- •Рецензенти
- •1. Вступ
- •2. Визначення серцевої недостатності
- •3. Термінологія, що застосовується для опису серцевої недостатності Систолічна та діастолічна серцева недостатність
- •Можливі клінічні чинники та механізми діастолічної серцевої недостатності
- •4. Епідеміологія, фактори ризику, етіологічні чинники та прогноз хсн
- •Хронічна серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
- •Ліво- та правосерцева недостатність. Лівошлуночкова, правошлуночкова та бівентрикулярна недостатність
- •Декомпенсована та стабільна хсн
- •Безсимптомна дисфункція лівого шлуночка.
- •5. Патогенетичні чинники прогресування хсн
- •6. Діагностика серцевої недостатності
- •6.1. Критерії клінічного діагнозу сн
- •Суб’єктивні та об’єктивні клінічні ознаки сн
- •6.2. Інструментальна діагностика хсн.
- •6.2.1. Електрокардіографія.
- •6.2.2. Ехокардіографія.
- •Орієнтовна клінічна оцінка допплерівських показників діастолічної функції лш*
- •6.2.3. Рентгенографія грудної клітки.
- •Найбільш типові дані рентгенологічного дослідження грудної клітки при сн, тактика лікаря
- •6.2.4. Лабораторні тести
- •Натрійуретичні пептиди.
- •Найбільш типові лабораторні відхилення при сн
- •6.2.5. Інструментальні методи , що можуть застосовуватися у пацієнтів з хсн за окремими показаннями. Черезстравохідна ехокардіографія
- •Стрес-ехокардіографія
- •Магнітно-резонансне дослідження серця
- •Холтерівське моніторування екг
- •7. Класифікація хронічної серцевої недостатності Української Асоціації кардіологів
- •Додаток 2. Приклади формулювання клінічного діагнозу
- •Показники очікуваної низької виживаності у хворих з хсн
- •Інгібітори апф та їх дози, що застосовуються при хсн та систолічній дисфункції лш
- •Правила призначення та контролю лікування іапф та бра
- •Можливі прояви побічної дії іапф, тактика лікаря
- •9.2.1.2. Бета-адреноблокатори.
- •Бета-блокатори, що застосовуються у хворих з хсн та систолічною дисфункцією лш
- •9.2.1.3. Антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів (амр).
- •Антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів та їх дози, що застосовуються при хсн із сдлш
- •Можливі прояви побічної дії амр, тактика лікаря
- •9.2.2.2. Івабрадин (інгібітор If каналів у синусовому вузлі).
- •9.2.2.3. Дигоксин.
- •9.2.3. Ліки або комбінації ліків, які є потенційно шкідливими у пацієнтів з симптомною хсн (nyha II-IV) та сдлш
- •9.3. Діуретики при хсн
- •Дози діуретиків , що застосовуються у хворих з хсн
- •Найбільш типові прояви побічної дії діуретиків (салуретиків), тактика лікаря
- •9.4. Антитромботичне лікування та статини при хсн
- •9.4.1. Пероральні антикоагулянти.
- •9.4.2. Антитромбоцитарні засоби.
- •9.4.3. Статини
- •9.5. Застосування лікувальних пристроїв у пацієнтів з хсн та сдлш
- •9.5.1. Імплантовуваний кардіовертер дефібрилятор
- •9.5.2. Кардіоресинхронізуюча терапія (крт)
- •9.5.2.1. Пацієнти з хсн та синусовим ритмом
- •9.5.2.2. Пацієнти з хсн та персистуючою/постійною формою фібриляції передсердь
- •9.5.2.3. Пацієнти з хсн та показами до рутинної постійної екс.
- •9.6. Медикаментозне лікування при хсн зі збереженою фракцією викиду лш
- •9.7. Лікування порушень ритму та провідності серця у пацієнтів з хсн
- •9.7.1. Фібриляція передсердь
- •9.7.1.1. Контроль чшс
- •Рекомендації з контролю частоти шлуночкових скорочень у гемо-динамічно стабільних пацієнтів з хсн із систолічною дисфункцією лш та постійною/персистуючою фібриляцією передсердь
- •9.7.1.2. Контроль ритму
- •9.7.1.3. Профілактика теу
- •Визначення ризику інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь*
- •Визначення ризику кровотеч у пацієнтів з фібриляцією передсердь*
- •Рекомендації з попередження тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з хсн та фібриляцією передсердь (постійною, персистуючою, пароксизмальною)
- •9.7.2. Шлуночкові аритмії
- •Рекомендації з лікування пацієнтів з хсн та шлуночковими аритміями
- •9.8. Лікування стенокардії у пацієнтів з хсн.
- •Рекомендації з медикаментозного контролю стабільної стенокардії у пацієнтів з клінічними проявами хсн (nyha II-IV) та сдлш
- •9.9. Лікування пацієнтів з хсн та артеріальною гіпертензією
- •Рекомендації щодо лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з клінічними проявами хсн (nyha II-IV) та сдлш
- •9.10. Лікування пацієнтів з хсн, ускладненою кахектичним синдромом
- •9.11. Декомпенсована хсн.
- •Чинники, що сприяють декомпенсації клінічного стану хворих з хсн
- •9.12. Роль фізичних тренувань при хсн
- •9.13. Ультрафільтрація крові
- •9.14. Роль способу життя та дотримання спеціальних рекомендацій
- •Припинення тютюнопаління.
- •7. Сексуальна активність.
