3.2. Юридичні афоризми римського права 

А

1. Accessio cedit rem principali.

(акцессіо цедіт рем прінсіпалі)

Придаток поділяє долю головного.

Принадлежность следует судьбе главной вещи.

2. Accusatio.

(еккузацio)

Обвинувачення в кримінальних справах.

Обвинение в уголовных делах.

3. Actio in personam.

(акціо ін персонам)

Зобов'язальний (особистий) позов iз зобов'язання.

Обязательный (личный) иск из обязательства.

4. Actio in геm.

(акціо ін рем)

Речовий позов.

Вещный иск.

5. Actor sequitur forum rei.

(актор ceквіmyp форум рей)

Позивач звертається до суду за місцем проживання відповідача.

Истец обращается в суд по месту жительства ответчика.

6. Actore поп probante reus absohitur.

(акторе нон пробанте реус абсольвітур)

Якщо позов не доведено, відповідач звільняється.

При недоказанности иска ответчик освобождается.

7. Ad absiurdum.

(ад абсурдум)

До безглуздості.

До нелепости, до абсурда.

8. Ad hoc.

(ад гок)

Для даного випадку, для цієї мети (положення, спеціально придумане для обґрунтування окремого рішення, окремого випадку).

Для специального (данного) случая, для специальной цели.

9. Ad acta.

(ад акта)

«До справи» (прилучити, приєднати).

«К делу» (приобщить).

10. Ad ea debeat adaptari ius, quae frequenter eveniunt.

(ад ea дебеат адаптарі юс, кве фреквентер евеniунт)

Право повинно бути пристосовано до тих випадків, які зустрічаються часто.

Право должно быть приспособлено к тем случаям, которые встречаются часто.

11. Аeguum est neminem cum alterius detrimento et inruria fieri locupletiorem.

(еквум ест немінем кум альтеріус детріменто ет iнюpia фіері локуплеціорем)

Справедливість вимагає, щоб ніхго не наживався за рахунок іншого i неправомірно.

Справедливость требует, чтобы никто не обогащался в ущерб дру­гому лицу и неправомерно.

12. Animus iniuriandi.

(анімус інюріанді)

Намip зобідити.

Намерение нанести обиду.

13. Aquae et ignis interdictio, nisi est exilium.

(акве ем ігніс інтердікціо, нізі ест ексіліум)

Заборона користуватися вогнем і водою (вигнання).

Запрещение пользоваться огнем и водой, т. е. изгнание.

14. Argumenta ponderantur, non numerantur.

(аргументи пондерантур нон нумерантур)

Сила доказів визначається за їх значенням, а не за їх кількістю.

Сила доказательств определяется по их значенню, а не по количеству.

15. Аііmеntum.

(аліментум)

Харч; (харчування) все необхідне для підтримання існування (звідси — аліменти).

Пища; все необходимое для поддержания существования. Отсюда — алименты.

16. Alma mater.

(альма матер)

Мата-годувальниця. Так студенти називали свої університети.

Мать-кормилица.

17. Аltеr еgо.

(альтер его)

Другий я. Близький друг, однодумець, людина, що цілком замінює іншу.

Второе я, другой я. Близкий друг, единомышленник, двойник, человек, вполне заменяющий другого.

18. A posteriori.

(а постеріорі)

Внаслідок досліду. Встановлення факту на підставі дослідження.

В результате опыта. Это значит — устанавливать какое-либо положение на основе опыта, после исследования вопроса.

19. A priori.

(а пріорі)

З самого початку, до досліду. Встановлення факту до дослідження питання, до вивчення досліду.

В самом начале, до опыта. Это значит — устанавливать какое-либо положение до исследования вопроса, до изучения опыта.

20. Argumenta falsa.

(аргумента фальса)

Фіктивні докази.

Ложные доказательства.

21. Argumentum a contrario.

(аргументум а контраріо)

Доказ від протилежного.

Доказательство от противного (противоположного).

