- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
Побудови відмовостійких КМ складається з ретельного планування та налаштування серверного обладнання та ПЗ, мережевих пристроїв, та джерел живлення. Купівля сервера якості і мережевого устаткування є гарним початком для побудови відмовостійкої системи, але правильного налаштування цього обладнання не менш важливо. Крім того, надання цього обладнання зі стабільною лінії електропередачі, які підкріплені батареї / генератора додає відмовостійкість КМ. Не в останню чергу, належне настроювання серверних ОС допомагає збільшити доступність мережевих послуг, таких як загальні папки, принт-сервери, мережеві додатки, і серверів аутентифікації.
Система відмовостійкості (SFT) є відмовостійкість системи, побудованої в системи Netware операційній. Хостинг IP PBX.
Існують три рівні відмовостійкості:
1. Карти SFT 1 «Hot Fix» поганих блоків НЖД на рівні файлової системи, щоб забезпечити цілісність даних (відмовостійкість на рівні диска блок).
2. SFT II є дзеркального НЖД або двосторонньої системи, заснованої на RAID 1; дзеркального відноситься до двох НЖД проведення ті ж дані, двосторонній друк використовує два канали даних / контролери для підключення дисків (відмовостійкість на диску і, можливо, рівень каналу даних).
3. SFT III є сервер двосторонньої схемою, де, якщо сервер виходить з ладу, постійно синхронізований сервер легко займає своє місце (відмовостійкості на рівні системи). Hosted CRM.
3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
Розрізняють дві технології використання сервера: технологію файл-сервера і архітектуру клієнт-сервер. У першій моделі використовується файловий сервер, на якому зберігається більшість програм і даних. На вимогу користувача йому пересилаються необхідна програма і дані. Обробка інформації виконується на РС.
У системах з архітектурою клієнт-сервер обмін даними здійснюється між додатком-клієнтом (front-end) і додатком-сервером (back-end). Зберігання даних і їх обробка проводиться на потужному сервері, який виконує також контроль за доступом до ресурсів і даних. РС одержує тільки результати запиту. Розробники додатків з обробки інформації зазвичай використовують цю технологію.
Використання великих за обсягом і складних додатків призвело до розвитку три рівневої архітектури з розміщенням даних на окремому сервері БД. Всі звернення в БД йдуть через сервер додатків, де вони об'єднуються.
Файл-сервер займається обробкою запиту одного користувача: звернення до БД (запит); перекачування даних із блокуванням доступу інших користувачів; обробка даних на комп'ютері користувача.
Рис. 3.9. Структура файл-серверу.
Розглянемо приклад. Припустимо, необхідно переглянути надіслані платіжні доручення за період з 19 по 25 травня на суму 5000 грн. Користувачеві необхідно буде запустити на своєму комп'ютері клієнтську програму, що працює в БД з платіжними дорученнями, і ввести потрібні критерії відбору. Після чого на Ваш комп'ютер перекачати з сервера БД і завантажиться в оперативну пам'ять файл, що містить всі документи даного виду за весь період на будь-які суми. Запущене на комп'ютері користувача клієнтське додаток, що працює з БД, саме проведе обробку цієї інформації (відсортує їх), після чого видасть відповідь (на екрані з'явиться список платіжних доручень, які задовольняють Вашим критеріям). Після цього Ви виберете потрібне платіжне доручення і спробуєте відредагувати / змінити у ньому одне поле - наприклад, дату. Під час редагування відбувається блокування джерела даних, тобто всього файлу, що містить цей документ. Це означає, що файл буде або зовсім не доступний іншим користувачам, або доступний тільки в режимі перегляду. Причому подібного роду захоплення відбувається навіть не на рівні запису, тобто одного документа, а заблокованим є цілий файл - тобто вся таблиця, яка містить аналогічні документи. Тільки після повної обробки цього поля і виходу з режиму редагування даний файл платіжних доручень буде розблоковано від захоплення користувачем. Якщо ж дані зберігаються в більш об'ємних об'єктах, наприклад, в одному файлі містяться платіжні доручення та про надходження коштів, і про відправку, то ще більша частина інформації буде не доступна. Ви будете працювати з одним полем «дата» в одному документі - інші співробітники підприємства будуть чекати, поки ви не закінчите.
Недоліки файл-серверних системи очевидні:
1. Дуже велике навантаження на КМ, підвищені вимоги до пропускної здатності. На практиці це робить практично неможливою одночасну роботу великої кількості користувачів з великими обсягами даних.
2. Обробка даних здійснюється на комп'ютері користувачів. Це спричиняє підвищені вимоги до апаратного забезпечення кожного користувача. Чим більше користувачів, тим більше коштів доведеться витратити на оснащення їх комп'ютерів.
3. Блокування даних при редагуванні одним користувачем робить неможливою роботу з цими даними інших користувачів.
4.Безпека. Для забезпечення можливості роботи з такою системою необхідно дати кожному користувачеві повний доступ до цілого файлу, в якому його може цікавити тільки одне поле.
