- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
Істотний вплив на розвиток мереж зробила угода про якість обслуговування (Servieе-Level Agreement, SLA), введення системи пріоритетів при передачі даних по мережі, а також поява пристроїв FRAD, відповідних вимогам передачі мови.
Вперше SLA було запропоновано в 1997 році одним із провайдерів Frame Relay. На сьогодні SLA включають гарантії, які стосуються тривалості працездатності мережі; доставки кадрів; часу переходу по мережі або очікування кадрів; максимального терміну усунення неполадок, інше. Тобто SLA визначає належний рівень послуг клієнтові.
Пріоритети в передачі даних дозволяють провайдеру встановити за допомогою мережевих комутаторів різні рівні сервісу залежно від класів потоків даних. Наприклад, провайдер може запропонувати три рівня обслуговування мережі, для кожного з яких буде визначено максимальний час очікування. Абонент може вибрати найвищий рівень сервісу, що гарантує йому мінімальний час очікування при передачі оцифрованої мови, а ось для пересилки файлів досить більш низьких рівнів сервісу. Оскільки пріоритетна передача інформації здійснюється за додаткову плату, її потрібно використовувати тільки для обміну даними, які вимагають мінімального часу очікування.
FRAD, які
задовольняють вимогам передачі мови,
складаються з інтерфейсу для зв'язку з
телефонною системою приватного
використання (Private Branch Exchange, PBЕ) та плати
оцифровки мови, що підтримує оцифровування
мовних сигналів за допомогою низькорівневого
кодування. Наприклад,
алгоритм підвищеного лінійного
передбачення коду (Code Excited Linear Prediction,
CELP), який дозволяє передавати
розмову у вигляді потоку даних зі
швидкістю 8 Кбіт/с. Оскільки
при передачі оцифрованої мови допускаються
затримки тривалістю
с., введення пріоритетів в області
пересилання даних істотно розширило
можливості їх мереж з передачі оцифрованої
мови.
Оцінка витрат на експлуатацію мереж Frame Relay, повинна врахувати ряд факторів. Більшість провайдерів встановлюють плату за порт Frame Relay з урахуванням швидкості інтерфейсу і обраної CIR. Одні провайдери стягують окрему плату за CIR для кожного постійного віртуального каналу, а інші - за призначення смуги пропускання, що представляє суму CIR для всіх віртуальних каналів. Крім того, може бути призначена фіксована плата за віртуальний канал або плата, яка залежить від загальної кількості переданих кадрів або від дальності передачі.
2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
Відстань між вузлами та лінії зв’язку. Клас ЛКМ по визначенню відрізняється від класу глобальних КМ невеликою відстанню між вузлами КМ. Це в принципі робить можливим використання в ЛКМ якісних ліній зв'язку: коаксіального кабелю, витої пари, оптичноволоконого кабелю, які не завжди доступні на великих відстанях, властивих глобальним КМ. У глобальних КМ часто застосовуються вже існуючі лінії зв'язку (телеграфні / телефонні), а в ЛКМ вони прокладаються заново.
Методи передачі даних. В умовах низької надійності фізичних каналів в глобальних КМ потрібні більш складні, ніж в ЛКМ, методи передачі даних і відповідне обладнання. Так, в глобальних КМ широко застосовуються модуляція, асинхронні методи, складні методи контрольного підсумовування, квотування і повторна передача спотворених кадрів.
Якісні лінії зв'язку в ЛКМ дозволили спростити процедури передачі даних за рахунок застосування немодульованих сигналів і відмови від обов'язкового підтвердження отримання пакету.
Швидкість обміну даними. Однією з головних відмінностей ЛКМ від глобальних є наявність високошвидкісних каналів обміну даними між комп'ютерами, швидкість яких (10,16 і 100 Мбіт/с. Для глобальних КМ типові набагато більш низькі швидкості передачі даних 2400, 9600, 28800, 33600 біт/с, 56 і 64 Кбіт/с і тільки на магістральних каналах до 2 Мбіт/с.
Різноманітність послуг.
ЛКМ надають, як правило, широкий набір послуг це різні види послуг файлової служби, послуги друку, послуги служби передачі факсимільних повідомлень, послуги баз даних (БД), електронна пошта, інші, в той час як глобальні КМ в основному надають поштові послуги і іноді файлові послуги з обмеженими можливостями передачу файлів з публічних архівів віддалених серверів без попереднього перегляду їх змісту.
Оперативність виконання запитів. Час проходження пакету через ЛКМ звичайно становить декілька мс (мілісекунд), час же його передачі через глобальну КМ може досягати декількох секунд. Низька швидкість передачі даних в глобальних КМ практично зводить нанівець реалізацію служб для режиму on-line, який є звичайним для ЛКМ.
Розділення каналів.
У ЛКМ канали зв'язку використовуються, як правило, спільно відразу декількома вузлами КМ, а в глобальних КМ індивідуально.
Використання методу комутації пакетів.
Важливою особливістю ЛКМ є нерівномірний розподіл навантаження. Відношення пікового навантаження до середнього може становити 100:1 і вище. Такий трафік звичайно називають пульсуючим. Через цю особливість трафіка в ЛКМ для зв'язку вузлів застосовується метод комутації пакетів, який для пульсуючого трафіка виявляється набагато більш ефективним, ніж традиційний для глобальних КМ метод комутації каналів. Ефективність методу комутації пакетів полягає в тому, що мережа загалом передає в одиницю часу; більше даних своїх абонентів. У глобальних КМ метод комутації пакетів також використовується, але нарівні з ним часто застосовується і метод комутації каналів, а також некомутовані канали як успадковані технології некомп'ютерних мереж.
Масштабованість. “Класичні” ЛКМ володіють поганою масштабованісттю через жорсткість базових топологій, які визначають спосіб підключення робочих станцій (РС) і довжину лінії. При використанні багатьох базових топологій характеристики мережі різко погіршуються при досягненні певної межі по кількості вузлів або протяжності ліній зв'язку. Глобальним же КМ властива хороша масштабованість, оскільки вони спочатку розроблялися з розрахунку на роботу з довільними топологіями.
