70. Змішана виборча системи

змішана (в Болгарії, Грузії, Литві, Словенії; в Україні вибори 1998 р., 2002 р.) Нім. досвід запозичили більшість посткомуністичних країн.

• виборець отримує 2 голоси: один подає за одного з кандидатів, а другий – за один із списків.

• є паралельне і послідовне комбінування:

"лінійне змішування": частина парламенту обирається за маж. системою – 225 депутатів в одномандатних округах (Україна),

а частина за пропорц. системою – 225 за списками партій в багатомандатному окрузі; Частини можуть бути різними:

у Нім. (нім. досвід запозичили постком. країни: Росії, Литві. Грузії Болгарія,) – 1/2, в Угорщині – 2/3 та 1/3, в Італії -75/25, в Азербайджані 80/20

В країнах з двопалатним парламентом одна палата обирається за мажор. (частіше верхня – з представників адм.-тер. одиниць), а друга палата за пропорц. системою.

71. Порівняльна характеристика основних виборчих систем

Виборча система - спосіб організації та проведення виборів, зафіксований у юридичних нормах, тобто порядок, за яким рішення виборців трансформується у владні повноваження. Відомі три основні різновиди виборчих систем: мажоритарна, пропорційна і змішана. Мажоритарна - це система, коли обраним вважається кандидат, який одержав на виборах більшість голосів виборців. Буває відносної, абсолютної або кваліфікованої більшості. Пропорційна - система визначення результатів виборів, за якої депутатські мандати розподіля­ються між партіями пропорційно до кількості поданих за них голосів виборців. Буває з жорсткими списками або з преференціями. Змішана - система, в основі якої лежить принцип сполучення елементів мажори­тарного та пропорційного голосування. Кожна із цих систем має свої переваги і недоліки. Зокрема мажоритарна система має такі переваги: наявність постійного зв’язку між кандидатом і виборцями; персоніфікація виборів; потенційний демократизм; простота у підрахунку голосів тощо. А до її недоліків можна зарахувати: маніпуляції та фальсифікації; викривлення результа­тів голосування, проходження радикальних регіональних партій та ін. Пропорційна виборча система має такі переваги: мінімізується втрата голосів виборців; враховуються інтереси різних суспільних груп; відбувається розвиток партійної системи та ідеології тощо. Проте у пропорційній системі є і недоліки: виборці голосують за партійний список; складна система підрахунку голосів; відсутність контакту між кандидатом і виборцями тощо. Сьогодні в Україні діє пропорційна система з закритими партій­ними списками, яка зруйнувала зміст представництва парламенту.

72. Парламентські вибори в Україні

Парламентські вибори (вибори народних депутатів України) — спосіб формування єдиного законодавчого органу України — Верховної Ради України — шляхом всенародного голосування. Відповідно до Конституції України, конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років (стаття 76). Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України (стаття 77). Право голосу на виборах депутатів мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним. Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах. Кожний виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється. Підготовка і проведення виборів депутатів регулюються Конституцією України, Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року[1], Законами України «Про Центральну виборчу комісію»[2], «Про Державний реєстр виборців»[3], іншими актами законодавства. Виборча система на виборах народних депутатів України. Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою: 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій; 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. Право бути обранимДепутатом може бути обраний громадянин України (ценз громадянства), який на день виборів досяг двадцяти одного року (віковий ценз), має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ценз осілості). Не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Вибори депутатів можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Позачергові вибори депутатів призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України. Повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі такими, що не відбулися, або якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата в порядку, встановленому Законом. Проміжні вибори депутата призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі.

Етапи виборчого процесу Початок виборчого процесу чергових виборів оголошує Центральна виборча комісія в строки, встановлені Законом.

Виборчий процес включає такі етапи:

1) висування кандидатів у депутати;

2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);

3) реєстрація кандидатів у депутати;

4) проведення передвиборної агітації;

5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;

6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

Факультативні етапи:

11) повторне голосування;

12) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.

Виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.