Глава 3. Крилаті латинські вислови та афоризми

3.1 Крилаті латинські вислови про слово 

1. Аlіа соmmitепdа, аlіа соеlапdа.

Про одне слід говорити, а про інше — мовчати.

Пор.: Про одне хоч сім кіп, а про інше заціп.

Ця думка вперше зафіксована в «Одіссеї».

2. Аudі, sіlе.

Слухай і мовчи.

Пор.: Мовчи, глуха, менш гріха.

Хто мовчить, той трьох навчить.

Вислів зустрічається у Софокла і Лукіана.

3. Сlаvіs іп Іiпguа.

Язик під замком.

Пор.: Язик за зубами.

Цей фразеологізм зустрічається ще в Есхіла («Наш язик потребує замка»). Подібний вислів знаходимо в Софокла — «Золотий ключ стримує язик» і в Лукіана — «На язик слід накласти печать, щоб він міг приховувати таємниці». Відома також настанова Ямвліха (одного з піфагорійців): «Передусім стримуй язик». Зовсім в іншому, політичному плані звучить цей вислів у «Персах» Есхі­ла: «І вже не буде більше у людей язик під замком». Тут великий трагік пов'я­зує свободу слова з демократизацією політичного устрою в Афінах.

4. Сujus геgiо, еjus Ііпgua.

Чия країна, того й мова.

Пор.: Чий обід, того й пісня. Чий край, того й звичай. Чия власть, того й масть.

5. Сum геm аnimus оссuраvit, vегbа аmbiunt.

Якщо розум оволодів темою (предметом), то слова приходять самі собою.

б. Dісtum ас factum.

Сказано — зроблено.

Пор.: Сказано як зав'язано.

7. Ех сulus lingua mеlle dиlсіог flue bat огаtіо.

З язика його лилися слова, солодші від меду.

Так пише Гомер про старого Нестора, учасника Троянської війни, муд­рого порадника, відомого своїм красномовством. Латинський переклад Гомерового вислову зустрічається у Цицерона.

8. Ноmо sеmрег іn оге аlіud fert, аlіud cogitat.

У людини завжди на язику одне, а в думках інше.

Пор.: Каже про буряки, думає про капусту. На словах милість просить, а за халявою ножа носить.

9. Меlius еst рrudenter tacere, quam іпаnіtег Іоqиі.

Краще мудро мовчати, ніж даремно базікати.

Або: Краще мудро мовчати, ніж говорити дурниці.

Пор.: Добра голова не скаже пусті слова. Краще мудре мовчан­ня, ніж дурне казання.

10. Мопtеs аurі роlliceri.

Обіцяти золоті гори.

Вживається як приказка для засудження безпідставних хвалькуватих обіцянок.

11. Мultа раuсіs.

Багато небагатьма словами (сказати).

Пор.: Коротко, але змістовно. Сказати з горобця, щоб розжу­вати з галку.

Цей вислів часто використовується як епіграф.

12. Nеsсіt vох mіssа геvегti.

Сказане не повернеться.

Пор.: Сказаного не доженеш. Відрубаного не приточиш.

У Горація цей вислів вживається як порада майстрам художнього слова ретельно працювати над мовою своїх творів, щоб пізніше не переробляти їх.

13. Nе vега рго furina.

Не (годуй) словами замість хліба.

Пор.: Не годуй обіцянками.

Із слів борщу не звариш.

Вислів зустрічається у давньогрецькій комедії, зокрема в Арістофана.

14. Nоmеn est оmеn.

Ім'я — це ознака (знак).

Джерело вислову — комедія Плавта «Перс». Античні вчені вважали, що назви речей пов'язані з їхньою сутністю, а імена людей — з їхнім характером і нахилами. Звідси так звані значущі імена в комедії та сатирі. Наведений вислів Плавта побудовано на співзвуччі слів номер і омен.

15. Nihil орus vегbіs.

Немає потреби у словах.

Пор.: Слово без діла нічого не варте.

16. Nоmіnіbиs mоllіге Іісеt mаlа.

Неприємне слід пом'якшувати словами.

Пор.: Ласкаве слово, як весняне сонце.

17. Nоn vегbis аt fасtіs sресtагі vиlt Gгаесіа.

Греція прагне бути славнозвісною не словами, а ділами.

Пор.: На словах як на органах, а як до діла, то ні гу-гу. На словах як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці.

Вислів вживається як прислів'я, спрямоване проти тих, хто на словах хо­робрий і діяльний, а на ділі боягуз і ледар.

18. Ресtus еst quod Disertos facit (et vis mentis)

Саме душа робить людей красномовними (і сила розуму).

19. Philippica.

Філіппіка. Слово вживається у значенні «грізна, викривальна промова». Цицерон назвав свої промови проти Марка Антонія філіппіками, тим самим порівнюючи їх з по­лум'яними викривальними промовами Демосфена проти Філіппа Македонського.

