузійна металізація Хіміко-термічна обробка стали
- •Призначення й технологія видів хіміко-термічної обробки: цементації, азотування нітроцементація й дифузійної металізації
- •Цементація у твердому карбюризаторі.
- •Газова цементація.
- •Режими термічної обробки цементованих виробів
- •Азотування
- •Ціанування й нітроцементація
- •Дифузійна металізація
- •Лекція Методи зміцнення металу.
- •Поверхневе зміцнення сталевих деталей
- •Загартування струмами високої частоти.
- •Газополум’яне загартування.
- •Старіння
- •Обробка сталі холодом
- •Зміцнення методом пластичної деформації
- •Цементуємі й поліпшені сталі Цементуємі сталі.
- •Сталі, що поліпшуються.
- •Цементуємі й поліпшені стали Цементуємі стали.
- •Сталі, що поліпшуються.
- •Вуглецеві інструментальні сталі (держстандарт 1435)
- •Лекція Леговані сталі. Конструкційні сталі
- •Леговані сталі
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталі
- •Вплив легуючих елементів на перетворення переохолодженого аустеніту.
- •Вплив легуючих елементів на мартенситне перетворення
- •Вплив легуючих елементів на перетворення при відпустку
- •Класифікація легованих сталей
- •Леговані сталі, що поліпшуються.
- •Високоміцні, пружинні, шарикопідшипникові, зносостійкі й автоматні сталі Високоміцні сталі
- •Пружинні сталі.
- •Шарикопідшипникові сталі.
- •Сталі для виробів, що працюють при низьких температурах
- •Зносостійкі сталі
- •Автоматні сталі
- •Інструментальні сталі Сталі для різального інструменту
- •Леговані інструментальні сталі
- •Швидкорізальні сталі
- •Сталі для вимірювальних інструментів
- •Штампові сталі
- •Сталі для штампів холодного деформування.
- •Сталі для штампів гарячого деформування
- •Корозійностійкі сталі й сплави. Жаростійкі сталі й сплави. Жароміцні сталі й сплави
- •Класифікація коррозионно-стійких сталей і сплавів
- •Хромисті сталі
- •Жаростійкість, жаростійкі сталі й сплави
- •Жароміцність, жароміцні сталі й сплави
- •Класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Лекція Кольорові метали і сплави на їхній основі. Алюміній і його сплави. Магній і його сплави. Мідь і її сплави. Титан і його сплави. Мідь і її сплави
- •Області застосування титанових сплавів:
- •Алюміній і його сплави
- •Алюмінієві сплави.
- •Деформуємі сплави, що зміцнюються термічною обробкою
- •Ливарні алюмінієві сплави
- •Магній і його сплави
- •Деформуємі магнієві сплави
- •Ливарні магнієві сплави
- •Мідь і її сплави
- •Лекція Тверді сплави. Композиційні матеріали. Матеріали порошкової металургії: пористі, конструкційні, електротехнічні Тверді сплави
- •Алмаз як матеріал для виготовлення інструментів
- •Композиційні матеріали
- •Матеріали порошкової металургії
- •Пористі порошкові матеріали
- •Інші пористі вироби
- •Конструкційні порошкові матеріали
- •Спечені кольорові метали.
