2.5. Прикладні служби Internet

2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp

Служба FTP призначена для обміну файлами і побудована за технологією "клієнт-сервер". Взаємодія клієнта і сервера здійснюється по протоколу FTP (File Transfer Protocol – протокол передачі файлів). Клієнт посилає запити серверу, приймає і передає файли. Сервер обробляє запити клієнта, передає і приймає файли.

Рис.2.18 Взаємодія клієнта і сервера по протоколу FTP

FTP-клієнт – це програмний інтерфейс користувача, що реалізовує протокол передачі файлів FTP. Ця програма дозволяє користувачеві передавати файли між двома комп'ютерами, зв'язаними між собою ЛКМ (LAN) або глобальною КМ (WAN) мережею. При цьому комп'ютерні платформи можуть бути різних типів. Приклад FTP-клієнта разом з файлами, які підключаються до програми, представлений у ПП. 1 на CD.

FTP-сервери, як правило, доступні лише для зареєстрованих користувачів і вимагають при підключенні: введення ідентифікатора (login – вхідне ім'я) і пароля (password). Багато FTP -серверів відкрито і для вільного доступу, їх часто називають анонімними. Для таких серверів login (вхідне ім'я) – anonymous, а як пароль (password) рекомендують ввести адресу своєї електронної пошти. Приклад FTP-сервера разом з файлом, який підключаються до програми, представлений у ПП. 2 на CD. Запис у файл на FTP сервер представлений у ПП. 3 на CD.

Більшість web-браузеров забезпечують доступ до FTP-серверів без використання спеціальних FTP-клієнтів. Наприклад, URL-адреса: ftp://ftp.ware.ru/pub/win/internet/ftp/dl.zip означає “зв'язатися з FTP-сервером з правами для анонімних користувачів, перейти в каталог pub, далі в каталог win, каталог internet, каталог ftp і узяти файл dl.zip”.

Сеанс роботи з FTP-сервером можна провести в режимі командного рядка. Для цього необхідно ввести команду FTP і після пропуску ввести IP-адресу або DNS-адресу FTP-сервера. Якщо реєстрація прошла успішно і зв'язок встановлений, то за допомогою команд FTP можна виконати всі дії для роботи з файлами.

Протокол FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів) використовується службою FTP для передачі файлів, безпосередньо взаємодіє з протоколом транспортного рівня TCP.

Перший стандарт - RFC - 114 (File Transfer Protocol A.K. Bhushan Apr - 10-1971), а остання версія - RFC - 959 (File Transfer Protocol J. Postel, J.K. Reynolds Oct - 01-1985).

FTP відрізняється від інших додатків тим, що він використовує два TCP з'єднання для передачі файлу:

1. Управляюче з'єднання – з'єднання для посилки команд серверу і отримання відповідей від нього. Для організації такого з'єднання використовується протокол Telnet. Telnet-з'єднання встановлюється в один крок – посилка запиту і очікування відповіді, отримання якої свідчить про можливість передачі команд FTP. Канал керування існує упродовж усієї FTP -сессії і закривається після завершення інформаційного обміну.

2. З'єднання даних – з'єднання для передачі файлів. Передача файлів після встановленого Telnet-з'єднання здійснюється через логічне з'єднання, організовуване протоколом TCP, який перевіряє доступність портів, закріплених за FTP. Канал даних формується і ліквідовується по мірі необхідності.

Протокол FTP передбачає два режими встановлення зв'язку для обміну файлами: активний; пасивний.

Активний режим включає такі дії клієнта і сервера:

- клієнт встановлює зв'язок і посилає з нестандартного порту N (N>1024) запит на 21 порт сервера;

- сервер посилає відповідь на порт N клієнта;

- сервер встановлює зв'язок для передачі даних по порту 20 на порт клієнта N+1.

Рис. 2.19 Приклад встановлення зв'язку для обміну файлами в активному режимі

Активний режим вигідний для FTP-сервера, а не для клієнта. Оскільки FTP сервер намагається з'єднатися з випадковим високим (по номеру) портом на клієнтові, то таке з'єднання може бути блоковане брандмауером на стороні клієнта.

Пасивний режим включає такі дії клієнта і сервера (рис. 2.20):

- клієнт встановлює зв'язок і посилає запит (повідомляє, що потрібно працювати в пасивному режимі) на 21 порт сервера з нестандартного порту N (N>1024);

- сервер призначає нестандартний порт P для каналу даних (P>1024) і посилає на порт N клієнта відповідь, в якій повідомляє номер порту P;

- клієнт встановлює зв'язок для передачі даних по порту N+1 на порт сервера Р.

Рис. 2.20 Приклад встановлення зв'язку для обміну файлами в пасивному режимі

Пасивний режим вигідний для клієнта, а не для FTP -сервера. Клієнт робитиме два з'єднання до сервера, при цьому друге буде до випадкового високого порту. Таке з'єднання може бути блоковане брандмауером на стороні сервера.

Робота FTP на призначеному для користувача рівні при передачі файлів включає такі етапи:

- ідентифікація (введення імені-ідентифікатора і пароля);

- вибір каталогу;

- визначення режиму обміну: передача файлів в текстовому вигляді; передача файлів в бінарному вигляді;

- виконання команд обміну;

- закінчення роботи.

Протокол FTP визначає спосіб “запит – відповідь” взаємодії між програмою-клієнтом і програмою-сервером. Програма обміну даними по FTP-протоколу разом з файлами, які підключаються до програми, представлена у ПП. 4 на CD.

Рис. 2.21 Схема з'єднання по протоколу FTP в активному режимі