79. Класифікація політичного лідерства

Типологія політичних лідерів:

1. Хагеман (за метою, ставленням до перспектив сусп. розвитку, до пануючих в суспільстві цінностей:

1. консерватори (за збереження суспільства в суч. вигляді, вважає, що існуючий лад є найраціональнішим, діяльність спрямована на відро­дження та збереження усталених цінностей і традицій, норм соц. поведінки. Це керівники консерв., республ. та христ.-дем. партій; небагаточисельний тип

2. реформатори (прагнуть до радик. сусп. перебудови шляхом проведення широкого реформування владних структур, ек., виробництва і т.д.; обирає мирну тактику поступових еволюц. змін відповідно до ви­мог часу і політ. ситуації, прагне зберегти здобутки минулого, спирається на традиції, не відкидаючи пануючі цінності. Стика­ються з тим, що їх ненасильницька конфронтація викликає насильство з боку прихильників існую­чих порядків. Відстоює базовий міф суспільства, його ідеальну модель культури. Відхилення практики від моделі — це ситуація, яку можна і потрібно виправити. Це лідери партій лібераль­ного і соціал-дем. напряму;

3. революціонери (перехід до принципово іншої сусп. структури шляхом революції). Заперечує існуючі базові цінності. Вважає, що ситуація ганебна, виправити її неможливо. Єдиний вихід — фундаментальна перебудова суспільства. Екстремістська тактика, що включає насильство. Хоча для досягнення окремих цілей використовують тактичні прийоми реформаторів. Це керівники рев.-дем., ком., анархічних партій;

4. реакціонер, який відстоює застарілі, віджилі цінно­сті та традиції. Це, як правило, вожді ультраправих і ультра­лівих партій, які тяжіють до тоталітаризму та диктатури і дуже часто породжують харизматичний тип лідера.

10. Вятр – за ставленнм до ідеології 4 дихотомії «чистих» лідерів: За психолог. рисами і типами поведінки:

а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик);

б) стосовно своїх прихи­льників — лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув);

в) щодо супротивників — лідер-угодовець (залагоджує кон­флікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загос­трити конфлікт або

знищити супротивника);

г) за способом оцінки здібностей — відкритий лідер та лідер-догматик.

16. Херман (професор Університету штату Огайо (США): На практиці більшості лідерів притаманні риси всіх 4-х типів в різній послідовності і поєднанні.

1. “прапороносці” – відрізняє власне бачення дійсності, привабливий ідеал, мрія, здатна захопити маси, видатний стратег. Людина із силь­ною волею. Він сам формує політ. програму та через неї реалізовує свої ідеали й цілі. Його прихильники не мають на нього практично жодного впливу. (В. Ленін, Лев Троцький, Мартін Лютер Кіпг, Хомейні та ін.).

2. “служитель” – завжди прагне виступати у ролі виразника інтересів своїх прихильників і виборців, орієнтується на їх думку і діє від їх імені Визначені ними цілі стають для лідера-„служителя” основними. У голові такого лідера ніби вмонтовано радар, який дозволяє чуйно вловлювати інтереси прибічників. Іноді називають лідер-„флюгер”. (Нурсултан Назарбаев, Л. Кравчук, О. Мороз, Дж. Буш, Ф. Міттеран та ін.).

3. “торговець” (комівояжер) – спроможний привабливо підносити ідеї і плани, переконати, привернути до їх здійснення, начебто продає виборцям свої ідеї в обмін на їхню підтримку. Влас­тиве уважне ставлення до потреб людей, здатність переконати, що саме він може надати допомогу. Лідер-маріонетка. (Коль, Б. Єльцин, В. Чорповіл та ін.).

4. “пожежник” – діє в кризових ситуаціях, нібито „гасить пожежі”. Рисами є висока заг. і політ. культура, професі­оналізм, порядність і мужність. Справді висловлю­ють загальнонац. інтереси і забезпечують вихід своїх народів з екстрем. Умов (Ф. Рузвельт, У. Черчілль, М. Тетчер та iн.).

Дії визнача­ються нагальними проблемами, насущні вимоги моменту, конкретною ситуацією (В. Яворівський, І. Плющ, Шушкевич, Гайдар та ін.).

+ лідер – актор (демагог). Появився з приходом до влади фашизму (Б. Муссоліпі, А. Гітлер). Апелював до широкої, здебільшого неорганізованої маси.

Спекулюючи на її інстинктах, забобонах, традиц. консерватизмі, політ. неінфор­мованості, демагоги розсипають лестощі масовій волі.

Найбільш оптимальним, очевидно, є поєднання якостей лідера прапоронос­ця і торговця, які доповнюють один одного.

В Україні, на жаль, переважають лідери-маріонетки і пожежні, відверто бракує лідерів-прапороносців та служителів.

12. Н.Макіавеллі та В.Парето політики-лисиці (обережність, здатність до лавіювання, намагання досягти компромісу) і

політики-леви (прямолінійність, рішучість і схильність до використання силових ресурсів).

13. Бернс: перетворювачі - діють в ім'я реалізації своїх глобальних поглядів,

ділки - концентрують свою увагу на деталях, незважаючи на те, яким повинно стати суспільство в остаточному підсумку.

14. Дженнінгс: "суперменів" (ламає усталені порядки), "героїв" (присвячує своє життя вел. і благородним цілям); "принців" (прагне панувати над іншими)