22. Argumentum ad hominem.

(аргументум ад гомінем)

Аргумент, що ґрунтується не на фактичних даних, а на симпатії чи антипатії до особи, твердження якої заперечується чи схвалюється; посилання на того, хто стверджує замість аналізу цього тверджен­ня по суті.

Довод, обращенный к человеку; аргумент, основаными не на разумных доводах, а на симпатии или антипатии к лицу, утверждение которого оспаривается или одобряется; ссылка на личность утверждающего вместо рассмотрения по существу.

23. Argumentum invalidum.

(аргументум інвалідум)

Слабкий доказ.

Слабое доказательство.

24. Audiatur et altera pars.

(аудiaтур ет альтера парс)

Хай буде вислухана й інша сторона. Не можна вирішувати судову справу, вислухавши лише одну сторону (обвинувача, позивача) i не вислухавши іншу сторону (обвинуваченого, відповідача).

Пусть будет выслушана и другая сторона; нельзя разрешать судеб­ное дело, выслушав только одну сторону (обвинителя, истца) и не выслушав другую сторону (обвиняемого, ответчика).

B

25. Bis dat qoi cito dat.

(біс дат кві ціто дат)

Вдвічі дає, хто скоро дає.

Вдвойне дает, кто скоро дает.

26. Воna fides.

(бона фідес)

Сумлінність, основна вимога при виконанні своїх зобов'язань. Добросовестность.

26а. Маlа fіes.

(мала фідес)

Несумлінність.

Недобросовестность.

27. Bonus paterfamilias.

(бонус патерфаміліас)

Добрий домогосподар (мірило дбайливості у римському праві).

Хороший домохозяин.

С

28. Casum sentit domius.

(казум сентіт домінуc)

Наслідки випадкової загибелі покладаються на її власника.

Последствия случайной гибели возлагаются на собственника.

29. Casus a nulo praestantur.

(казус а нульо престантур)

За випадок ніхто не відповідає (з цього загального правила уже римське право знало виняток).

За случай никто не отвечает (из этого общего правила уже римское право знало исключения).

30. Casus belli.

(казус беллі)

Випадок, що є приводом до війни, причина сварки.

Повод к войне, причина ссоры.

31. Casus federis.

(казус федеріс)

Випадок, при якому вступають в силу зобов'язання, що виникають з союзного договору.

Случай, при котором вступают в силу обязательства, вытекающие из союзного договора.

32. Causa civilis.

(кауза цівіліс)

Цивільна справа.

Гражданское дело.

33. Causa criminalis.

(кауза кріміналіс)

Кримінальна справа.

Уголовное дело.

34. Causa proxima, non remota spectatur.

(кауза проксіма нон ремота спектатур)

Береться до уваги причина найближча, а не віддалена.

Принимается во внимание ближайшая причина, а не отдаленная.

35. Cautio iudicatum solvi.

(кауціо юдікатум сольві)

Забезпечення виконання рішення (відноситься до іноземців для за­безпечення сплати судових витрат у випадку відмовлення в позові).

Обеспечение исполнения решения.

36. Caveant consules, не quid detrimenti respablica capiat.

(кавеант консульєс не квід детріменті республіка капіат)

Нехай консули потурбуються про те, щоб держава не мала шко­ди (формула введення надзвичайного становища в стародавньо­му Римі).

Пусть консули позаботятся о том, чтобы государство не понесло убытки.

37. Caveat emptor.

(кавеат емптор)

Нехай покупець буде обережним.

Пусть покупатель будет осмотрителен.

38. Ceteris paribus.

(цетеріс парібус)

За інших рівних (умов).

При прочих равных (условиях).

39. Clausula rebus sic stantibus.

(клаузуля ребус сік стантібус)

Договір зберігає силу, якщо загальні умови залишаються без змін.

Договор сохраняет силу, если общие условия остаются без изменения.

40. Conditio sine qua non.

(кондіціо сіне ква нон)

Необхідна умова (за відсутності якої результат не настав би).

