- •1.Місце політології в системі наук про суспільство: взаємозв'язок та взаємозалежність.
- •2. Політична наука в сучасній Україні: основні завдання, шлях розвитку і перспективи.
- •3. Еволюція уявлення про політику: основні етапи і парадигми.
- •4.Суб’єкти політики. Особистість як суб’єкт політики.
- •6. Політика і засоби масової інформації. Змі як “четверта влада
- •7. Політична ідеологія
- •8. Консерватизм і неконсерватизм
- •Праві націонал-радикальні партії.
- •Правоцентристські націонал-демократичні партії.
- •9. Лібералізм і неолібералізм
- •10. Соціал демократичний рух
- •11. Комуністичний рух..
- •12.Фашизм і неофашизм
- •14. Анархізм
- •15. Націоналізм
- •16. Ресурси влади
- •18. Типологія влади
- •19. Проблеми влади…
- •20. Типографія політичних режимів
- •22. Авторитаризм
- •23 Тоталіризм.
- •24. Соціально-політичні передумови виникнення тоталитаризма
- •25. Розвиток поглядів та змісту демократії в історії людства
- •26. Основні концепції демократії
- •27. Демократичні традиції…
- •28. Принципи демократії
- •29. Політичні права
- •30. Передумови та етапи демократизації
- •31. Переваги та недоліки демократії
- •32. Громадя́нське суспі́льство
- •33. Особливості формування громадського суспільства
- •34. Сутність структура та функції політичної системи
- •35.Політична система сучасної україни..
- •36.Типи політичних систем порівняльний аналіз….
- •37. Основні концепції походження держави
- •38. Ознаки держави
- •39. Функції держави
- •40. Типологія держав
- •41. Основні форми державного правління
- •42.Порівняльний аналіз…..
- •43.Особливості основних форм територіального устрою
- •44. Форми державного устрою та держ.Правління..
- •45.Основни тенденції розвитку державності в сучасному світі
- •46. Класифікація органів державної влади….
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •47. Загальні поняття парламентаризму..
- •48. Інститут призиденства в сучасному світі..
- •49. Інститут призиденства в Україні
- •50. Верховна Рада України…
- •2. Склад і структура Верховної Ради України
- •51. Кабінет Міністрів України…
- •53. Структура місцевих органів влади.
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •Структура та порядок формування мда
- •54. Роль і функції політичних партій.
- •55. Передумови, шляхи та моделі формування політ.Партій
- •59. Етапи становлення та сучасний стан багато партійності..
- •60. Становлення багатопартійності…
- •Громадські організації та рухи: сутність, структура, особливості, роль в суспільстві
- •62. Сутність та типи партійних систем. Взаємозв'язок партійних і виборчих систем.
- •63. Основні стадп виборчого процесу.
- •64. Виборче право і виборча система в сучасній Україні
- •65. Виборча система України: пошук оптимальної моделі
- •66. Принципи виборчого права
- •67. Політичний абсентеїзм: його причини і наслідки.
- •68. Мажоритарна виборча система
- •69. Пропорційна виборча система
- •70. Змішана виборча системи
- •71. Порівняльна характеристика основних виборчих систем
- •72. Парламентські вибори в Україні
- •73. Президентські вибори в Україні
- •74. Місце і роль еліти в суспільно-політичному житті. Теорії еліт
- •75. Політична еліта України: особливості формування та етапи еволюції
- •76. Типологія еліт
- •Еліта влади, політична і економічна еліта
- •77Система формування та змін політичних еліт
- •78. Політичне лідерство: сутність, характерні риси та механізм формування
- •79. Класифікація політичного лідерства
- •23. Ж. Блондель - прагнуть вони змінити або зберегти існуюче становище і які масштаби проблем, які розв’язують. За типом впливу на суспільство.
- •80. Основні концепції політичного лідерства
- •81. Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції
- •83. Типологія політичних культур
- •84. Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи
- •85. Політична культура українського суспільства: традиції, сучасний стан, тенденції розвитку
- •86. Політична культура сучасної української еліти
- •87. Громадська думка як форма політичної свідомості. Її роль у функціонуванні демократії
- •88. Основні тенденції світового політичного процесу. Глобалізація
- •89. Суб'єкти світового політичного процесу.
