- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
3.1.9 Керування асинхронним модемом
Головним недоліком інтерфейсу (див. рис. 3.6а) є відсутність каналів керування між модемом і терміналом. Наприклад, після встановлення з'єднання з віддаленим модемом дуже придалася б яка-небудь вбудована функція, що у випадку розриву з'єднання могла б проінформувати про це. Для реалізації цієї ідеї термінал повинен виконувати моніторинг контакту 8, по якому передається сигнал виявлення несучої. Як було наголошено, інтелектуальні модеми мають вбудовану буферну пам'ять, призначену для зберігання даних до тих пір, поки від віддаленого модему не надійде підтвердження про коректний прийом переданого йому блоку. Оскільки обсяг буфера пам'яті обмежений, в арсеналі модему повинна бути функція, яка дозволяє інформувати термінальний пристрій про те, що треба призупинити передачу даних модему до тих пір, поки в буфері модему не з'явиться вільний простір, достатній для отримання від терміналу чергового блоку даних. Цей процес, відомий як керування потоком, може бути реалізований декількома способами, один з яких полягає у використанні модемом сигналу «готовність до передачі».
3.1.10 Керування потоком
Припустимо, що створене ПЗ, за допомогою якого можна передавати дані на принтер через порт RS-232. Використаємо готовий кабель, установимо швидкість передачі бітів, кількість степових бітів та кодування символів. Припустимо також, що принтер налаштований для роботи з 7-розрядними символами ASCII, що задіяний контроль за непарності і використовується один стоповий біт. Принтер підтримує швидкість передачі даних 9600 біт / с. Застосовуємо швидкість, з якою комп'ютер здатний подавати на вихід послідовні дані, також 9600 біт / с. Відправимо на принтер сторінку тексту, використовуючи для цього своє ПЗ (драйвер). Однак після першого ж рядка / двох виявляєтьсяе, що принтер втрачає велику частину символів. Аналізуємо написане ПЗ, перевіряємо всі з'єднання, однак при повторних спробах дані знову втрачаються. У чому причина?
Для цього порівняємо швидкості передачі і генерування даних. При асинхронній передачі одного символу в кодуванні ASCII використовуються 7 біт для символу, 1 біт парності, 1 стоповий біт і 1 стартовий біт - всього 10 біт. Комп'ютер передає принтера 9600 біт в секунду, що рівносильно швидкості 960 символів в секунду.
Робоча швидкість принтера дорівнює 80 символів/с. Отже, відправляється в 2 рази більше даних, ніж в змозі обробити принтер. Зрозуміло, що при такому співвідношенні швидкостей дані губляться. Відбувається це так: через деякий час після початку роботи буфер принтера переповнюється, а потім дані губляться до тих пір, поки в буфері не з'явиться вільний простір. В такому випадку необхідно реалізувати простий механізм узгодження, який би дозволяв зупиняти передачу комп'ютером даних при переповненні буферу і відновлювати її після простору звільнення буферного. «Цей процес називається керуванням потоком і повинен бути передбачений в інтерфейсі RS-232. Але це не так. Інтерфейс RS-232 розроблений для обміну даними між комп'ютерами через телефонні канали, і припускає, що механізм керування потоком реалізований в ПЗ, яке працює в кінцевих пунктах. Для керування потоком використовувалися різні схеми, які ми і розглянемо.
Більшість модемів підтримує щонайменше два методи керування потоком, які відомі як XON / XOFF і CTS / RTS. При використанні методу XON / XOFF для зупинки передачі модем передає комп'ютера символ XOFF, а для її відновлення - символ XON. У випадках, наприклад, коли одержувані від модему дані перенаправляються комп'ютером на принтер, в комп'ютері також повинен бути реалізований механізм, який дозволяє призупинити надходження даних від модему. Символи XON і XOFF можна використати і для цих цілей, тільки на цей раз вони будуть передаватися від комп'ютера модему.
При використанні методу CTS / RTS керування потоком через інтерфейс між комп'ютером і модемом здійснюється за допомогою сигналів CTS (готовності до передачі) і РТС (запит на передачу). Коли потоком керує модем, для вказівки комп'ютеруу призупинити передачу даних він припиняє подачу сигналів CTS. Щоб відновити передачу, модем знову починає відправляти до комп'ютеру ці сигнали. Якщо керування потоком здійснює комп'ютер, виконуються ті ж дії, але з сигналом RTS. Перш ніж задіяти механізм керування потоком, потрібно переконатися, що в комп'ютері і модемі використовуються однакові методи керування. Для передачі файлів, які можуть містити символиXON / XOFF, необхідно застосовувати метод керування потоком CTS / RTS, інакше після отримання символу XOFF комп'ютер припинить передачу даних.