Оцінка результатів інтенсифікації виробництва

Вид ресурсів	Динаміка показників інтенсифі­кації	Приріст ресурсу на 1% приросту продукції	Частка впливу на 100 % приросту продукції		Відносна економія ресурсів, тис. грн.
			екстенсивних факторів	інтенсивних факторів
Промислово-виробничий персонал	1,074		+7,4	+92,6	-63*
Матеріальні ресурси	1,107		+132,1	-32,2	-37
Основні засоби	0,922		+206,2	-106,2	+154
Оборотні засоби	1,035		+53,1	+46,9	-34

^*Визначено за відносною економією коштів на оплату праці

Під ритмічністю роботи підприємства розуміють випуск цехами деталей, напівфабрикатів і виробів згідно з добовими чи місячними графіками виробництва. Її порушення негативно впливає на роботу суміжних підрозділів, виконання договірних зобов’язань, якість продукції та ін. Неритмічний випуск продукції протягом місяця найчастіше спричиняється використанням запасу незавершеного виробництва, відсутністю достатнього запасу напівфабрикатів заготівельних цехів, перебоями у постачанні сировини, простоями робітників і устаткування, змінами виробничих завдань та ін. Ці причини повинні бути виявлені під час аналізу.

Ритмічність роботи підприємства визначають за днями чи де­кадами у межах місяця, за місяцями і кварталами з поділом на декади. Показником ритмічності є також відношення випуску про­дукції за першу декаду до її випуску в третій декаді попереднього місяця.

Для характеристики ритмічності випуску продукції протягом року доцільно будувати динамічні ряди за місяцями, кварталами з розподілом на декади і дні (табл. 6.32).

Як видно з таблиці, підприємство допускало порушення ритмічності, оскільки в третій декаді випущено від 42 до 49 % продукції.

Таблиця 6.32

Характеристика ритмічності виробництва продукції підприємством за рік

Місяць	Декада, % до фактичного обсягу товарної продукції
	перша	друга	третя
Січень	24	27	49
Лютий	23	29	48
Березень	27	28	45
Квітень	28	30	42

Неритмічний випуск продукції призводить до втрати виробничої потужності. Аналізуючи показники, поряд з виявленням причин неритмічної роботи доцільно визначи­ти додатковий випуск продукції за умови ліквідації відставання виробництва в першу і другу декади. Не враховують кількість чи вартість продукції, виготовленої в третій декаді за рахунок понаднормованих робіт. Один з варіантів розрахунку додаткового обсягу продукції полягає в тому, що для перших двох декад цей обсяг визначають за обсягом третьої декади. Наприклад, у третій декаді було випущено продукції на 500 тис. грн., з них на 100 тис. грн. – понаднормовані, у першій і другій – на 600 тис. грн. Отже, додатковий обсяг продукції за умови продуктивної та ритмічної ро­боти міг би становити (500-100) х 2 - 600 = 200 тис. грн.

Недоліком цього методу є лише те, що брати за основу третю декаду недоцільно, оскільки комплектуючі вироби та напівфабрика­ти надходять саме наприкінці місяця не завжди з вини підпри­ємства. Доцільніше визначати додатковий випуск у нормо-годинах, порівнюючи нормо-години, витрачені в третій декаді і в першій та другій.

Наприклад, виробництво продукції за рік передбачало витрати­ти 2210 нормо-годин. Планові питомі обсяги випуску продукції за декадами становлять: у першій – 32%, в другій – 33%, в третій – 35%.

На підставі фактичної питомої ваги випуску продукції за дека­дами визначаємо розподіл витрат праці за декадами. Фактично за першу декаду питома вага в нормо-годинах – 30 %, другу – 31 %, третю – 39 %. Тобто, на випуск витрачено нормо-годин:

• за першу декаду ,

• за другу декаду ,

• за третю декаду .

Витрати за першу і другу декади становили 1348,1, а за третю – 861,9 тис. нормо-годин.

Із загальної кількості нормо-годин у третій декаді вилучаємо понаднормовані (17,9 тис.), тобто 861,9 – 17,9 = 844 тис. нормо-годин.

При дотриманні планового співвідношення у витратах праці за декадами, рівняючись на третю декаду, кількість нормо-годин за рік повинна була становити 2412 тис. (844:35х100), а за першу та другу декади – 1550 (2412 - 862), тобто за перші дві декади недодано продукції на суму 202 тис. нормо-годин (1550 - 1348).

Неритмічний випуск продукції пов’язаний з використанням робочої сили насамперед з внутрізмінними простоями, які виникають з причин перебоїв у поставках сировини, матеріалів, палива, енергії тощо. Простої призводять до скорочення випуску продукції.

Синтетичним показником ритмічної роботи є коефіцієнт ритміч­ності, який визначається на підставі даних за день, п’ятиденку, декаду. Чим ближче коефіцієнт ритмічності до 1, тим ритмічнішим є виробництво.

Для аналізу використаємо табл. 6.33.

Таблиця 6.33