- •1.Місце політології в системі наук про суспільство: взаємозв'язок та взаємозалежність.
- •2. Політична наука в сучасній Україні: основні завдання, шлях розвитку і перспективи.
- •3. Еволюція уявлення про політику: основні етапи і парадигми.
- •4.Суб’єкти політики. Особистість як суб’єкт політики.
- •6. Політика і засоби масової інформації. Змі як “четверта влада
- •7. Політична ідеологія
- •8. Консерватизм і неконсерватизм
- •Праві націонал-радикальні партії.
- •Правоцентристські націонал-демократичні партії.
- •9. Лібералізм і неолібералізм
- •10. Соціал демократичний рух
- •11. Комуністичний рух..
- •12.Фашизм і неофашизм
- •14. Анархізм
- •15. Націоналізм
- •16. Ресурси влади
- •18. Типологія влади
- •19. Проблеми влади…
- •20. Типографія політичних режимів
- •22. Авторитаризм
- •23 Тоталіризм.
- •24. Соціально-політичні передумови виникнення тоталитаризма
- •25. Розвиток поглядів та змісту демократії в історії людства
- •26. Основні концепції демократії
- •27. Демократичні традиції…
- •28. Принципи демократії
- •29. Політичні права
- •30. Передумови та етапи демократизації
- •31. Переваги та недоліки демократії
- •32. Громадя́нське суспі́льство
- •33. Особливості формування громадського суспільства
- •34. Сутність структура та функції політичної системи
- •35.Політична система сучасної україни..
- •36.Типи політичних систем порівняльний аналіз….
- •37. Основні концепції походження держави
- •38. Ознаки держави
- •39. Функції держави
- •40. Типологія держав
- •41. Основні форми державного правління
- •42.Порівняльний аналіз…..
- •43.Особливості основних форм територіального устрою
- •44. Форми державного устрою та держ.Правління..
- •45.Основни тенденції розвитку державності в сучасному світі
- •46. Класифікація органів державної влади….
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •47. Загальні поняття парламентаризму..
- •48. Інститут призиденства в сучасному світі..
- •49. Інститут призиденства в Україні
- •50. Верховна Рада України…
- •2. Склад і структура Верховної Ради України
- •51. Кабінет Міністрів України…
- •53. Структура місцевих органів влади.
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •Структура та порядок формування мда
- •54. Роль і функції політичних партій.
- •55. Передумови, шляхи та моделі формування політ.Партій
- •59. Етапи становлення та сучасний стан багато партійності..
- •60. Становлення багатопартійності…
- •Громадські організації та рухи: сутність, структура, особливості, роль в суспільстві
- •62. Сутність та типи партійних систем. Взаємозв'язок партійних і виборчих систем.
- •63. Основні стадп виборчого процесу.
- •64. Виборче право і виборча система в сучасній Україні
- •65. Виборча система України: пошук оптимальної моделі
- •66. Принципи виборчого права
- •67. Політичний абсентеїзм: його причини і наслідки.
- •68. Мажоритарна виборча система
- •69. Пропорційна виборча система
- •70. Змішана виборча системи
- •71. Порівняльна характеристика основних виборчих систем
- •72. Парламентські вибори в Україні
- •73. Президентські вибори в Україні
- •74. Місце і роль еліти в суспільно-політичному житті. Теорії еліт
- •75. Політична еліта України: особливості формування та етапи еволюції
- •76. Типологія еліт
- •Еліта влади, політична і економічна еліта
- •77Система формування та змін політичних еліт
- •78. Політичне лідерство: сутність, характерні риси та механізм формування
- •79. Класифікація політичного лідерства
- •23. Ж. Блондель - прагнуть вони змінити або зберегти існуюче становище і які масштаби проблем, які розв’язують. За типом впливу на суспільство.