Необходимое условие (при отсутствии которого не было бы результата).

41. Coactus tamen volui.

(коактус тамен волюі)

Будучи змушений, я все ж виявив волю (формула, що відбиває крайній формалізм стародавнього римського права, що визначало дійсним волевиявлення в установленій формі і тоді, коли воно було вимушеним).

Будучи принужден, я все таки выразил волю.

42. Confessus pro iudicato habetur.

(конфессус про іюдікато габетур)

Визнання позову рівнозначне присудженню.

Учинивший признание считается присужденным (признание иска равносильно присуждению).

43. Contra bonos mores.

(контра бонос морес)

Проти добрих звичаїв.

Против добрых нравов.

44. Contra legem facit qui id facit quod lex prohibet, in fraudemvero qui salvis verbis sententiam eius circumvenit.

(контра легем фаціт кві ід фаціт квод лекс прогібет, ін фраудемверо кві салвіс вербіс сентенціам ейюс ціркумвеніт)

Проти закону поступає той, хто чинить заборонене законом; в обхід закону поступає той, хто зберігаючи букву закону, обходить його зміст.

Против закона поступает тот, кто совершает запрещенное законом; в обход закона поступает тот, кто сохраняя букву закона, обходит его смисл.

45. Corpus delicti.

(корпус делікті)

Склад злочину; предмет, що є доказом вчинення злочину (труп убитого, украдена річ).

Состав преступления; предмет, служащий доказательством совершения преступления (труп убитого, похищенная вещь).

46. Corpus iuris civilis.

(корпус юріс цівіліс)

Цивільний кодекс. Назва кодексу Юстініана (528—534 рр.) — виз­начна пам'ятка римського права.

Свод гражданского права, гражданский кодекс. Название кодекса Юстиниана (528—534 гг.) — крупнейшего памятника римского права.

47. Cuius periculum, eius cоmmodum.

(куюс перікулюм еюс коммодум)

Чий ризик — того і вигода. Хто іде на ризик, той і одержує вигоду, якщо буде вдача.

Чей риск, того и выгода. Кто пошел на риск, тот и получит выгоду, если будет удача.

48. Cui prodest, cui bono?

(куі продест, куі боно?)

Кому це вигідно (питання, яке часто допомагає встановити, хто є злочинцем)?

Кому это выгодно?

49. Cuius commodum, eius periculum.

(куюс коммодум, еюс перікулюм)

Чия вигода, того і ризик.

Чья выгода, того й риск.

50. Culpa lata, culpa levis.

(кульпа лята, кульпа левіс)

Груба вина, легка вина.

Грубая вина, легкая вина.

51. Culpa lata dolo comparatur, culpa lata dolo proxima est.

(кульпа лята дольо компаратур, кульпа лята дольо проксіма ест)

Груба необережність (неуважність) порівнюється до навмисності, дуже близька до умислу.

Грубая вина приравнивается к умыслу, очень близка к умыслу.

52. Culpa in eligendo, culpa in inspiciendo.

(кульпа ін елігендо, кульпа ін інспіціендо)

Вина у виборі (помічника чи службовця), вина у недостатньому нагляді (за виконанням ними своїх обов'язків). Звідси виникала іноді відповідальність того, хто обрав собі поганого помічника чи служ­бовця, або хто погано наглядає за своїм помічником.

Вина в выборе (помощника или служащего) вина в недостаточном надзоре (за исполнением ими соответствующих обязанностей).

D

53. Damnuu emergens.

(дамнум емергенс)

Позитивні збитки.

Положительный ущерб.

54. De jure.

(де юре)

Юридичне, законно.

Юридически, по праву, законно.

55. De facto.

(де факто)

Фактично; в дійсності. Коли фактичне й юридичне становище не збігаються (розходяться). Визнання будь-якого уряду де факто, на відміну від визнання юридичного, правового.

Фактически, на деле, обычно, означает несовпадение фактического и юридического положення.