- •Електротехнічні порошкові матеріали
- •Магнітні порошкові матеріали
- •Лекція Ливарне виробництво Загальні відомості про ливарне виробництво
- •Ливарні властивості сплавів
- •Ливарні сплави
- •Способи виготовлення виливків. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •Виготовлення виливків у піщаних формах
- •Готування формувальних і стрижневих сумішей
- •Готування формувальних сумішей
- •Стрижнева суміш
- •Модельний комплект
- •Виготовлення ливарних форм
- •Формування в кесонах
- •Машинне формування
- •Вакуумне формування
- •Безопочная автоматичне формування
- •Виготовлення стрижнів
- •Виготовлення виливків у піщаних формах Готування розплаву
- •Складання й заливання ливарної форми
- •Охолодження, вибивка й очищення виливків
- •Лекція Спеціальні способи лиття
- •Лиття в оболонкові форми
- •Лиття по виплавлюваних моделях
- •Лиття в металеві форми
- •Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •Лиття під тиском
- •Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •Виготовлення виливків безперервним литтям
- •Особливості виготовлення виливків з різних сплавів
- •Сталеві виливки
- •Алюмінієві сплави
- •Мідні сплави
- •Титанові сплави
- •Дефекти виливків і їхнє виправлення
- •Методи виявлення дефектів
- •Методи виправлення дефектів
- •Техніка безпеки й охорона навколишнього середовища в ливарному виробництві
- •Лекція Технологія обробки тиском. Загальні відомості
- •Класифікація процесів обробки тиском
- •Схеми напруженого й деформованого станів
- •Технологічні властивості
- •Лекція Прокат і його виробництво
- •Способи прокатки
- •Технологічний процес прокатки
- •Виправлення прокату
- •Розрізка й заготівельна обробка прокату
- •Лекція Продукція прокатного виробництва. Пресування. Волочіння Продукція прокатного виробництва
- •Пресування
- •Волочіння
- •Лекція Кування
- •Операції кування
- •Попередні операції
- •Основні операції
- •Устаткування для кування
- •Лекція Гаряче об'ємне штампування
- •Формоутворення при гарячому об'ємному штампуванні
- •Технологічний процес гарячого об'ємного штампування
- •Устаткування для гарячого об'ємного штампування
- •Гаряче об'ємне штампування на молотах
- •Штампування рідкого металу
- •Холодне штампування
- •Об'ємне холодне штампування
- •Листове штампування
- •Операції листового штампування
- •Листове штампування Формотворні операції листового штампування
- •Високошвидкісні методи штампування
- •Формоутворення заготівель із порошкових матеріалів
- •Високошвидкісні методи штампування
- •Формоутворення заготівель із порошкових матеріалів
- •Лекція Зварювання тиском. Спеціальні термічні процеси у зварювальному виробництві. Пайка Зварювання тиском
- •Контактне зварювання
- •Дифузійне зварювання
- •Зварювання тертям
- •Зварювання вибухом
- •Тип звареного з'єднання
- •Спеціальні термічні процеси у зварювальному виробництві
- •Напилювання
- •Лекція Механічна обробка
- •Режими різання, шорсткість поверхні
- •Верстати для обробки різанням Класифікація металорізальних верстатів
- •Свердління
- •Лекція Фрезерування
- •Протягання. Шліфування
- •Шліфування
- •Технологічні методи оздоблювальної (фінішної) обробки поверхонь деталей машин
- •Хонінгування
- •Суперфінішування
- •Полірування
- •Абразивно - рідинна обробка
- •Лекція Електрофізичні й електрохімічні методи обробки (эфэх) Характеристика електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •Електроерозійні методи обробки
- •Електроіскрова обробка
- •Електроімпульсна обробка
- •Електрохімічна обробка
- •Електрохімічна розмірна обробка
- •Комбіновані методи обробки
- •Анодно-механічна обробка
- •Променеві методи обробки
- •Плазмова обробка
- •Плазмове напилювання.
Лекція Тверді сплави. Композиційні матеріали. Матеріали порошкової металургії: пористі, конструкційні, електротехнічні Тверді сплави
Як матеріали для інструментів використовуються тверді сплави, які складаються із твердих карбідів і сполучної фази. Вони виготовляються методами порошкової металургії.
Характерною рисою твердих сплавів є дуже висока твердість 87...92 HRC при досить високій міцності. Твердість і міцність залежать від кількості сполучної фази (кобальту) і величини зерен карбідів. Ніж крупніше зерна карбідів, тим вище міцність. Тверді сплави відрізняються великою зносостійкістю й теплостійкістю. Основними твердими сплавами є групи ВК (WC + Co), TK (WC + TiC + Co), TTK (WC + TiC + TaC + Co). Найпоширенішими сплавами групи ВК є сплави марок ВК3, ВК6, ВК8, ВК20, де число показує зміст кобальту у відсотках, інше - карбіди вольфраму WC. Сплави групи ТК марок Т30ДО6, Т14ДО8 - перше число показує зміст карбідів титану у відсотках, друге - зміст кобальту у відсотках. Сплави цієї групи краще протистоять зношуванню, мають більшу твердість, тепло - і жаростійкістю, стійкістю до корозії, але меншою теплопровідністю й більшою крихкістю. Використовуються на середніх і високих швидкостях різання.
Сплави з малою кількістю кобальту мають підвищену твердість і зносостійкістю, але мінімальною міцністю, Тому їх використовують для чистового гостріння (ВК3, Т30ДО4).
Сплави з підвищеним змістом кобальту використовують для чорнового гостріння (ВК8, Т14ДО8).
Сплав ВК20 починають використовувати для армування штампів, що підвищує їхня зносостійкість.
Зносостійкість інструментів із твердих сплавів перевищує зносостійкість інструментів зі швидкорізальних стале в 10...20 раз і зберігається до температур 800…1000oС.