- •9.15. Кардіохірургічні методи в лікуванні пацієнтів з хсн
- •9.15.1. Категорії пацієнтів з хсн, яким показана консультація кардіохірурга
- •9.15.2. Показання та протипоказання до трансплантації серця
- •9.15.3. Ліво- та бівентрикулярні допоміжні пристрої (лвдп та бвдп)
- •Основні показання до застосування лвдп та бвдп при хсн
- •9.16. Лікування пацієнтів з хсн та некардіальними супутніми патологічними станами
- •9.16.1. Цукровий діабет
- •9.16.2. Хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма
- •9.16.3. Ниркова недостатність
- •9.16.4. Анемія
- •9.16.5. Подагра
- •9.16.6. Депресія.
- •9.16.7. Злоякісні новоутворення.
- •9.16.8. Еректильна дисфункція
- •9.16.9. Гіпертрофія простати.
- •9.16.10. Розлади дихання під час сну.
- •9.17. Особливості лікування пацієнтів з хсн похилого віку
- •11. Трудова експертиза.
- •10. Диспансерний нагляд
- •10.1. Загальні положення.
- •10.2. Терміни клінічного огляду.
- •10.3. Рекомендовані при диспансерному спостереженні процедури.
- •.Вступ …………………………………………………………..…4
Натрійуретичні пептиди.
У випадках первинної діагностики СН, за неможливості своєчасного проведення ехоКГ, в якості орієнтовного сурогатного діагностичного тесту рекомендується експрес-визначення натрійуретичних пептидів (НУП) – гормонів, що секретуються міокардом, концентрація яких у крові відображує ступінь гемодинамічного навантаження на камери серця [42,74,121]. Нормальні рівні НУП (так званого «мозкового» - BNP або його аміно-термінального пропептиду – NT-proBNP, або середньорегіонального передсердного пропептиду - MR-proANP) у раніше не лікованих з приводу ХСН пацієнтів дозволяють практично виключити наявність СН і відповідно, зняти потребу в ехоКГ дослідженні (рис.1 ). Підвищення рівня НУП може свідчити на користь СН (табл.8), але слід враховувати, що воно може також спостерігатися при низці інших клінічних станів (ниркова недостатність, легенева тромбоемболія, фібриляція передсердь тощо). Пацієнтам із рівнем НУП вище за норму так само показане ехоКГ дослідження, як і хворим, яким НУП не вимірювався.
Визначення концентрації BNP або NT-proBNP у плазмі може бути доцільним також у лікованих пацієнтів з ХСН з метою орієнтовного прогнозування клінічного перебігу ХСН; їх високі рівні асоціюються із високим ризиком смерті або госпіталізації з приводу декомпенсації кровообігу впродовж наступних 6-12 міс. [51].
Таблиця 8
Найбільш типові лабораторні відхилення при сн
Аномалія |
Можливі причини |
Інтерпретація/алгоритм реагування |
Виражена ниркова дисфункція (ШКФ < 60 мл/хв./м2, креатинін > 150 мкмоль/мл)
|
Хвороба нирок Прийом ІАПФ/БРА, АМР Застій у великому колі кровообігу Дегідратація Прийом НПЗЗ, інших нефротоксичних засобів |
Обчислити ШКФ Розглянути доцільність зниження дози ІАПФ (БРА) або АМР Перевірити К+ плазми Зкоригувати волемічний статус Переглянути медикаментозне лікування |
Гіпокаліємія (< 3,5 ммоль/л) |
Інтенсивна діуретична терапія, Гіперальдостеронізм |
Підвищений ризик аритмій Призначення або збільшення дози АМР, Інфузії хлориду натрію |
Гіперкаліємія (>5,5 ммоль/л) |
Ниркова недостатність Прийом ІАПФ (БРА), АМР препаратів калію |
Ризик виникнення брадиаритмій Відміна або зменшення доз ІАПФ(БРА), АМР Відміна препаратів калію Перевірити креатинін плазми |
Гіпонатріємія (<135 ммоль/л) |
Тяжка декомпенсована СН Інтенсивна діуретична терапія (особливо тіазидами) |
Розглянути можливість ультрафільтрації крові
Розглянути можливість зниження доз діуретинів |
Гіперурикемія (>500 мкмоль/л) |
Тяжка СН. Прийом високих доз діуретиків. Подагра . Злоякісні новоутворення |
Аллопурінол Зменшити дози діуретиків, якщо можливо |
Підвищення тропоніну |
ІМ, тривала ішемія, міокардит, сепсис, ниркова недостатність, ТЕГЛА, тяжка ХСН |
Диференційна діагностика Розглянути доцільність коронароангіографії |
Підвищення «печінкових» ферментів |
Застій у печінці Захворювання печінки Побічна дія ліків |
Лікування декомпенсованої СН Діагностичні заходи Оцінити медикаментозну терапію |
Підвищення або зниження рівнів тиреоїдних гормонів |
Хвороби щитовидної залози Прийом аміодарону |
Відповідне лікування Відміна аміодарону |
МНО > 3,5 |
Передозування непрямихАК Погіршення функції печінки під час прийому непрямих АК Взаємодія АК з іншими медикаментами |
Корекція дози або відміна непрямих АК Печінкові тести в динаміці Проаналізувати структуру фармакотерапії |
Анемія (Hb< 120 г/л у жінок, < 130 г/л у чоловіків) |
Декомпенсована СН, гемодилюція Дефіцит надходження або засвоєння заліза Ниркова недостатність Злоякісні новоутворення |
Діагностика Медикаментозна корекція анемії |
Низький рівень альбуміну плазми |
Недостатнє харчування Кахексія Значна протеїнурія
|
Нутритивна підтримка Лікування ХСН Розглянути безпечність інфузії альбуміну |