1.7. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі с.І. Мельника

Завершується розгляд складної кримінальної справи щодо обвинувачення підсудного Сергія Мель­ника у вчиненні умисного вбивства громадянки Лелюк Тетяни при обтяжуючих обставинах. Трагедія цієї справи подвійна: по-перше, обірвалося життя молодої жінки, матері двох малолітніх діток, доч­ки сивих немолодих батьків, коханої дружини Ігоря Степановича Лелюка; по-друге, органи попереднього слідства звинувачують у вчи­ненні цього найнебезпечнішого злочину молоду людину, Мельни­ка Сергія Івановича, який також має сім'ю, батьків, хорошу репу­тацію на роботі, за місцем проживання, і він заперечує свою при­четність до цього злочину. Ще на початку XVII століття французь­кий письменник Жан-Жак Руссо писав: «Тисяча шляхів веде до по­милки, а до істини — тільки один».

Сьогодні у мене складне завдання — допомогти суду знайти істину. Вона одна по справі: або підсудний Мельник винний у вчи­ненні умисного вбивства гр-ки Лелюк при обтяжуючих обставинах, або — невинний. Вийти на шлях істини мені допоможе ретельний аналіз доказів, зібраних на попередньому і судовому слідствах.

Органи попереднього слідства звинувачують Сергія Мельника в учиненні умисного вбивства гр-ки Тетяни Лелюк біля її будинку № 4 по вул. Рівненській, 22 лютого 1996 року близько 20 години за таких обставин: Мельник зустрів Лелюк і запропонував вступити з ним у статевий зв'язок. Лелюк відмовила, тоді Мельник узяв із землі камінь і наніс удар потерпілій з метою подолати її опір. Коли Лелюк знепритомніла, він відтягнув її на город біля будинку № 6, двічі зґвалтував, а потім з метою приховати вчинений злочин убив її.

Кримінальна справа за фактом убивства гр-ки Тетяни Лелюк була порушена 24 лютого 1996 року слідчим прокуратури за ознаками злочину, передбаченого ст. 94 Кримінального кодексу України.

20 березня 1996 року в районному відділі внутрішніх справ свідок Мельник зізнався у вчиненні зґвалтування та вбивства гр-ки Лелюк. 1 з ним, як свідком по справі, було проведено відтворення обстановки та обставин події.

20 березня Мельник був затриманий як підозрюваний у вчи­ненні злочину, передбаченого п. «ж» ст. 93 КК, і допитаний проку­рором району без участі захисника. 21 березня слідчий пред'явив Мельнику обвинувачення і допитав його без участі захисника.

На думку органу попереднього слідства, винність Мельника у вчиненому злочині доведена такими доказами:

• показаннями Мельника як свідка, підозрюваного, обвинуваченого;

• протоколом відтворення обстановки та обставин події;

• висновком експертизи речових доказів, згідно з якими кров на одязі підсудного не виключає походження від потерпілої;

• висновком судово-медичної експертизи.

У судовому слідстві ці докази були ретельно перевірені. Так, підсудний Сергій Мельник в суді своєї вини не визнав і пояснив, що на попередньому слідстві його змусили зізнатися у вчиненні зґвалтування та вбивства Тетяни Лелюк працівники міліції, але після арешту він відмовився від показань, даних на початковому етапі слідства. 22 лютого 1996 року він закінчив роботу о 19 годині і ра­зом із співпрацівником Доденком пішли на автобусну зупинку. Довго чекали автобуса. На своїй зупинці «Рівненська» вийшов і пішов до­дому, в будинок № 12. Він проходив біля будинку № 4, але нікого не зустрічав. Вдома він був, як завжди, після 20 години, а точніше, десь о 20 годині 20 хвилин. Потерпілу він не знав. Місце події йому показали працівники міліції. Спочатку йому розповідали, що ста­лося і як, а потім допитали його як свідка злочину. Але він катего­рично відмовлявся від попередніх показань на слідстві і заявляв суду про свою непричетність до цього злочину.

