- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
Вище були розглянуті тільки деякі з пристроїв, призначених для з'єднання мереж різних типів і їх компонентів.
Вибираючи необхідне мережеве обладнання, замовляючи канали для передачі даних чи складаючи схему установки мережевих пристроїв, не слід забувати про політику, процедури і обладнання, яке може знадобитися для обслуговування КМ. Не варто ігнорувати такі аспекти проектування КМ, як тестування, усунення можливих несправностей і планування продуктивності, оскільки адміністратору КМ доведеться вирішувати ці питання. Тому різні процедури тестування, устаткування при тестуванні, процедури для поліпшення роботи КМ, а також розглянемо два стандарти, які застосовуються при адмініструванні ТСР/IР-мереж.
Петльовий контроль. Основним способом локалізації в КМ несправності є петлевий контроль, при використанні якого дані, відправлені терміналу Б, що знаходиться на іншому кінці системи / підсистеми, передаються назад терміналу А, де вони порівнюються з їх початковим варіантом.
Тестування модему
і аналогового каналу
Тестування віддаленого
модему і всього участку мережі
Рис. 6.4. Петльовий контроль для пошуку несправності
На рис. 6.4 показано, як за допомогою кількох послідовних петльових перевірок здійснюється пошук несправності в аналоговому каналі зв'язку. Спочатку за допомогою аналогової заглушки виконується самотестування локального модему (точка А). Якщо воно дало позитивний результат (модем працює нормально), заглушка знімається. Потім заглушка встановлюється на вході віддаленого модему (точка Б), після чого виконується петлевий контроль локального модему і аналогового каналу. Якщо цей тест також дасть позитивний результат, заглушка знімається і за допомогою цифрової зворотної петлі на виході віддаленого модему (точка В) виконується наскрізна перевірка всієї ділянки мережі. Зазначимо, що у точках Б і В петлевий контроль можна застосовувати тільки в разі повнодуплексного каналу. Отже, охоплюючи при тестуванні всі мережеві пристрої можна локалізувати несправність.
За допомогою таких перевірок неможливо визначити, коли відбувся збій при передачі/прийомі даних. Однак ця інформація потрібна тільки технічному персоналу, який безпосередньо займається ремонтом. Дізнатися, коли саме стався збій, можна шляхом наскрізної перевірки лінії, але для цього необхідно, щоб на віддаленому терміналі працював досвідчений користувач.
Пристрої тестування комунікаційних мереж. Пристрої тестування дають можливість технічному персоналу КМ і користувачам перевіряти стан інтерфейсів DТЕ-DСЕ, а також структуру передаваних через них даних. Для тестування використовуються такі пристрої: автоматичне посилення сигналу; підсилювач з динаміком; комутаційна панель; BERT-тестер; вимірювач рівня сигналу; застосування осциллографа; прилад для перевірки звукових частот; прилад для перевірки вмісту каналу передачі даних; симулятор; аналізатор протоколу [2].
Feline-програма, виконує підрахунок кількості пропусків, прийнятих терміналом (DTE) через інтерфейс, який перевіряється. При виборі режиму редагування програми на екрані відображається послідовність незаповнених блоків (кроків), призначених для введення ін-конструкцiй. Внизу вікна представлена інформація про те, з допомогою яких функціональних клавіш можна виконати такі дії, як переміщення курсору між інструкціями чи блоками, а також видалення або зміна інструкції. Перед введенням інструкції курсор слід помістити у відповідний блок. Зокрема, інструкція в першому блоці (Step 1) наказує програмі чекати, поки в потоці прийнятих DTE даних не зустрінеться символ пропуску, після чого перейти до виконання інструкції другого блоку (Step 2). Вона вказує програмі на необхідність збільшити значення змінної counter 1. Виконання інструкції третього блоку (Step 3) призводить до передачі керування інструкції першого блоку. Отже, дана програма за допомогою змінної counter 1 в циклі підраховує кількість пропусків, прийнятих DTE по провіряючому каналу.
Розробивши потрібну программу, можна відстежувати проходження даних по каналу і перевіряти значення змінної counter 1. Припустимо, що при передачі файлів по мережі різко зменшилася пропускна здатність одного з каналів. Можна змінити цю програму так, щоб у ній підраховувались кількість негативних підтверджень (Negative Acknowledgments, NAK) про прийом блоку даних. Оскільки після отримання негативного підтвердження потрібна повторна передача блоку даних, велика кількість NAK свідчить про високий рівень помилок при передачі, що і може послужити причиною зниження пропускної здатності каналу в даному випадку [2].