56. De lege lata, de lege ferenda.

(де лєге лята; де лєге ференда)

З точки зору чинного закону; з точки зору закону, видання якого є бажаним.

С точки зрения действующего закона; с точки зрения закона, издание которого желательно.

57. Delictum.

(деліктум)

Правопорушення, злочин.

Правонарушение, преступление.

58. Delictum comnissionis.

(деліктум комміссіоніс)

Правопорушення, що полягає у вчинку (винувате діяння).

Правонарушение, виразившееся в совершении чего-либо (виновное действие).

59. De minimis non curat praetor.

(де мініміс нон курат претор)

Про дріб'язкові справи претор не турбується.

О слишком малых делах претор не заботится.

60. Dies certas an et certas quando.

(діес цертас ан ет цертас квандо)

Строк, про який відомо, що він наступить, і відомо, коли саме (звичайно, календарний день).

Срок, о котором известно, что он наступит и известно, когда именно.

61. Dies certus an sed incertus quando.

(діес цертус ан сед інцертус квандо)

Строк, про який відомо, що він наступить, але невідомо, коли саме, (наприклад, день смерті людини).

Срок, о котором известно, что он наступит, но неизвестно, когда именно.

62. Dies incertas an et quando.

(діес інцертас ан ет квандо)

Строк, про який невідомо, чи він наступить, але відомо, що він міг би наступити (наприклад, досягнення повноліття).

Срок, о котором неизвестно, наступит ли он, но известно, когда он мог бы наступить.

63. Dies incertas an et quando.

(діес інцертас ан ет квандо)

Строк (умова), про який невідомо, чи він настане і коли саме (на­приклад, страховий випадок, страхування від вогню та іншого стихійного лиха).

Срок (условие), о котором неизвестно, наступит ли он, и когда именно.

64. Dies ad quen.

(діес ад квем)

Кінцевий момент строку.

Конечный момент срока.

65. Dies a quo.

(діес а кво)

Початковий момент строку.

Начальный момент срока.

66. Dies interpellat pro homine.

(діес інтерпеллят про гоміне)

Буквально: день нагадує замість людини. Зміст: якщо строк визнано календарним днем, то нагадувати боржнику про виконання не треба.

Буквально: день напоминает вместо человека.Смысл: если срок обозначен календарным днем, то напоминание должнику об исполнении не требуется.

67. Dilidentia quam in rebus suis.

(ділігенція квам ін ребус суіс)

Турботливість, як про свої справи.

Заботливость, как о своих делах.

68. Diligentia qualem diligentissimus pater familias adhibet.

(ділігенція квалєм ділігентіссімус патер фаміліас адгібет)

Дбайливість ретельного господаря.

Заботливость усерднейшего хозяина.

69. Divide et impera.

(дівіде ет імпера)

Поділяй і владарюй (принцип римських завойовників): організуй во­рожнечу серед своїх противників і перемагай їх поодинці.

Разделяй и властвуй.

70. Do ut des; do ut facias; facio ut des; facio ut facias.

(до ут дес; до ут фаціас; фаціо ут дес; фаціо ут фаціас)

Даю, щоб ти дав; даю, щоб ти зробив; роблю, щоб ти дав; роблю, щоб ти зробив. Принцип взаємності у цивільному обігу при укла­данні угод, а також визнання взаємних послуг.

Даю, чтобы ты дал; даю, чтобы ты сделал; делаю, чтобы ты дал; делаю, чтобы ты сделал.

71. Dura lex, sed lex.

(дура лекс, сед лєкс)

Суворий закон, але закон, і його належить неухильно виконувати.

Суров закон, но закон, и его надо неуклонно выполнять.

72. Ei incumbit probatcio, qui dicit, non qui negat.

(еі інкумбіт пробаціо кві діціт, нон кві негат)

Тягар доказування лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто заперечує.

Бремя доказывания лежит на том, кто утверждает, а не на том, кто отрицает.

