110. Jos cogens.

(юс когенс)

Примусові норми права, обов'язкові для сторін.

Императивные нормы права, обязательные для сторон.

111. Jus disposition).

(юс діспозіціум)

Норма права, що дає право сторонам визначати їхні права и обов'язки за згодою.

Диспозитивная норма права, предоставляющая сторонам определять их права и обязанности по их согласию.

112. Jus talionis.

(юс таліоніс)

Право на рівну відплату (помсту) «око за око».

Право на равное возмездие «око за око».

113. Jus utendi et abutendi.

(юс утенді ет абутенді)

Право користування і зловживання (право обмеженого розпоряд­ження своєю власністю) за римським правом.

Право пользования и распоряжения.

114. Justus titulus.

(юстус тітулюс)

Законна правооснова.

Законное правооснование.

115. Jus vitae ас necis, dominis in servos vitae necisque. Patribus in liberos.

(юс віте ак неціс; домініс ін сервос віте неціскве; патрібус ін ліберос)

Право розпорядження життям і смертю; в Давньому Римі, як і в інших рабовласницьких державах, у рабовласників була влада над життям і смертю рабів; у батьків — над життям і смертю дітей.

Право распоряжения жизнью и смертью.

116. Lex fori.

(лєкс форі)

Закон суду, тобто тієї держави, органом якої є даний суд.

Закон суда, т. е. того государства, органом которого является данный суд.

L

117. Laesio maiestatis.

(лезіо маєстатіс)

«Образа величності» (римського народу), так називались у Римі найважливіші державні злочини.

«Оскорбление величества» (римского народа).

118. Lapsus.

(ляпсус)

Помилка, прмах.

Ошибка, промах.

119. Lapsus linguae.

(ляпсус лінгве)

Помилка в вимові, обмовка (при викладенні правильної думки допущено неправильний вираз).

Ошибка языка, т. е. обмолвка.

120. Lex.

(лєкс)

Закон (звідси — легальний, тобто законний).

Закон (отсюда — легальний, т. е. законный).

121. Legem brevem esse oportet.

(лєгем бревем ессе опортет)

Закон повинен бути коротким.

Закон должен быть краток.

122. Legis virtum haec est: imperare, vetare, permittere, punire.

(лєгіс віртум гек ест; імпераре, ветаре, пермітере, пуніре)

Призначення закону полягає в тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати.

Назначение закона состоит в том, чтобы приказывать, запрещать, разрешать, наказывать.

123. Legitimatio ad causam.

(лєгітімаціо ад каузам)

Легітимація для участі в справі; наявність права бути належним по­зивачем або належним відповідачем у конкретній справі.

Легитимация для участия в деле; наличие права быть надлежащим истцом или надлежащим ответчиком по данному делу.

124. Legitimatio per subsequens matrimonium.

(лєгітімаціо пер субсеквенс матрімоніум)

Узаконення шляхом наступного шлюбу.

Узаконение путем последующего брака.

125. Lex est quod populus iubet atque constituit.

(лєкс ест квод популюс юбет аткве констітуіт)

Закон — це те, що народ наказує і встановлює.

Закон — это то, что народ приказывает и устанавливает.

126. Lex posterior derogat priori. Quae postea geruntur prioribus derogant.

(лєкс постеріор дерогат пріорі. Кве поcтеa герунтур пріорібус дерогант) Останнім законом скасовується попередній ранній. Пізнішою уго­дою скасовується попередня.

Последним законом отменяется предыдуший ранний. Позднейшей сделкой отменяется предшествующая.

127. Lex recte facere iubet, vetat delinquere.

(лєкс ректе фацере юбет ветат, делінквере)

Закон наказує чинити правильно і забороняє протиправні дії.

Закон приказывает поступать правильно и запрещает противоправные действия.

128. Lex specialis derogat generali.

(лєкс спеціаліс дерогат генералі)

Спеціальний закон касує діяння (в конкретній справі) загального закону.

Специальный закон отменяет действие (для данного дела) общего закона.

129. Locus regit actum.

(льокус регіт актум)

Місце керує актом; форма акту обговорюється по законах місця його вчинення.

Место управляет актом; форма сделки определяется законом места ее совершения.

130. Lucrum cessans.

(люкрум цессанс)

Втрачена вигода.

Упущенная выгода.

М

131. Magis ut valeat.

(магіс ут валєат)

У випадку сумніву належить схилятись до такого тлумачення, за яким угода зберігає силу.

В случае сомнения надо склониться к такому толкованию, при котором сделка сохраняет силу.

132. Male iure nostro uti non debemus.

(мале юре ностро уті нон дебемус)

Ми не повинні зле користуватися нашим правом.

Мы не должны дурно пользоваться нашим правом.

133. Malitiis non est indulgendum.

(маліцііс нон ест індульгендум)

Не слід потурати зловживанню (своїм правом).

Не следует потворствовать злоупотреблению (своим правом).

134. Manifestum non eget probatione.

(маніфестум нон егет пробаціоне)

Очевидне не потребує доказів.

Очевидное не нуждается в доказательствах.

135. Маnu militari.

(ману мілітарі)

Військовою силою; застосуванням збройних сил держави.

Военной силой; с применением вооруженных сил государства.

136. Maxime in iure aequitas spectanda est.

(максіме ін юре еквітас спектанда ест)

У праві необхідно звертати особливу увагу на справедливість.

В праве нужно в огромной мере обращать внимание на справедливость.

137. Меа culpa.

(меа кульпа)

Моя вина.

Моя вина.

138. Melior est causa possidentis.

(меліор ест кауза поссідентіс)

Становище того, хто володіє, краще; в судовому процесі про право власності тягар доказування лежить не на ньому.

Положение владеющего лучше; в судебном процессе о праве собственности бремя доказывания лежит не на нем.

139. Mens rea.

(менс реа)

Винуватий намір.

Виновное намерение.

140. Memento mori.

(мементо морі)

Пам'ятай про смерть, або інакше: пам'ятай, що ти смертний.

Помни о смерти, или иначе: помни, что ты смертен.

141. Mobilia ossibus ingebrent.

(мобіліа оссібус інгебрент)

Рухомість прикріплена до кісток; до правовідносин по рухомості за­стосовується закон, якому підкоряється власник.

Движимость прикреплена к костям.

142. Моbilia personam sequentur.

(мобіліа персонам секвентур)

Рухомість іде за особою.

Движимость следует за лицом.

143. Modus vivendi.

(модус вівенді)

Спосіб життя; у праві — фактичний порядок взаємин, установле­ний за взаємною згодою.

Образ жизни.

144. Мога obligatio perpetuatur.

(мора облігаціо перпетуатур)

Внаслідок прострочки зобов'язання увічнюється (на того, хто про­строчує, падає ризик випадкової загибелі речі).

В результате просрочки обязательство увековечивается.

145. Mutatis mutandis.

(мутатіс мутандіс)

Із внесенням відповідних змін і поправок.

Внеся соответствующие изменения и поправки.

N