Свідок Доденко підтвердив суду, що він з Мельником закін­чили роботу о 19 годині і разом пішли на автобусну зупинку, дов­генько, десь хвилин 30—35, чекали транспорту, разом сіли в авто­бус і поїхали. Мельник зійшов на зупинці «Рівненська», а він по­їхав далі, додому.

Свідок Мельник Тамара суду пояснила, що 22 лютого 1996 року її чоловік Мельник Сергій прийшов з роботи, як завжди, після 20 години, і вони ще разом дивилися «Новини» ОРТ. Сергій завжди приходить з роботи і спочатку дивиться «Новини» ОРТ, а потім вечеряє. Він рідко встигає на початок новин, тому що працює до 19 години, а транспорт ввечері працює погано.

21 березня 1996 р. Сергія затримала міліція за вбивство, якого він не вчиняв і не міг вчинити. Як вважає Мельник Тамара, її чо­ловіка затримали тільки тому, що він завжди повертається з роботи десь близько або після 20 години і виходить на зупинці «Рівненсь­ка», в районі якої і було вбито жінку 22 лютого.

У судовому засіданні були допитані експерти, які проводили експертизи по цій справі.

Експерт Івашко Василь у суді підтвердив висновки експертизи речових доказів. Відповідно до висновку «на майці, штанах Мель­ника встановлена кров людини, яка може походити як від потерпі­лої, так і від підсудного, чи іншої людини з групою крові ОХВ. І в підсудного, і в потерпілої однакова група крові. Статеву належність крові встановити неможливо».

Підсудний Мельник суду пояснив, що за день до його арешту, тобто десь 19 березня, він вранці голився і порізався, декілька плям крові залишилися на майці та штанах.

У цій частині показання підсудного підтверджує свідок Мель­ник Тамара, вона бачила плями від крові на майці Мельника Сергія, котрий пояснив, що голився і порізався, і запропонувала йому переодягти майку, але Сергій відмовився, бо запізнювався на роботу.

Під час судового слідства були досліджені акт та висновки медичної експертизи. З висновків вбачається, що сперма, виявлена у Лелюк, не є наслідком зґвалтування потерпілої підсудним за об­ставин, які були покладені органом попереднього слідства в осно­ву обвинувачення Мельника. Вона може походити або від декількох осіб, або від однієї особи з групою крові АВО. У Мельника група крові ОХВ. Чи є Мельник так званим парадоксальним виділювачем, встановити експертам не вдалося.

Всупереч вимогам ст. 21, 45, 46 Кримінально-процесуального кодексу після затримання як підозрюваного у вчиненні вбивства при обтяжуючих обставинах Мельнику не роз'яснили його права мати захисника, побачення з ним до першого допиту. Не роз'яснили об­винуваченому Мельнику його право мати захисника і побачення з ним перед пред'явленням обвинувачення за п. «ж» ст. 93 Криміналь­ного кодексу і допитом його як обвинуваченого.

Шановні судді!

Аналіз та оцінка доказів, зібраних органом попереднього слідства, ретельне їх дослідження в суді дають підстави вважати, що обвинувачення Мельника у вчиненні умисного вбивства гр-ки Лелюк при обтяжуючих обставинах даними судового слідства не підтверджується. Викладене дозволяє зробити висновок: участь підсудного Мельника у вчиненні даного злочину не доведена. У зв'язку з цим я відмовляюся від обвинувачення, висунутого органом по­переднього слідства відносно Мельника Сергія Івановича за п. «ж» ст. 93 Кримінально-процесуального кодексу, і пропоную суду його виправдати за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину.

Шановні судді!

Вважаю, що виправдувальний вирок по даній кримінальній справі сприятиме встановленню істини. Шлях до істини єдиний - виправдати невинного, реабілітувати його чесне ім'я, репутацію.