- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
Розглянемо роботу модему, який передає сигналили зі швидкістю 0-300. В такому випадку смуга частот розділена на дві підсмуги (рис. 3.3), для того щоб забезпечити одночасну передачу в обох напрямках. Така передача називається двостороння. Припускає, що кожен модем, який бере участь в обміні даними, в будь-який момент часу доступна частина смуги частот мовного діапазону.
В цьому випадку на відміну від простої телефонної розмови, при використанні для передачі даних модемів смуга частот розбивається на дві підсмуги, в результаті чого передані і прийняті дані відділяються одні від одних.
Розбиття смуги виконується при установці одного з модемів в режим виклику, а іншого - в режим відповіді. За допомогою установки перемикачів, або за допомогою команд. Такі терміни, як «режим виклику» і «режим відповіді», з'явилися в ті часи, коли низько швидкісні модеми використовувалися в комутованих лініях.
3.1.4 Стандарт V.21
Міжнародний консультативний комітет з телефонного та телеграфного зв'язку (CCITT), який зараз відомий як Міжнародний телекомунікаційний союз (ITU-T), розробив стандарти, які визначають роботу модемів. Вони отримали назву V-серії.
При створенні стандарту V.21, що визначає роботу ФСК-модемів, було висунута вимога - уникнути збігу робочих частот з керуючими частотами, використовуваними в європейських телефонних мережах. Тому модеми, відповідно цим стандартом, для передачі 0 і 1 в режимах виклику навіть застосовують інші частоти, ніж модеми типу Bell System 113. Модем V.21 в режимі виклику для передачі 1 і 0 використовує частоти 980 і 1180 Гц, а в режимі відповіді - частоти 1650 і 1850 Гц відповідно. Внаслідок такої відмінності робочих частот модеми Bell System 113 і V.21 несумісні.
Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
Причиною популярності модемів 212А Bell System в 1980-х роках полягала в тому, що один такий модем як би включав два модеми. На швидкостях передачі до 300 біт / с в модемі 212А застосовується FSK-модуляція, при якій використовуються частоти, призначені для модемів Bell System 113. При передачі на швидкості 1200 біт/ с у ньому використовується фазова модуляція (маніпуляція Диференціальна фаза-Shift, DPSK). При DPSK-модуляції в одному сигналі кодується 2 біти даних (дібіт), тому робоча швидкість передачі сигналів модему, відома також як модуляційна швидкість, становить 600 бод, тобто дорівнює половині швидкості передачі даних (інформаційної швидкості) - 1200 біт / с. В цьому випадку використовуються такі значення зсуву фази, що використовуються для представлення 2-бітових послідовностей при фазової маніпуляції в модемах типу 212А: 00 – 90 град.; 01 – 0 град.; 10 – 180 град.; 11 – 270 град.
Працюючи зі швидкістю 1200 біт / с, модем типу 212А може передавати дані асинхронно і синхронно. Будучи з'єднаний з комп'ютером, він може приймати дані, що передаються як зі швидкістю 300 біт / с, так і зі швидкістю 1200 біт / с, що є головною перевагою модемів даного типу.
Стандарт V.22 аналогічний стандарту 212А, якщо модем працює на швидкості 1200 біт / с. Однак при меншій швидкості передачі даних ці два стандарти не сумісні. Друга робоча швидкість модему типу V.22 становить 600 біт / с, у той час як у модему типу 212А - 300 біт/ с. Крім того, вони мають різні методи модуляції при передачі даних на малих швидкостях. Так, в модемах типу 212 А при швидкості передачі 300 біт/ с здійснюється частотна модуляція, а в модемах типу V.22 при швидкості передачі 600 біт/ с - двопозиційна відносна фазова модуляція. Модеми типу V.22 використовуються в основному в Європі, а модеми типу 212А - здебільшого в Північній Америці.
3.1.5 V.22bis
В кінці 1980-х років у Європі та Північній Америці стали засосовуватися модеми типу V.22bis (біс - друга версія), які були першими модемами, що могли застосовуватися для обміну даними між користувачами, що знаходяться в різних точках земної кулі. Рекомендації стандарту V.22bis послугували основою для розробки модемів, які дозволяли здійснювати через телефонну мережу, асинхронну передачу даних зі швидкістю 2400 біт / с. Конструкція цих модемів також передбачає можливість автоматичною переходу на більш низьку швидкість передачі - за рахунок застосування методів модуляції, характерних для модемів V.22.
У США модеми типу V.22bis відповідають специфікаціям Bell System 212А, які визначають роботу модемів при автоматичному переході на більш низьку швидкість передачі. Мова йде про використання DPSK-модуляції на швидкості1200 біт/с і FSK-модуляції на швидкості 300 біт/с. У більшості європейських модемів типу V.22bis ця операція виконується відповідно до специфікацію стандарту V.22, які передбачають використання на швидкості 600 біт/с відносної фазової модуляції. Отже, при роботі з найменшою швидкістю модеми типу V.22bis, виготовлені для використання в Північній Америці, не сумісні з аналогічними модемами, призначеними для Європи.