- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
Параметри стиснення
Стандарт V.42bis не тільки визначає необхідність використання LZW в якості алгоритму стиснення, але і регламентує деякі параметри виконання стиснення (наприклад, обсяг словника), а також методи очищення словника. При цьому одні параметри узгоджуються під час встановлення з'єднання з модемом, а інші деталі, наприклад, очищення словника, - безпосередньо під час сеансу передачі. Наступний алгоритм стиснення даних, V.44 є одним з варіантів алгоритму. Тестування проведені виробниками модемів показали, що при обробці ряду тестових файлів алгоритм V.44 забезпечує ступінь стиску на 12-230% більше, ніж алгоритм V.42bis (в середньому на 25%), що еквівалентна підвищення робочої швидкості модему на чверть. Цей алгоритм стиснення рекомендований стандартом V.92 для використання в модемах комутованих ліній, що сприяло збільшенню швидкості передачі даних такими модемами до 300 кубіт / с. Такий факт зробив їх конкурентоспроможними в порівняно з цифровою абонентською лінією (DSL) і кабельними модемами.
Помилки при передачі стиснених даних. Стиснення збільшує пропускну здатність систем передачі даних, але якщо один / більше бітів будуть передані з помилкою, це може призвести до дуже негатисних наслідків при відновленні потоку даних. Звідси, застосування методів стиснення даних нерозривно пов'язане з використанням методів виявлення та виправлення помилок. Наприклад, покажемо до чого може привести помилка при передачі по АААААААА послідовності символів. Припустимо, що алгоритм стиснення передбачає заміну рядка, яка включає більше трьох однакових символів, послідовністю, який складається з таких елементів: <спеціального символ> - означає, що було виконано стиск; <число> - зазначає, скільки символів замінено; <символ> - утворює рядок, що підлягає стисненню. Вважаємо, що <спеціальний символ> представлений послідовністю бітів 11111111, а символ А - послідовністю 01000001.
Покажемо, до чого може привести помилка усього лише в одному символі переданої послідовності бітів. На рис. 4.5а показана першопочаткова послідовність, що складається з восьми символів А, а на рис. 4.5б відбиття послідовність символів, отриману після стиснення, - 5с і 4, де 5с - це спеціальний символ, за допомогою якого приймає модему вказується, що було виконано стиснення. Двійкове подання переданої послідовності символів показано на рис. 4.5в. Фактично за допомогою цієї послідовності довжиною 24 біта додатково передається ще 40 біт інформації, оскільки за допомогою 3 символів закодовано 8 символів.
На рис. 4.5г показаний приклад помилки в символі, в результаті якої було змінено передостанній біт переданої послідовності. Це призвело до зміни самого символу, оскільки послідовність бітів 01000001 відповідає кодовому значенням 65, тобто символу А, а прийнята послідовність бітів 01000011 відповідає значенню 67, тобто символу С. У результаті після відновлення прийнятих стиснених даних вийде послідовність з восьми символів З (3.4 рис., Е).
а) послідовність однакових символів: АААААААА
б) послідовність символів після стиснення: Бас 8 А / \ / \ / \
в) двійкове подання переданих даних: 11111111 00001000 01000001
г) помилка в символі: 11111111 00001000 т000011
б) прийнята послідовність символів. Бс 8 З
е) Розпакувати послідовність символів: СССССССС
Рис. 3.4. Наслідки помилки в одному біті переданої стислому рядку
Якщо в результаті помилки пошкоджений символ, за допомогою якого вказується кількість стиснутих символів, при відновленні буде отримано неправильну їх кількість. Якщо ж у результаті помилки пошкоджений спеціальний символ, приймаючий модем так і не дізнається про те, що при передачі даних в цьому фрагменті даних було виконано стиснення. У цьому випадку спеціальний символ буде сприйнятий модемом як звичайний, і програма, що реалізує алгоритм відновлення, нічого не стане робити з наступними двома символами. Прийнятті з цією помилкою стислі дані можна сміливо записати у вигляді послідовності символів Х8А, де X - невідома величина, як в алгебрі.
Як видно з розглянутого прикладу, наслідки помилки в символі при передача стиснених даних набагато серйозніше, ніж за наявності такої ж помилки у випадку звичайної передачі. Тому у всіх модемах, що виконують стиснення даних, є вбудовані програми, що здійснюють виявлення та справність помилок. Для забезпечення цілісності стисливих даних ці програми запускаються автоматично, як тільки модем починає виконувати стиснення.