- •90. Держава як основний суб'єкт міжнародних політичних відносин
- •91. Зовнішня політика, її особливості, цілі, функції та засоби
- •92. Напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України
- •93. Основні концепції геополітики
- •94. Україна в сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи
- •95. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення
- •96. Міжнародний тероризм: його сутність, прояви та методи
- •97. Міжнародні та регіональні організації як суб'єкти світового політичного процесу. Роль і місце в них України
- •98. Україна і снд: проблеми і перспективи
- •99. Євроатлантична інтеграція України: виклики і перспективи
8. Консерватизм і неконсерватизм
Це одна з найбільш популярних доктрин. Слово консерватизм походить від латинського слова консерватізме – зберігати, охороняти. Загалом концепція косерватизма походить від Платона, Нітше, Макіавеллі, Арістотеля. Писемна історія консерватизму починається від Французької революції. З першої половини XIX ст. консерватизм виступає доктриною дворянства. Але в ХХ ст. консерватизм сприйнявши деякі ідеї лібералізму стає платформою і буржуазії. Консерватизм виступає як захисна реакція середніх і дрібних підприємств перед невблаганним динамідмом капіталістичного розвитку, що загрожує їх існуванню. Консерватизм спрямований на такі форми державного і суспільного життя, які склалися історично. Основні риси: 1.спадкоємність 2.стабільність 3.державнийавторитет. 4.принцип свободи. В процесі розвитку капіталізму консерватизм не залишився незмінним, основні його положення іволюціонували. Консерватизм переростає в неоконсерватизм. Він виражає інтереси середнього класу, бо керується такими ліберальними принципами: 1.конституціоналізм 2.поділ влади 3.загальне виборче право.
Праві націонал-радикальні партії.
До них належать: Державна самостійність України, Українська національна Асамблея, Соціал-національна партія України, Конгрес українських націоналістів та інші. Об'єднує їх ідея інтегрального націоналізму з усіма притаманними йому особливостями. Для націонал-радикалів першорядною й найвищою цінністю є нація, безумовний пріоритет надається національній державі. Найрадикальніші представники цього напряму обстоюють ідею побудови національної держави за всяку ціну, навіть шляхом відмови від демократії" запровадження режиму національного авторитаризму, сильної влади. У їх діяльності політика часто домінує над економікою. У зовнішній політиці вони виступають за віддалення України від країн Сходу, особливо від Росії, за вихід з СНД, оскільки подальше перебування в цьому об'єднанні, на їх погляд, уповільнює процес державотворення, живить у Росії надію утримати Україну в орбіті власних інтересів.
Ідеалом державного, національно-територіального устрою є національна унітарна централізована держава. Вони виступають проти федеративно-земельного устрою, вільних економічних зон, існування автономії. Економічна платформа правих радикалів недостатньо розвинута, поєднує ідеї, які не є сумісними в реальній політиці — ідеї приватизації, лібералізму, державного патерналізму та економічного ізоляціонізму.
Правоцентристські націонал-демократичні партії.
Найвпливовіші серед них: Народний Рух України, Партія "Реформи і порядок", Українська республіканська партія України, Демократична партія України, Партія зелених України, Українська народна партія "Собор", Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" та ін.
Ідеологічною засадою національно-демократичних партій є неоконсерватизм, але з національною специфікою — демократичний або поміркований (освічений) націоналізм. Націонал-демократи вважають демократичний націоналізм певним балансом між інтересами нації та правами людини. Однак у реальній конфліктній ситуації більшість правоцентристських партій віддають перевагу суспільним інтересам, а не особистості, інтересам держави перед правами громадян і завжди роблять вибір на користь нації.
В основі ідеології націонал-демократів лежить також християнська філософія. Вони підтримують відродження релігії, об'єднання усіх релігійних конфесій в країні та створення єдиної української християнської церкви, відновлення християнської моралі, споконвічних традицій українського народу і поваги до сім'ї. Правоцентристські партії зорієнтовані на захист української культури та української мови. Вони обстоюють мінімальне втручання держави в економіку країни при сильному контролі за політичним життям суспільства.
У зовнішній політиці виступають за вихід України з СНД, інакше, на їх думку, Україна ризикує бути втягнутою в нову імперію, до створення якої тяжіє Росія. Вони віддають перевагу двостороннім відносинам з Росією та іншими пострадянськими країнами, виступають проти перебування російських військ на українській землі, вимагають поділу золотого та алмазного запасів, активів колишнього СРСР в іноземних банках.