Алмаз як матеріал для виготовлення інструментів
80 % природних алмазів, що добуваються, і всі синтетичні алмази використовуються як інструментальні матеріали.
Основна кількість алмазів використовується у вигляді алмазного порошку для виготовлення абразивного-алмазно-абразивного інструмента - шліфувальних кіл, притирань, хонів, надфілів і ін., для обробки особливо твердих металів і гірських порід. Велике значення мають заточувальні кола для твердосплавного інструмента, це збільшує продуктивність праці й термін служби інструмента. Підвищення стійкості твердосплавного інструмента забезпечується високою чистотою (відсутність зазублин, дрібних тріщин) леза інструмента.
Алмазний інструмент виготовляється у вигляді алмазозмістовних кіл з бакелітовим або металевим зв'язуванням.
Також виготовляють алмазні різці (для обробки корпусів годин), фільери (для волочіння дроту з високотвердих і дорогоцінних металів) і ін.
Композиційні матеріали
Композиційні матеріали – штучно створені матеріали, які складаються із двох або більше компонентів, що різняться по сполуці й розділених вираженою границею, і які мають нові властивості, запроектовані заздалегідь.
Компоненти композиційного матеріалу різні по геометричній ознаці.
Компонент, безперервний у повному обсязі композиційного матеріалу, називається матрицею.
Компонент переривчастий, розділений в об'ємі композиційного матеріалу, називається арматурами.
Матриця надає необхідну форму виробу, впливає на створення властивостей композиційного матеріалу, захищає арматури від механічних ушкоджень і інших впливів середовища.
Як матриці в композиційних матеріалах можуть бути використані метали і їхні сплави, полімери органічні й неорганічні, керамічні, вуглецеві й інші матеріали. Властивості матриці визначають технологічні параметри процесу одержання композиції і її експлуатаційних властивостей: щільність, питому міцність, робочу температуру, опір утомному руйнуванню й впливу агресивних середовищ.
Армуючи або зміцнюючі компоненти рівномірно розподілені в матриці. Вони, як правило, мають високу міцність, твердістю й модулем пружності й за цими показниками значно перевершують матрицю. Замість терміна армуючи компонент можна використовувати термін наповнювач.
Композиційні матеріали класифікують по геометрії наповнювача, розташуванню його в матриці, природі компонентів.
По геометрії наповнювача композиційні матеріали підрозділяються на три групи:
с нуль-мірними наповнювачами, розміри яких у трьох вимірах мають той самий порядок;
с одномірними наповнювачами, один з розмірів яких значно перевищує два інших;
с двомірними наповнювачами, два розміри яких значно перевищують третій.
За схемою розташування наповнювачів виділяють три групи композиційних матеріалів:
с одноосьовим (лінійним) розташуванням наповнювача у вигляді волокон, ниток, нитковидних кристалів у матриці паралельно один одному;
с двохосьовим (площинним) розташуванням армуючого наповнювача, матів з нитковидних кристалів, фольги в матриці в паралельних площинах;
с тривісним (об'ємним) розташуванням армуючого наповнювача й відсутністю переважного напрямку в його розташуванні.
По природі компонентів композиційні матеріали розділяються на чотири групи:
композиційні матеріали, що містять компонент із металів або сплавів;
композиційні матеріали, що містять компонент із неорганічних сполук оксидів, карбідів, нітридів і ін.;
композиційні матеріали, що містять компонент із неметалічних елементів, вуглецю, бору й ін.;
композиційні матеріали, що містять компонент із органічних сполук епоксидних, поліефірних, фенольних і ін.
Властивості композиційних матеріалів залежать не тільки від фізико-хімічних властивостей компонентів, але й від міцності зв'язку між ними. Максимальна міцність досягається, якщо між матрицею й арматурами відбувається утворення твердих розчинів або хімічних сполук.
У композиційних матеріалах з нуль-мірним наповнювачем найбільше поширення одержала металева матриця. Композиції на металевій основі зміцнюються рівномірно розподіленими дисперсними частками різної дисперсності. Такі матеріали відрізняються ізотропністю властивостей.
У таких матеріалах матриця сприймає все навантаження, а дисперсні частки наповнювача перешкоджають розвитку пластичної деформації. Ефективне зміцнення досягається при змісті 5...10 % часток наповнювача.
Армуючими наповнювачами служать частки тугоплавких оксидів, нітридів, боридів, карбідів.
Дисперсійно зміцнені композиційні матеріали одержують методами порошкової металургії або вводять частки армуючого порошку в рідкий розплав металу або сплаву.