- •80. Основні концепції політичного лідерства
- •81. Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції
- •83. Типологія політичних культур
- •84. Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи
- •85. Політична культура українського суспільства: традиції, сучасний стан, тенденції розвитку
- •86. Політична культура сучасної української еліти
- •87. Громадська думка як форма політичної свідомості. Її роль у функціонуванні демократії
- •88. Основні тенденції світового політичного процесу. Глобалізація
- •89. Суб'єкти світового політичного процесу.
- •90. Держава як основний суб'єкт міжнародних політичних відносин
- •91. Зовнішня політика, її особливості, цілі, функції та засоби
- •92. Напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України
- •93. Основні концепції геополітики
- •94. Україна в сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи
- •95. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення
- •96. Міжнародний тероризм: його сутність, прояви та методи
- •97. Міжнародні та регіональні організації як суб'єкти світового політичного процесу. Роль і місце в них України
- •98. Україна і снд: проблеми і перспективи
- •99. Євроатлантична інтеграція України: виклики і перспективи
Виконавча влада
Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. До складу Кабінету Міністрів входять Прем'єр-міністр України, перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Прем'єр-міністра призначає Президент за згодою більшості від конституційного складу Верховної Ради. Персональний склад Кабінету Міністрів призначає Президент за поданням Прем'єр-міністра. Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраним Президентом України. У зв'язку з прийняттям Верховною Радою резолюції недовіри уряду або за рішенням Президента, Прем'єр-міністр зобов'язаний подати Президенту заяву про відставку Кабінету Міністрів.
У своїй діяльності Кабінет Міністрів керується Конституцією і законами України, актами Президента. До повноважень Кабінету Міністрів належать: виконання Конституції та законів України, актів Президента; забезпечення прав і свобод людини та громадянина; забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розроблення та здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності; управління об'єктами державної власності; розроблення проекту Державного бюджету, виконання затвердженого Верховною Радою Державного бюджету; здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; організація та забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.
Нижчими органами виконавчої вертикалі в Україні є місцеві державні адміністрації, що діють в областях, районах і містах Києві та Севастополі. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голів адміністрацій призначає на посаду Президент України: голова обласної державної адміністрації — за поданням Прем'єр-міністра, голова районної — за поданням голови обласної адміністрації. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Голів місцевих адміністрацій звільняє з посади Президент. Також Президент зобов'язаний прийняти рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації у разі висловлення йому недовіри двома третинами депутатів від складу відповідної Ради.
Судова влада
Правосуддя в Україні здійснюється винятково судами. їх юрисдикція поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Рішення судів є обов'язковими для виконання на всій території України. Складовими судової системи України є Конституційний Суд, суди загальної юрисдикції та спеціалізовані суди.
Конституційний Суд — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; дає висновок щодо відповідності Конституції України чинним міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради для ратифікації, дає висновок щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту; здійснює офіційне тлумачення Конституції та законів України. До Конституційного Суду можуть звертатися: Президент; не менше 45 народних депутатів; Верховний Суд; уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Конституційний Суд складається з 18 суддів і формується призначенням по шість суддів відповідно Верховною Радою, Президентом та з'їздом суддів України. Суддю Конституційного Суду призначають на дев'ять років без права бути призначеним на повторний термін. Ним може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом щонайменше десять років, проживає в Україні упродовж останніх 20 років та володіє державною мовою. Конституційний Суд таємним голосуванням обирає зі свого складу лише на один, трирічний, термін Голову Конституційного Суду.
Вищим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд, який обирає Верховна Рада безстроково, а в системі спеціалізованих судів, основу яких становлять господарські суди — вищі спеціалізовані суди. Перше призначення суддів терміном на п'ять років здійснює Президент, на подальший термін їх обирає Верховна Рада безстроково. Судді володіють недоторканністю, що гарантується Конституцією та законами України, і не можуть бути без згоди Верховної Ради затриманими чи заарештованими до винесення обвинувального вироку судом.
В Україні не допускається створення надзвичайних та особливих судів.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних на засадах: законності; рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальності Сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскаржень рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковості рішень суду.
