4. Перша збірка українських байок

"Байки харківські'

а) Своєрідність байок Сковороди:

- Байки написані прозою,, продовження античної традиції наповнення демократично-гуманістичними ідеями.

- Композиція: сюжет і мораль, яку Сковорода називав силою байки. Сила нерідко більша за обсягом, ніж сюжет самої байки інколи вона-переростає у цілий філософський трактат ("Щука і Рак" "Соловей, Жайворонок і Дрізд").

- Провідні теми байок: роздуми про людське щастя ("Зозуля і. Дрізд"), скороминущість влади ("Жаби"), природа - найкращий учитель ("Вдячний Еродій").

б) Ідея "сродної праці у байці 27-й "Бджола і Шершень".

Невеликий діалог між персонаж.іми-комахами служить розкриттю головної думки байки. Шершень, який все життя паразитує за рахунок інших, сміється з "дурної" Бджоли, що вона і її сестри роблять не стільки для себе, скільки для інших. Бджола відповідає істинно По-сковородинськи": "Нам незрівнянно більше задоволення збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені..." Мораль байки висловлена доволі прямо: "Шершень є образ людини, яка живе крадіжкою чужого і народжена на одне те, щоб їсти, пити і та ін. А Бджола є герб мудрої людини, яка трудиться "в сродній праці".

Це одна з улюблених думок Сковороди, яку він провадив також у байках "Чиж і Щиглик", "Щука і Рак" та ін.

5. Роздуми про долю людини, про сродну працю - запоруку людського щастя та істинного життя в діалозі "Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу" (діалоги, як і трактати та притчі Ско­вороди, близькі до літературних творів).

- Це один з головних діалогів філософа-письменника (форма діалогу продовжує традицію античного філософа Сократа).

- Зміст: гостра критика владолюбства, зажерливості, прагнення чинів та збагачення; утвердження думки про потребу кожної людини у пізнанні своїх здібностей та їх удосконаленні.

- Твір насичений світським матеріалом і чисельними літера­турно-оповідними ремінісценціями: з панегірика Петрові Могилі (1632 р.), "Спутника и собеседника веселих людей" (1773 р.), із Старого й Нового Заповіту Біблії (зокрема з "Діянь святих апостолів"), з грецької та римської міфології. ,|

- Згадуються та переосмислюються постаті античної культури: \ Ісус - син Божий, Плутарх - грецький письменник і філософ, • Сократ - грецький письменник і філософ та ін. '

44

"Його живий, гнівливий і високодивний голос заводить у й і вражаючий світ одвічних змагань людського духу, адже ^vlw^^wi rv-гня і гнучка уява малює розкішні та сильні поетичні образи исііОМо^ д^тримних хвиль нагонить їх читачеві... Кажуть, що

' ^4ep^ Сковороди утруднює важка і великою мірою штучна мова. ^чит] певна рація. Але, зрештою, до Сковородиної мови легко

^звичаїтися, бо, не зважаючи на свою часом ненародну лексику ^п х\'ймо важке становище Сковороди, який мусив сам вперше

ииобчяти філософський "глагол"), це все-таки мова глибоко народ-но-українська за своєю структурою, "ходою", духом, інтонаціями, не кажучи вже про образність". Іван Дзюба.

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА v

Тема 5. Іван Котляревський - перший класик нової української літератури. _____________

"Енеїда", "Наталка Полтавка".

/. Подвиг у тихій Полтаві.

9 вересня (29 серпня cm. cm.) 1769 р. в Полтаві в родині дрібного чиновника полтавського магістрату народився Іван Петрович Котляревський.

1780-1789 pp. ~ навчається в Полтавській духовній семінарії. 1789 p. - служить канцеляристом губернської управи, пізніше -

домашнім учителем.

1794 p. - починає працю над поемою "Енеїда" 1796-1808 pp. - на військовій службі (бере участь у росінсько-

турецькій війні, взятті Бендер та Ізмаїла). 1798, 1808, 1809 pp., ~~ три видання поеми "Енеїда", останнє - за

участю автора.

З 1810 р. до кінця життя живе в Полтаві, наглядач Будинку виховання дітей бідних дворян, директор Полтавського театру, з 1827 p. - попечитель благодійних закладів у місті.

1835 p. - відставка через хворобу.

10 листопада 1838 p. Іван Котляревський помер, похований у Полтаві.