- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
Характеристики і можливості модемів
Більшість сучасних модемів має вбудовані додаткові функції, число яких коливається від 30 до 100. Більшість функцій і можливостей, таких як підтримка декількох методів модуляції, відповідають вимогам існуючих де-факто і де-юре стандартів. Зокрема, всі сучасні модеми, призначені для комутованої телефонної мережі, підтримують стиснення даних і механізм виявлення і виправлення помилок.
Стиснення даних і стандарт V.42bis
В основному застосовується методи: стиск даних (методи LZW і стандарт V.42bis), а також виявлення і виправлення помилок.
Алгоритм lzw
Алгоритм LZW (за першими літерами прізвищ його створювачів) є основою стандарту стиснення V.42bis.
Згідно кодам ASCII, в двійковому представленні з допомогою 8 біт можна закодувати 256 символів, коди яких в десятковому поданні мають значення від 0 до 255. Ці символи (їх коди), спочатку заносяться до словника програми, що реалізує алгоритм LZW. Під час роботи програма посимвольно перебирає рядок, що підлягає стисненню і передачі. При цьому виконується така послідовність дій.
1. Зчитуваний символ додається у формований рядок. Якщо отриманий рядок вже присутній в словнику, перевіряється наступний символ.
2. Якщо отриманого рядка в словнику немає, передається попередній сформований рядок, а нова заноситься до словника.
Отже, зчитувальні символи використовуються для формування відсутності в словнику рядків, довжина яких з кожним виконанням циклу збільшується. Якщо буде виявлено, що такій послідовності символів в словнику ще немає, остання сформована рядок передається на вихід, а новий рядок додається словник ст. Для вказівки положення рядка в таблиці рядків словника в алгоритмі LZW використовується числовий код. Якщо сформований рядок умовно назвати префіксом, а зчитування символ - суфіксом, то роботу алгоритму можна описати таким чином:
префікс + суфікс = новий рядок Після формування нового рядка суфікс стає префіксом:
префікс = суфікс
Для прикладу розглянемо, як алгоритм LZW виконує стиснення рядка а'а'с. Спочатку кожному символу словника призначається числове кодове значення, відповідне десятковому поданню цього символу в кодуванні ASCII. Тобто кодове значення символу а - 97, кодове значення символу '- 98 і т. д.
Відповідно до алгоритму LZW, при першій виконуваній операції (першому циклі) приймається, що префіксом є порожній рядок, що позначимо символом /. Тому при виконанні першої операції першим вважається символ а додається до порожньго рядку, в результаті чого формується новий рядок а. Оскільки а присутня в словнику, на вихід нічого не передається. Далі, згідно з алгоритмом, суфікс стає префіксом - а стає префіксом при формуванні нового рядка (цей етап стиснення рядка ababc відображене в першому рядку табл 3.1).
Наступний крок алгоритму - зчитування і введення другого символу - ', який стає суфіксом. У ході його створення він додається до префікса а, і в результаті утворюється новий рядок AB. Цього рядка немає в словнику програми, тому набуває чинності друге правило, згідно з яким на вихід передається останній сформований рядок а, кодове значення якого - 97, а новий рядок AB додається до словника. Раніше вже говорилося, що для представлення символів в кодуванні ASCII використовуєся 8 біт, що дозволяє працювати з 255 символами. З цього випливає, що новим рядкам можна присвоїти кодові значення, які будуть більше 255 (256 і т. д.) І які у двійковому поданні вимагають більшої кількості бітів. Першопочатковий розмір лексеми, використовуваний для представлення нових рядків, узгоджується модемами під час процесу узгодження, встановлений у відповідно до стандарту V.42bis.
Далі символ Ь, який був суфіксом при формуванні рядка AB, став префіксом для наступної операції (див. третій рядок табл.3.1). Далі зчитується наступний символ - а, який тут же використовується як суфікс при створенні нового рядка Ьа. Оскільки цього рядка немає в словнику, на вихід передається попередній рядок з числа ще не зданих, виданню, кодове значення якої - 98. Зауважимо, що сформований перед цим рядок AB був доданий до словника, а не відправлений на вихід. При додаванні в словник рядка Ьа йому присвоюється наступний код - 257, а символ а, який був суфіксом при формуванні цього рядка, при виконанні наступної операції стає префіксом, (див. четвертий рядок табл. 3.1). Потім зчитується черговий (четвертий) символ рядка введення - ', при додаванні якого як суфікса до попереднього рядка (а) утворюється новий рядок AB. Однак оскільки він вже був доданий в таблицю рядків (словник), на вихід нічого не передається, а сам рядок стає префіксом при створенні наступного рядка.
Даний етап процесу стиснення відображений у п'ятому рядку табл. 4,2: сформований на попередньому етапі рядок AB, який раніше був занесений в таблицю рядків, став префіксом при створенні наступного рядка, а останній символ став суфіксом. Отриманий новий рядок ABC відсутній у словнику, тому на вихід передається останній сформований і не переданий рядок - А.Б., точніше, передається присвоєне йому кодове значення - 256. Символ із стає префіксом для створюваної чергового рядка, але так як він є останнім символом рядка введення, його кодове значення (99) передається на вихід.
Таблиця 3.1. Стиснення строки ababc відповідно до алгоритму LZW
Префікс |
Суфікс |
Нова строка |
Вихід |
f |
А |
А |
— |
а |
В |
ab |
97 |
b |
А |
Ьа |
98 |
а |
В |
ab |
— |
ab |
С |
abc |
256 |
с |
F |
с |
99 |
