4. Зображення повного відчаю і стихійного протесту - :

злочину старої людини, колишнього наймита - в новелі "Палій". "|

Документальна основа твору: сільський багатій Андрій Курочка І має Прототипом батька письменника, а Федір - один з русівських наймитів, який підпалив його господарство.

Тяжка праця Федора протягом усього життя на багатія, самотність і злиденність у старості.

Андрій Курочка - сам жертва "тяжкого Ярему мужицького багатства" - виганяє немічного, старого з двору, відмовляє в помочі.

152

Федір зимує один у своїй хатинці, він сходить на "дитячий розум", його хата заполонилася опирями, привидами, марами, чортами.

Старий наймит підпалює обійстя свого хазяїна. Вігі "скакав, танцював, реготався":

"- я чужого не хочу, най лиш моє вігорить!"

5. "Поетом мужицької розпуки, селянським Бетховеном, співцем селянської бідноти, співцем Гуцульщини, борцем проти соціального і національного гніту, володарем селянських дум називають Василя Стефаника. І що поетичніші епітети стоять поряд з його іменем, то ясніше стає, що сутність, зміст цього неповторного таланту, цього особистого життя з високим громадянським прикладом, можна передати тільки словами: він великий син великого народу". Василь Яременко.

4

Тема 22. Неповторне слово Ольги Кобилянської.

"Людина", "Земля".

/. Гірська орлиця.

27 листопада 1863 р. в містечку Гура-Гумора на Буковині (зараз Румунія) в родині дрібного урядовця народилася Ольга Юліанівна Кобилянська.

1874 р. - сім'я переїхала до Кімполунга, де Ольга закінчила чотири класи початкової школи з німецькою мовою навчання. Ґрунтовні знання здобула самостійно. У 14 років почала писати щоденник і вірші німецькою мовою.

З 1881 р. ~ дружба з Августою Кохановською (пізніше українською художницею), Софією Окуневською (згодом першою українкою-лікарем), письменницею Наталею Кобринською вплинула на формування Ольги Кобилянської як української письменниці.

1891 р. - сім'я Кобилянських переїздить до Чернівців, де письмен­ниця прожила до останніх днів.

1892р. - повість "Людина".

1894 р. - реферат "Дещо про ідею жіночого руху", виголошений на відкритті "Товариства руських жінок на Буковині".

1895 р. ~ повість "Царівна", в цих перших двох повістях розроб­лялася тема жіночої незалежності, самостійності, права жінки

на особисте щастя і вирішення своєї долі. 1899 р. - поїздка на Наддніпрянську Україну. 1902р. - опублікована повість "Земля".

153

Тематична широчінь творчості: життя інтелігенції (повісті "Через

кладку", "За ситуаціями"), особливо молодих освічених жінок ("Людина", "Царівна", "Valse melancoliqiie"), селянські проблеми ("Земля" "Банк рустикальний"), тема жовнірства і війни ("ІОда", "Лист засудженого вояка до своєї жінки"), екологічна небезпека ("Битва") та ін. 1903 p. - тяжка недуга, параліч. 1908 p. - повість "У неділю рано зілля копала" за сюжетом пісні

Марусі Чурай "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", і 1923р. - новела з народного життя "Вовчиха", j Жанрове багатство творчості: романи ("Апостол черні"), повісті | ("Людина", "Царівна", "У неділю рано зілля копала" та ін.), "J оповідання ("Під голим небом", "На полях"), новели ("Там звізди ' пробивались", "Покора", "Некультурна" та ін.), вірші у прозі ("Рожі", "Поети", "Мужик").

21 березня 1942 p. Ольга Кобилянська померла, похована в Чернівцях.