69. Пропорційна виборча система

пропорційна - за парт. списками (мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості набраних голосів); (вперше 1889 р. у Бельгії; 57 країн, переважно в Європі (Нім., Ісп.,Іт., Порт., Ав., Бельгії, Греції, Норв., Фінл., Шв., Данії, Швейц., Люксембурзі), Ізраїль, країни Лат.Америки; в Україні з виборів 2006 р. Види:

4. з жорсткими списками (закриті) – голосування за цілий список. У бюлетенітільки назви або емблеми партій, без переліку кандидатів до них (Ісп., Португ., Греція, Ізраїль, Коста-Ріка). Партія попередньо не формує список, а здобувши мандати, самостійно визначає депутатів.

5. з напівжорсткими списками (змішана) Партія пропонує повні списки кандидатів з визначеним місцем кожного з них. (Іт., Австрія, Швейц.).

6. з преференціями (перевагами) – дає можливість виборцям виражати своє ставлення до кожного кандидата, занесеного до парт. списку,

тобто обирає не тільки партію, а й кого саме із запропонованих кандидатів обирає. (Фінл., Нід., Шв., Данія, Австрія, Ісп., Норвегія)

Робиться це різними способами: виборець ставить хрестик навпроти прізвищ кандидатів, яких він хотів би бачити (Бельгія);

вписує прізвища кандидатів у бюлетень (Італія); розташовує кандидатів за ступенем значу­щості (Швейцарія, Люксембург тощо).

Панашаж (з франц. panachage – зміщення, — строкатий) — це право виборця го­лосувати за кандидатів з різних парт. списків.

Особливості:

А) округи: єдиний загальнонаціональний (тер. України, Росії, Ізраїля, Порт., Яп., Монако, Нід., Парагвай), у невел. за тер. моно­нац. державах),

голосування за політ. партії здійснюється в масштабі всієї країни

багатомандатні - межі округів збігаються з межами адм.-тер. одиниць (області, штату, провінції, землі) з регіон. парт. списками

Австрія, Скандин. кра­їни, Іспанія, Греція.

Кількість мандатів від кожного виб. округу визначає співвідношення кількості населення округу до заг. кількості населення або виборців країни

Ви­борці голосують за представників однієї партії, але в кожному регіоні мандати розподіляються окремо, відповідно до набраних партіями у цьому регіоні голосів та відповідно до кількості мандатів, які припадають на цей регіон.

Б) відсотковий барєр - у випадку неподолання партія не одержує жодного мандата – 3-5 % в Конституції України (4% 1998/2002; 3 % 2006/2007)

(Нід. - 0,67,в Ізраїлі –1, Данія — 2, Аргентина — 3% , у Шв.,Уг., Болг–4, в Нім., Рос., Іт.–5, Єгипет — 8% , у Тур.–10 %)

В деяких державах для партійних блоків перед­бачено підвищений бар'єр. Наприклад, в Угорщині — 5%, блок з 2-х партій — 10% , з 3-х — 15% .

В) виборчий метр, коефіцієнт або квота – найменше число голосів, яке необхідне для обрання одного депутата.

Типи визначення: діленням заг. кількості поданих в окрузі голосів на кількість мандатів, які розподіляються. Розподіл мандатів між партіями

проводиться діленням отриманих ними голосів на квоту. Квота Т. Хейра = голоси/мандати; квота Хагенбах-Бішофа=голоси/(мандати+1);

квота Друп=(голоси/(мандати+1)+1; квота Імперіалі=голоси/мандати+2;

Приклад. По округу подано 100 тис. голосів за 4 партії: А — 56 тис, Б — 24 тис, В — 15 тис, Г — 5 тис. Округ має 5 мандатів.

За формулою Хейра Q=(56000+24000+15000+5000)/5=20 тис. Місця між партіями будуть розподілені так: А=56000:20000=2 місця (залишок 16 тис.);

Б = 24000:20000 = 1 місце (залишок 4 тис. гол.); партії В (15 тис. голосів) і Г (5 тис. голосів) місць не дістануть. Розподілено 3 місця

Приклад. за формулою Хагенбах-Бішофа, квота дорівнюватиме вже 16,6 тис. чол. 100 000/6

Розподіленими будуть 4 місця: партія А — 3 місця; Б — 1 місце; В і Г — місць не дістають.

Приклад. Використавши Імперіалі, можна розподілити всі 5 місць. Квота 100 000/ (5+2)=14,3 тис.чол. (А-3 місця; Б-1; В-1; Г-місць не дістає)

б) методом дільників (за найвищим середнім): дільники Д'Хонта (Росія, Польща, Болг., Португ., Нім.)-1,2,3,4,5,6 і т.д;

дільники Сент-Лаге-1,3,5,7,9 і т.д (непарні); модифіковані дільники Сент-Лаге-1,4,3,5,7,9 і т.д.

При такому обчисленні квоти голоси, подані за кожну партію, ділять на ряд послідовних чисел: 1,2,3,4 і т.д. Частки від ділення слід розміщувати

у зменшуваному порядку. Квотою буде частка від ділення, що знаходиться на тому місці, яке відповідає кількості місць у парламенті.

За формулою Д'Хонта, квота=15 тис. голосів. Розподіл місць буде таким: А=56:15=3 місця (залишок 11 тис.), Б=24:15=1 місце (залишок 9 тис.),

В = 15:15 = 1 місце, Г — місць не дістає.

Г) умовна передача голосів – голоси, подані за кандидата понад те число, яке відповідає виб. метру, зараховується іншому кандидатові,

який не набрав необхідної кількості голосів. Нерозділені по квоті місця діста­ють партії, які мають найбільші залишки.

Методи розподілу залишків:

— пропорційності, де партія отримує від нерозподіле­них голосів ту частку, яка відповідає її заг. кількості попередньо розподілених мандатів;

— правило найбільшого виборчого числа. Місця, що не розділені по квоті, віддаються партіям, які набрали найбільшу кількість голосів.

— метод найбільшого залишку - додаткові мандати тим партіям, залишок голосів яких (унаслідок певних обчислень) буде найбільший;

Приклад: За системою Т. Хейра в наведеному прикладі це партія А і В, яка не мала мандата. Б і Г такого права не дістають.

Таким чином, для партії Г депу­татське місце дорівнює 24 тис. поданих голосів, А — 18,6 тис, В — 15 тис.

— метод д'Хондта; Сен-Лаге - додаткові мандати тим партіям, які мають "найбільші середні", отримані внаслідок ділення залишкових голосів на кількість дільників, що відпо­відає кількості мандатів;

— Сумуються залишки голосів по країні, розраховується нова квота і, таким чином, розподіляється залишок місць.

В Швеції і Данії за системою вирівнювання, частина від 10 до 20 % мандатів заздалегідь виділяється для розподілу в загальнонаціональному окрузі