Промислове застосування знайшли композиційні матеріали на основі алюмінію, зміцнені частками оксиду алюмінію (Al2O3). Їх одержують пресуванням алюмінієвої пудри з наступним спіканням (САП). Переваги САП проявляються при температурах вище 300oС, коли алюмінієві сплави розупрочняються. Дисперсійно зміцнені сплави зберігають ефект зміцнення до температури 0,8 Тпл.
Сплави САП задовільно деформуються, легко обробляються різанням, зварюються аргонодуговим і контактним зварюванням. Із САП випускають напівфабрикати у вигляді аркушів, профілів, труб, фольги. З них виготовляють лопатки компресорів, вентиляторів і турбін, поршневі штоки.
У композиційних матеріалах з одномірними наповнювачами зміцнювачами є одномірні елементи у формі нитковидних кристалів, волокон, дроту, які скріплюються матрицею в єдиний моноліт. Важливо, щоб міцні волокна були рівномірно розподілені в пластичній матриці. Для армування композиційних матеріалів використовують безперервні дискретні волокна з розмірами в поперечному перерізі від часток до сотень мікрометрів.
Матеріали, армовані нитковидними монокристалами, були створені на початку сімдесятих років для авіаційних і космічних конструкцій. Основним способом вирощування нитковидних кристалів є вирощування їх з перенасиченої пари ( Пк-Процес). Для виробництва особливо високоміцних нитковидних кристалів оксидів і інших сполук здійснюється ріст по П-Ж-ДО - механізму: спрямований ріст кристалів походить із пароподібного стану через проміжну рідку фазу.
Здійснюється створення нитковидних кристалів витягуванням рідини через фільтри. Міцність кристалів залежить від перетину й гладкості поверхні.
Композиційні матеріали цього типу перспективні як високо жароміцні матеріали. Для збільшення к.п.буд. теплових машин лопатки газових турбін виготовляють із нікелевих сплавів, армованих нитками сапфіра (Al2O3), це дозволяє значно підвищити температуру на вході в турбіну (межа міцності сапфірових кристалів при температурі 1680oС вище 700 МПа).
Армування сопел ракет з порошків вольфраму й молібдену роблять кристалами сапфіра як у вигляді повсті, так і окремих волокон, у результаті цього вдалося подвоїти міцність матеріалу при температурі 1650oС. Армування просочувального полімеру склотекстолітів нитковидними волокнами збільшує їхню міцність. Армування литого металу знижує його крихкість у конструкціях. Перспективне зміцнення скла неорієнтованими нитковидними кристалами.
Для армування композиційних матеріалів застосовують металевий дріт з різних металів: стали різної сполуки, вольфраму, ніобію, титану, магнію - залежно від умов роботи. Сталевий дріт переробляється в ткані сітки, які використовуються для одержання композиційних матеріалів з орієнтацією арматур у двох напрямках.
Для армування легких металів застосовуються волокна бору, карбіду кремнію. Особливо коштовними властивостями володіють вуглецеві волокна, їх застосовують для армування металевих, керамічних і полімерних композиційних матеріалів.
Евтектичні композиційні матеріали – сплави евтектичного або близького до евтектичного сполуки, у яких зміцнюючою фазою виступають орієнтовані кристали, що утворяться в процесі спрямованої кристалізації. На відміну від звичайних композиційних матеріалів, евтектичні одержують за одну операцію. Спрямована орієнтована структура може бути отримана на вже готових виробах. Форма кристалів, що утворяться, може бути у вигляді волокон або пластин. Способами спрямованої кристалізації одержують композиційні матеріали на основі алюмінію, магнію, міді, кобальту, титану, ніобію й інших елементів, тому вони використовуються в широкому інтервалі температур.
Полімерні композиційні матеріали. Особливістю є те, що матрицю утворять різні полімери, що служать сполучними для арматур, що може бути у вигляді волокон, тканини, плівок, склотекстоліту.
Формування полімерних композиційних матеріалів здійснюється пресуванням, литтям під тиском, екструзією, напилюванням.
Широке застосування знаходять змішані полімерні композиційні матеріали, куди входять металеві й полімерні тридцятилітні, які доповнюють один одного по властивостях. Наприклад, підшипники, що працюють в умовах сухого тертя, виготовляють із комбінації фторопласта й бронзи, що забезпечує самозмащуваність і відсутність повзучості.
Створено матеріали на основі поліетилену, полістиролу з наповнювачами у вигляді азбесту й інших волокон, що володіють високими міцністю й твердістю.
