- •1.Місце політології в системі наук про суспільство: взаємозв'язок та взаємозалежність.
- •2. Політична наука в сучасній Україні: основні завдання, шлях розвитку і перспективи.
- •3. Еволюція уявлення про політику: основні етапи і парадигми.
- •4.Суб’єкти політики. Особистість як суб’єкт політики.
- •6. Політика і засоби масової інформації. Змі як “четверта влада
- •7. Політична ідеологія
- •8. Консерватизм і неконсерватизм
- •Праві націонал-радикальні партії.
- •Правоцентристські націонал-демократичні партії.
- •9. Лібералізм і неолібералізм
- •10. Соціал демократичний рух
- •11. Комуністичний рух..
- •12.Фашизм і неофашизм
- •14. Анархізм
- •15. Націоналізм
- •16. Ресурси влади
- •18. Типологія влади
- •19. Проблеми влади…
- •20. Типографія політичних режимів
- •22. Авторитаризм
- •23 Тоталіризм.
- •24. Соціально-політичні передумови виникнення тоталитаризма
- •25. Розвиток поглядів та змісту демократії в історії людства
- •26. Основні концепції демократії
- •27. Демократичні традиції…
- •28. Принципи демократії
- •29. Політичні права
- •30. Передумови та етапи демократизації
- •31. Переваги та недоліки демократії
- •32. Громадя́нське суспі́льство
- •33. Особливості формування громадського суспільства
- •34. Сутність структура та функції політичної системи
- •35.Політична система сучасної україни..
- •36.Типи політичних систем порівняльний аналіз….
- •37. Основні концепції походження держави
- •38. Ознаки держави
- •39. Функції держави
- •40. Типологія держав
- •41. Основні форми державного правління
- •42.Порівняльний аналіз…..
- •43.Особливості основних форм територіального устрою
- •44. Форми державного устрою та держ.Правління..
- •45.Основни тенденції розвитку державності в сучасному світі
- •46. Класифікація органів державної влади….
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •47. Загальні поняття парламентаризму..
- •48. Інститут призиденства в сучасному світі..
- •49. Інститут призиденства в Україні
- •50. Верховна Рада України…
- •2. Склад і структура Верховної Ради України
- •51. Кабінет Міністрів України…
- •53. Структура місцевих органів влади.
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •Структура та порядок формування мда
- •54. Роль і функції політичних партій.
- •55. Передумови, шляхи та моделі формування політ.Партій
- •59. Етапи становлення та сучасний стан багато партійності..
- •60. Становлення багатопартійності…
- •Громадські організації та рухи: сутність, структура, особливості, роль в суспільстві
- •62. Сутність та типи партійних систем. Взаємозв'язок партійних і виборчих систем.
- •63. Основні стадп виборчого процесу.
- •64. Виборче право і виборча система в сучасній Україні
- •65. Виборча система України: пошук оптимальної моделі
- •66. Принципи виборчого права
- •67. Політичний абсентеїзм: його причини і наслідки.
- •68. Мажоритарна виборча система
- •69. Пропорційна виборча система
- •70. Змішана виборча системи
- •71. Порівняльна характеристика основних виборчих систем
- •72. Парламентські вибори в Україні
- •73. Президентські вибори в Україні
- •74. Місце і роль еліти в суспільно-політичному житті. Теорії еліт
- •75. Політична еліта України: особливості формування та етапи еволюції
- •76. Типологія еліт
- •Еліта влади, політична і економічна еліта
- •77Система формування та змін політичних еліт
- •78. Політичне лідерство: сутність, характерні риси та механізм формування
- •79. Класифікація політичного лідерства
- •23. Ж. Блондель - прагнуть вони змінити або зберегти існуюче становище і які масштаби проблем, які розв’язують. За типом впливу на суспільство.
