6.6. Аналіз резервів виробництва і продажу продукції

Резерви виробництва і реалізації продукції розглядають­ся як науково обґрунтований запас виробництва та продажу для забезпечення гарантії виконання договорів поставки та фінансового плану і як невикористані можливості виробництва продукції та збільшення його кінцевих фінансових результатів. Резерви випуску і реалізації про­дукції виникають постійно під впливом науково-технічного прогре­су, вдосконалення організації виробництва, праці й менеджменту. Невикористані можливості виробництва і реалізації продукції є ос­новним об'єктом аналітичного пошуку, оскільки визна­чається не лише втрачена вигода, а й оцінюються можливості та доцільність їх мобілізації. Доцільно виділити чотири етапи до­слідження резервів виробництва та реалізації продукції.

На першому етапі дають оцінку зовнішніх і внутрішніх ре­зервів. Зовнішні резерви виробничої програми формуються у зв’язку зі зміною кон’юнктури товарного ринку (попиту на продукцію, її конкурен­тоспроможності, можливостей конкурентів і контрагентів ринку), стану ринків капіталу, фондів, матеріалів, робочої сили та інших. Виділяти ці резерви можна за методикою, яку розглядали у попередніх розділах. Внутрішні резерви виробництва і реалізації продукції виражають можливості підприємства і пов'язані насам­перед з використанням виробничого потенціалу. Вони є основною сферою аналітичних досліджень.

На другому етапі виділяють інтенсивні та екстенсивні резерви виробництва і реалізації продукції. Процес екстенсивного нарощу­вання виробничого потенціалу потрібний, проте обмежується фінансовими можливостями підприємства та економічною до­цільністю. Економічно виправданим є таке нарощування виробни­чого потенціалу, яке супроводжується більш високим приростом фінансових результатів, соціальними та економічними вигодами. Це, зокрема, нарощування виробничої потужності для забез­печення монопольного становища на ринку, збільшення витрат ре­сурсів для поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції та ін. Проте, визначальним напрямом мобілізації резервів виробництва та реалізації продукції є інтенсифікація виробничо-збутової діяль­ності. Інтенсифікація використання виробничого потенціалу є голов­ною передумовою досягнення високих фінансових результатів та стійкого фінансового стану.

Сукупний вплив екстенсивних та інтенсивних факторів може бути оцінений з використанням методу ключової матриці. Перевага такої оцінки полягає в тому, що можуть бути налагоджені міжресурсні зв’язки та визначені можливості інтенсифікації. Модель клю­чової матриці показана у табл. 6.29, де: П – випуск продукції, тис. грн.; ОЗ – вартість основних засобів, тис. грн.; З - вартість оплати праці, тис. грн.; М – вартість витрачених мате­ріалів, тис. грн.; ОЗ_п – віддача основних засобів, грн./грн.; З_п – зарплатовіддача, грн./грн.; М_п – матеріаловіддача, грн./грн.; П_оз – місткість продукції за основними засобами, грн./грн.; З_оз – озброєність праці основними засобами, грн./грн.; М_оз – озброєність основними засобами обробки матеріалів грн./грн.; П_з – зарплатомісткість продукції, грн./грн.; ОЗ_з – забезпеченість роботи основних засобів робочою силою, грн./грн.; М_з – працезабезпеченість обробки матеріалів, грн./грн.; П_м – матеріаломісткість продукції, грн./грн.; ОЗ_м – матеріалозабезпеченість роботи основних засобів, грн./грн.; З_м – матеріалозабезпеченість праці, грн./грн.

Таблиця 6.29