73. Eius est nolle qui potest velle.

(еюс ест ноллє кві потест веллє)

Висловити небажання може той, хто вправі висловлювати бажання.

Виразить нежелание вправе тот, кто вправе выразить желание.

74. Error facti, error iuris.

(еррор факті, еррор юріс)

Помилка в факті, помилка в праві.

Ошибка в факте, ошибка в праве.

75. Ex.

(екс)

Вживається в розумінні «колишній».

Употребляется в смысле «бывший».

76. Ex aequo et bono.

(екс екво ет боно)

За справедливістю, а не за формальним законом.

По справедливости, а не по формальному закону.

77. Exceptio doli generalis.

(екцепціо долі генераліс)

Заперечення про несумлінність.

Возражение о недобросовестности.

78. Exequatur.

(ексекватур)

Розпорядження суду про виконання рішення іноземного суду; згода держави на здійснення консулом іноземної держави своїх обов’язків.

Распоряжение суда об исполнении решения иностранного суда; согласие государства на осуществление консулом иностранного государства своих обязанностей.

79. Ex officio.

(екс оффіціо)

За обов'язком, в силу службового обов'язку (суду чи іншої службо­вої особи), з обов'язку служби, незалежно від прохання сторін (про­курор порушує кримінальну справу незалежно від скарги потерпі­лого, крім справ приватного звинувачення).

По обязанности, в силу служебного долга (суда или иного должностного лица), по долгу службу, независимо от просьбы сторон

80. Expressis verbis.

(експрессіс вербіс)

Позитивно переданими словами.

Положительно выраженными словами.

F

81. Facta concludentia.

(факта конклюденціа)

Факти, з яких можна зробити правовий висновок («конклюдентні факти»).

Факти, из которых можно сделать правовой вывод («конклюдентные факти»)

82. Fiat iustitia, pereat mundus.

(фіан юстщіа, переат мундус)

Хай здійсниться правосуддя, хоч би й світ загинув.

Да свершится правосудне, хотя бы мир погиб.

83. Fide, sed cui, vide.

(фіде, сед куі, віде)

Довіряй, але дивись кому.

Доверяй, но смотри кому.

84. Flagrante dicto comprehensi.

(флягранте делікто компрегенсі)

Впіймані на місці злочину.

Застигнутые на месте преступления.

85. Forum.

(форум)

Центральна площа у Римі, на якій був ринок і урядові установи, в тому числі й суд.

Центральная площадь в Риме, на которой размещался ринок, а так-же правительственные учреждения, в том числе и суд.

86. Fur semper moran facere videtur.

(фур семпер морам фацере відетур)

Злодій завжди вважається в прострочці (щодо повернення вкраденої речі і відповідальності за її цілість).

Вор всегда считается находящимся в просрочке (в отношении возвращения украденной вещи и ответственности за ее целость).

87. Furtum manifestum.

(фуртум маніфестум)

Кража, при якій злодій спійманий з краденим (на гарячому).

Кража, при которой вор пойман с поличным.

88. Furtum пес manifestum.

(фуртум нек маніфестум)

Кража, при якій злодій з краденим (на гарячому) не спійманий.

Кража, при которой вор с поличним не пойман.

G

89. Genus perire non censetur.

(генус періре нон ценсетур)

Рід речей, втрата яких не визнається (до речей визначених родови­ми ознаками, що мають бути передані кредитору, правило про не­можливість виконання у випадку загибелі речі не застосовується).

Род вещей не погибает (к вещам, которые определяются родовыми признаками, предназначенными к передаче кредитору, не применяется правило о невозможности исполнения в случае гибели вещи).

Н

90. Hereditas iacens.

(гередітас яценс)

«Лежача спадщина» – спадщина в період між смертю спадкодавця і прийняттям спадщини спадкоємцем.

«Лежачее наследство» — наследство в период между смертью и принятием наследства наследником.