- •80. Основні концепції політичного лідерства
- •81. Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції
- •83. Типологія політичних культур
- •84. Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи
- •85. Політична культура українського суспільства: традиції, сучасний стан, тенденції розвитку
- •86. Політична культура сучасної української еліти
- •87. Громадська думка як форма політичної свідомості. Її роль у функціонуванні демократії
- •88. Основні тенденції світового політичного процесу. Глобалізація
- •89. Суб'єкти світового політичного процесу.
- •90. Держава як основний суб'єкт міжнародних політичних відносин
- •91. Зовнішня політика, її особливості, цілі, функції та засоби
- •92. Напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України
- •93. Основні концепції геополітики
- •94. Україна в сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи
- •95. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення
- •96. Міжнародний тероризм: його сутність, прояви та методи
- •97. Міжнародні та регіональні організації як суб'єкти світового політичного процесу. Роль і місце в них України
- •98. Україна і снд: проблеми і перспективи
- •99. Євроатлантична інтеграція України: виклики і перспективи
69. Пропорційна виборча система
пропорційна - за парт. списками (мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості набраних голосів); (вперше 1889 р. у Бельгії; 57 країн, переважно в Європі (Нім., Ісп.,Іт., Порт., Ав., Бельгії, Греції, Норв., Фінл., Шв., Данії, Швейц., Люксембурзі), Ізраїль, країни Лат.Америки; в Україні з виборів 2006 р. Види:
з жорсткими списками (закриті) – голосування за цілий список. У бюлетенітільки назви або емблеми партій, без переліку кандидатів до них (Ісп., Португ., Греція, Ізраїль, Коста-Ріка). Партія попередньо не формує список, а здобувши мандати, самостійно визначає депутатів.
з напівжорсткими списками (змішана) Партія пропонує повні списки кандидатів з визначеним місцем кожного з них. (Іт., Австрія, Швейц.).
з преференціями (перевагами) – дає можливість виборцям виражати своє ставлення до кожного кандидата, занесеного до парт. списку,
тобто обирає не тільки партію, а й кого саме із запропонованих кандидатів обирає. (Фінл., Нід., Шв., Данія, Австрія, Ісп., Норвегія)
Робиться це різними способами: виборець ставить хрестик навпроти прізвищ кандидатів, яких він хотів би бачити (Бельгія);
вписує прізвища кандидатів у бюлетень (Італія); розташовує кандидатів за ступенем значущості (Швейцарія, Люксембург тощо).
Панашаж (з франц. panachage – зміщення, — строкатий) — це право виборця голосувати за кандидатів з різних парт. списків.
Особливості:
А) округи: єдиний загальнонаціональний (тер. України, Росії, Ізраїля, Порт., Яп., Монако, Нід., Парагвай), у невел. за тер. мононац. державах),
голосування за політ. партії здійснюється в масштабі всієї країни
багатомандатні - межі округів збігаються з межами адм.-тер. одиниць (області, штату, провінції, землі) з регіон. парт. списками
Австрія, Скандин. країни, Іспанія, Греція.
Кількість мандатів від кожного виб. округу визначає співвідношення кількості населення округу до заг. кількості населення або виборців країни
Виборці голосують за представників однієї партії, але в кожному регіоні мандати розподіляються окремо, відповідно до набраних партіями у цьому регіоні голосів та відповідно до кількості мандатів, які припадають на цей регіон.
Б) відсотковий барєр - у випадку неподолання партія не одержує жодного мандата – 3-5 % в Конституції України (4% 1998/2002; 3 % 2006/2007)
(Нід. - 0,67,в Ізраїлі –1, Данія — 2, Аргентина — 3% , у Шв.,Уг., Болг–4, в Нім., Рос., Іт.–5, Єгипет — 8% , у Тур.–10 %)
В деяких державах для партійних блоків передбачено підвищений бар'єр. Наприклад, в Угорщині — 5%, блок з 2-х партій — 10% , з 3-х — 15% .
