6. Коротка тематична характеристика поезії.

а) Звернення до трагічних тем історії України у збірці "До­світки":

- Страшна поразка козацтва, очолюваного Северином Нали­вайком, у битві з польсько-шляхетським військом 1596 p. (пое.-ія "Солониця");

- повстання "сіроми убогої" під проводом Павлюка 1637 p. (поезія "Кумейки"): ,

Нехай знають на сім світі,

Як ми погибали '

І, гинучи, свою правду

Кров'ю записали. J

б) Тема художнього звучання, рідного слова у збірці "Хуторі|

поезія": І

- кобза - "наша одрада єдина" - символ творчості, невмирущої^ духу України (вірш "До кобзи"); і'

- рідне слово, пророча поезія - вищий суддя над тими переверт! нями, які "продавали за маєтки волю" (поезія "Рідне слово"); '<

- гірке картання минулого і сучасного народу, "Єдиний скарб | тебе - рідна мова" (поетичне послання "До рідного народу"). ^;

в) Роздуми про потребу великої праці для духовного' матеріального розвою України у збірці "Дзвін" - одній з вершин української поезії:

- заклик до розгортання культурницької діяльності (поезія "Заспів");

- розуміння своєї поетичної і наукової місії як постійної, невсипущої роботи (вірш "Піонер"): *

Я не поет і не історик, ні! J Я піонер з сокирою важкою: Ц

88 9

Терен колючий в рідній стороні

Вирубую трудящою рукою.

Пантелеймон Куліш створив також багато поем: "Настуся", "Маруся Богуславка", "Великі проводи", "Магомет і Хадиза", "Гпицько Сковорода", історичні драми "Байда, князь Вишневецький", "Петро Сагайдачний" "Цар Наливай" і багато інших творів.

7. "Куліш - перша звізда в нашому письменстві, великий •яавець народної мови, а притім добрий знавець язиків та літератур європейських народів". Іван Франт.

"Тепер починається третя хвиля вивчення і видання спадщини одного з найпродуктивніших будителів національної самосвідомості українців, послідовного, хоча й суперечливого, бо ж був на цій дорозі одним із перших, осмислювача національної і соціальної долі українських народу, розбудовника його мови і культури, палкого прихильника справедливих міжнаціональних взаємин, високої культури людського співжиття, гармонійної взаємодії цивілізації і природного середовища, моралі і технічного прогресу, національної самобутності і загальнолюдських гуманістичних цінностей." Микола Жулинський.

Тема 9. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінсь-ка) та її українські твори.

1. Україна в житті і літературній діяльності талановитої й енергійної російської письменниці.

22 грудня 1833 р. в маєтку Скатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у дворянській сім'ї народилася Марія Олександрівна Вілінська, після 12 літ протягом трьох років виховувалась у харківському пансіоні.

1851 р. - одружилася з Панасом Марковичем, відомим українським етнографом, фольклористом, який за участь у Кирило-Мефо-діївському братстві був висланий до Орла, переїхала в Україну (Чернігів, Київ, Немирів). Російський письменник М. Лесков писав:

"...її розвиток цілком належить її чудовому чоловікові, якого я дуже добре знав".

1857 р. видає першу книгу "Народних оповідань" у Петербурзі, ч друкарні П. Куліша.

1859р. - переїхала до Петербурга, познаймилась з Т.Г. Шевченком.

185')-1867-1878 pp. - живе за кордоном (Лондон, Париж, Рим та

8!)

інших містах), у Петербурзі надрукована повість "ІнститиіиЛ з посвятою Т.Г. Шевченку. -В

1862р. - видано другу книгу "Народних оповідань". уЯ 1878 p. - друге заміжжя, виїхала з Петербурга. U 10 серпня 1907 p. - письменниця померла у м. Нальчику на КавкЯр