91. Hereditas personam defunti sustinte.

(гередітас персонам дефунті сустінте)

Спадщина продовжує особу померлого.

Наследство продолжает личность умершего.

І

92. Ignorantia iuris neminen excusat.

(ігнорація юріс немінем екскузат)

Невідання закону нікого не вибачає. Не можна покладатися на не­знання закону.

Неведение закона никогда не извиняет; нельзя отговариваться незнанием закона.

93. Ignorantia non est argumentum.

(ігноранціа нон ест аргументум)

Незнання не є доказом; з того, що будь-кому факт не відомий, не можна робити висновку, що він не існує.

Незнание не есть доказательство.

94. Ignorantia iuris nocet, ignorantia facti non nocet.

(ігноранціа юріс ноцет, ігноранціа факті нон ноцет)

Незнання закону шкодить, незнання факту не шкодить.

Незнание закона вредит, незнание факта не вредит.

95. In abstracto.

(ін абстракто)

Відірвано, у відриві від даного конкретного випадку.

Отвлеченно, отвлекаясь от данного конкретного случая.

96. Іп согроге.

(ін корпоре)

У повному складі (зібралися усі члени ради).

В полном составе.

97. In fraudem legis.

(ін фраудем лєгіс)

В обхід закону, порушуючи закон.

В обход закона, в нарушение закона.

98. Implicite.

(імпліціте)

За змістом.

По смыслу.

99. Impossibilliun nulla est obligatio.

(імпоссібіліум нулля ест облігаціo)

Зобов'язання виконувати неможливо, бо воно нікчемне.

Обязательство исполнять невозможно, ибо оно ничтожно.

100. Incivile est, nisi tota lege perspecta, una aliqua particula eius proposita iudicare vel respondere.

(інцівілє ест, нізі mоmа лєге перспекта, уна аліква партікула еюс пропозіта юдікаре вель респондере)

Неправильно, не розглянувши закону в цілому, висловлювати мірку­вання або давати висновок, зупиняючись на якійсь частині закону.

Неправильно, не рассмотрев закона в целом, вынести суждение или дать заключение, остановившись на какой-либо части закона.

101. In dubio pro reo.

(ін дубіо про рео)

У випадку сумніву справа вирішується на користь підсудного чи відповідача. В случае сомнения дело решается в пользу подсудимого или ответчика.

102. In servum omnia licent.

(ін сервим омніа ліцент)

У відношенні раба все дозволено.

В отношении раба все позволено.

103. Inter arma leges silent.

(інтер арма лєгес сілент)

Коли гримлять гармати (під час війни), закони мовчать.

Когда гремит оружие (во время войны), законы молчат.

104. Ipso iure.

(інсо юре)

В силу самого закону, автоматично, без необхідності в будь-яких заявах, діянні та т. п. актах.

В силу самого закона, автоматически, без необходимости в каком-либо специальном заявлений, действии и т. п. акте.

105. Ipso facto.

(іпсо факто)

В силу самого факта.

В силу самого факта.

106. Jura novit coria.

(юра новіт куріа)

Суд (сам) знає закони (сторони в процесі не зобов'язані доказува­ти зміст законів).

Суд (сам) знает законы.

107. Juris praecepta sunt haec:

honeste vivere, alterum non laedere, suum caique tribuere.

(юріс праесепта сунт гек: гонесте вівере, альтерум нон лєдере, суум куікве трібуере)

Упередження права таке: чесно жити, іншого не зобіжати, кожно­му віддавати належне.

Предписание права следующие: честно жить, другого не обижать, каждому воздавать должное.

108. Jus est ars boni et aequi.

(юс ест арc боні ет екві)

Право є мистецтво добра і справедливості.

Право eсть искусство добра и справедливости.

109. Jus publicum privatorum pactis mutari non potest.

(юс публікум пріваторум пактіс мутарі нон потест)

Публічне право не може бути замінено угодами приватних осіб.

Публичное право не может быть изменено согаашениями частных лиц.