В) виборчий метр, коефіцієнт або квота – найменше число голосів, яке необхідне для обрання одного депутата.
Типи визначення: діленням заг. кількості поданих в окрузі голосів на кількість мандатів, які розподіляються. Розподіл мандатів між партіями
проводиться діленням отриманих ними голосів на квоту. Квота Т. Хейра = голоси/мандати; квота Хагенбах-Бішофа=голоси/(мандати+1);
квота Друп=(голоси/(мандати+1)+1; квота Імперіалі=голоси/мандати+2;
Приклад. По округу подано 100 тис. голосів за 4 партії: А — 56 тис, Б — 24 тис, В — 15 тис, Г — 5 тис. Округ має 5 мандатів.
За формулою Хейра Q=(56000+24000+15000+5000)/5=20 тис. Місця між партіями будуть розподілені так: А=56000:20000=2 місця (залишок 16 тис.);
Б = 24000:20000 = 1 місце (залишок 4 тис. гол.); партії В (15 тис. голосів) і Г (5 тис. голосів) місць не дістануть. Розподілено 3 місця
Приклад. за формулою Хагенбах-Бішофа, квота дорівнюватиме вже 16,6 тис. чол. 100 000/6
Розподіленими будуть 4 місця: партія А — 3 місця; Б — 1 місце; В і Г — місць не дістають.
Приклад. Використавши Імперіалі, можна розподілити всі 5 місць. Квота 100 000/ (5+2)=14,3 тис.чол. (А-3 місця; Б-1; В-1; Г-місць не дістає)
б) методом дільників (за найвищим середнім): дільники Д'Хонта (Росія, Польща, Болг., Португ., Нім.)-1,2,3,4,5,6 і т.д;
дільники Сент-Лаге-1,3,5,7,9 і т.д (непарні); модифіковані дільники Сент-Лаге-1,4,3,5,7,9 і т.д.
При такому обчисленні квоти голоси, подані за кожну партію, ділять на ряд послідовних чисел: 1,2,3,4 і т.д. Частки від ділення слід розміщувати
у зменшуваному порядку. Квотою буде частка від ділення, що знаходиться на тому місці, яке відповідає кількості місць у парламенті.
За формулою Д'Хонта, квота=15 тис. голосів. Розподіл місць буде таким: А=56:15=3 місця (залишок 11 тис.), Б=24:15=1 місце (залишок 9 тис.),
В = 15:15 = 1 місце, Г — місць не дістає.
Г) умовна передача голосів – голоси, подані за кандидата понад те число, яке відповідає виб. метру, зараховується іншому кандидатові,
який не набрав необхідної кількості голосів. Нерозділені по квоті місця дістають партії, які мають найбільші залишки.
Методи розподілу залишків:
— пропорційності, де партія отримує від нерозподілених голосів ту частку, яка відповідає її заг. кількості попередньо розподілених мандатів;
— правило найбільшого виборчого числа. Місця, що не розділені по квоті, віддаються партіям, які набрали найбільшу кількість голосів.
— метод найбільшого залишку - додаткові мандати тим партіям, залишок голосів яких (унаслідок певних обчислень) буде найбільший;
Приклад: За системою Т. Хейра в наведеному прикладі це партія А і В, яка не мала мандата. Б і Г такого права не дістають.
Таким чином, для партії Г депутатське місце дорівнює 24 тис. поданих голосів, А — 18,6 тис, В — 15 тис.
— метод д'Хондта; Сен-Лаге - додаткові мандати тим партіям, які мають "найбільші середні", отримані внаслідок ділення залишкових голосів на кількість дільників, що відповідає кількості мандатів;
— Сумуються залишки голосів по країні, розраховується нова квота і, таким чином, розподіляється залишок місць.
В Швеції і Данії за системою вирівнювання, частина від 10 до 20 % мандатів заздалегідь виділяється для розподілу в загальнонаціональному окрузі