20. Plures occidit gula quam gladius.

Язик (горлянка) знищив більше людей, ніж меч.

Пор.: Язиче, язиче, лихо тебе миче, тільки те й робиш, що людей гробиш. Людину б'ють не дрючками, а словами.

21. Potius amicam quam dictam perdendi.

Краще втратити друга, ніж дотепне слово. До Квінгіліана аналогічну думку висловлював Горацій, говорячи про злих насмішників, що заробляли славу дотепних розповідачів будь-якою ціною.

22. Qualis vir, talis oratio.

Яка людина, така й мова.

Пор.: Яка головонька, така й розмовонька. Дурний піп — дур­на в нього і молитва.

Здавна існувала думка про те, що людину краще можна розпізнати, коди її не тільки побачиш, а й почуєш, бо в мові відбивається розум, душа, харак­тер. Сократ в одному з Платонових діалогів наказує юнакові Харміду: «Гово­ри, щоб я тебе розпізнав». Римський поет Персій твердить, що душу людини можна пізнати за мовою, як кришталеву вазу — за дзвоном.

23. Qui quid praecipies, esto brevis.

Чого б ти не навчав, будь лаконічним.

Пор.: Говорить рідко, та густо маже.

24. Qui nescit facere, nescit et loqui.

Хто не вміє діяти (робити), той не вміє й говорити.

Пор.: У кого діла світлі, у того й слова ясні.

25. Qui tacet consentire videtur.

Хто мовчить, той, мабуть, погоджується.

Пор.: Хто мовчить, той не перечить.

26. Res est mаgnа tacere!

Велика справа - мовчання.

Пор.: Слово — срібло, мовчання — золото. Порожня бочка гу­дить, а повна мовчить.

27. Scribitur ad narrandun, non ad probandun.

Пишуть, щоб розповісти про щось, а не для того, щоб бути похваленим.

Так Квінтіліан визначає завдання історії і красномовства (тобто всі сти­льові прийоми і досконалість форми мають бути підпорядковані основній меті-змістовності й переконливості твору).

28. Silentii tutum praemium.

Нагорода за мовчання (завжди) гарантована.

Пор.: Мовчи, глуха, менше гріха. Хто уміє мовчати, той у збитку не буде.

Ця сентенція була надзвичайно популярною у давніх греків і римлян. Її приписують Сімоніду Кеоському, нею користувалися також Арістід, захища­ючи Перікла. За свідченням Плутарха, імператор Октавіан Август завжди охоче звертався до неї. Валерій Максим вважає, що наведена сентенція належить Ксенократу, який завжди мовчав, коли всі висловлювалися. Коли його запитали, чому він мовчить, він нібито відповідав: «Коли я говорив, то потім завжди жалкував, а коли мовчав — ніколи».

29. Stultus stulta loquitur.

У дурня і мова дурна.

Пор.: Дурний дурне й говорить. Що не скаже, то все півтора людського.

30. Unum os, duas autem aures habemus, ut plus audiamus, minus dicamus.

Ми маємо один рот, але два вуха, щоб більше слухати і менше говорити.

Пор.: Менше говори, більше вчуєш.

Цими словами стоїк Зенон звернувся до надмірно балакучого юнака.

31. Уегbа movent , ехemрlа tгаhиne.

Слова спонукають, приклади захоплюють. Пор.: Слово спонукає, приклад підіймає.

32. Usus — ius et поrmа loquendi.

Звичай — закон і норма мовлення.

Пор.: Закони мови. Норми мовлення.

Поділяючи думку давньогрецьких філософів і граматиків, Горацій цілком слушно зауважує, що закони і норми мовлення встановлюються протягом віків у процесі мовної практики, яка завжди спирається на звичай і традицію.

33. Verba volant, scripta manent.

Слова відлітають, написане залишається.

Пор.: Звук смертний, літера безсмертна. Що написано пером, того не виволочеш і волом. Як напише писака, то не злиже й собака.

Наведений вище афоризм зустрічається в багатьох новолатинських тек­стах, починаючи з XV ст. Думку про те, що написаного не можна змінити або не слід змінювати, знаходимо в численних латинських крилатих висловах.

34. Verbis pugnas, non re.

Ти воюєш словом, а не ділом.

Пор.: Язиком сяк і так, а ділом ніяк.

Про те, що воювати слід не словами, а зброєю, написав ще Гомер, розповідаючи про Енея, який, вступаючи у двобій з Ахшлом, промовив: «Ти бойової відваги словами в мені не вгамуєш».

35. Viva vox alit plenius.

Живе слово краще виховує.

Пор.: Вчи дитину не штурханцями, а хорошими слівцями. Можна розуміти фразеологізм «віва вокс» i як «живий голос», «усна мова» (тобто, «усна мова краще виховує»). Як твердив Пліній Молодший («Листи»), «завжди є можливістъ читати, однак не завжди — можливість слухати. До того ж живий голос набагато сильніше, як-то кажуть, зворушує.