- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
2.2.6 Мережі Frame Relay
Frame Relay ( ретрансляція кадрів, FR) - протокол канального рівня мережевої моделі OSI. Служба комутації пакетів Frame Relay широко поширена в світі. Максимальна швидкість, яку допускає протокол FR - 34.368 Мбіт/с (канали E3).
Використається алгоритм кодування G.723.1, який має найменшу швидкість до 5.3 Кб/с VFRAD - пристрою телефонного доступу до мережі Frame Relay
В табл. 2. 2 представлена характеристика кодеків.
Таблиця 2.2. Кодеки
Кодек |
Метод компресії |
Швидкість кодування |
Складність реалізації |
Якість |
Затримка |
G.726 |
ADPCM |
32/24/16 кбіт/c |
Низька, 8 MIPS |
Добра (32 ДО), погана (16 ДО) |
Дуже низька, 0,125 мс |
G.729 |
CS - ACELP |
8 кбіт/с |
Висока, 30 MIPS |
Добра |
Низька, Юме |
G.729A |
CA - ACELP |
8 кбіт/с |
Помірна, 20 MIPS |
Середня |
Низька, Юме |
G.723.1 |
MP - MLQ |
6,4/5,3 кбіт/с |
Помірна, 16 MIPS |
Добра (6,4), середня (5,3) |
Висока, 37 мс |
G.728 |
LD - CELP |
16 кбіт/с |
Дуже висока, 40 MIPS |
Добра |
Дуже низька, 3 -5 мс |
Де:
Кодек G.726: один з найстарших алгоритмів стиску мови ADPCM - адаптивна диференціальна імпульсно-кодова модуляція (ІКМ) (стандарт G.726 прийнятий в 1984 р.). Цей алгоритм дає практично таку ж якість відтворення мови, як і ІКМ, однак для передачі інформації при його використанні потрібна смуга всього в 16-32 кбіт/с. Метод базується на тому, що в аналоговому сигналі, що передає мова, неможливі різкі перегони інтенсивності. Тому, якщо кодувати не саму амплітуду сигналу, а її зміну в порівнянні з попереднім значенням, то можна обійтися меншим числом розрядів. В ADPCM зміна рівня сигналу кодується чотири розрядним числом, при цьому частота виміру амплітуди сигналу зберігається незмінної. Процес перетворення не вносить істотної затримки і вимагає від DSP 5,5-6,4 MIPS (Million Instructions Per Second). Кодек може застосовуватися разом з кодеком G.711 для зниження швидкості кодування останнього. Кодек призначений для використання в системах відео конференцій.
Кодек G.723.1 - є гібридним кодеком, що використовує технологію кодування мовної інформації, MP-MLQ (Multy-Pulse - Multy Level Quantization - множинна імпульсна, багаторівнева квантизація). Дані кодеки являють собою комбінацію АЦП/ЦАП і вокодера. Своїм виникненням гібридні кодеки зобов'язані системам мобільного зв'язку. Застосування вокодера дозволяє знизити швидкість передачі даних у каналі, що принципово важливо для ефективного використання радіотракта і IP-каналу. Основний принцип роботи вокодера – синтез вихідного мовного сигналу за допомогою адаптивної заміни його гармонійних складових відповідним набором частотних фонем і погоджених шумових коефіцієнтів. Кодек G.723 здійснює перетворення аналогового сигналу в потік даних зі швидкістю 64 Кбіт/с, а потім за допомогою багатополюсного цифрового фільтра/вокодера виділяє частотні фонеми, аналізує їх і передає по IP-каналі інформацію тільки про поточний стан фонем у мовному сигналі. Даний алгоритм перетворення дозволяє знизити швидкість кодованої інформації до 5,3-6,3 кбіт/с без видимого погіршення якості мови. Кодек має дві швидкості і два варіанти кодування: 6,3 Кбіт/із із алгоритмом MP-MLQ і 5,3 кбіт/с із алгоритмом CELP. Перший варіант призначений для мереж з пакетною передачею голосу й забезпечує кращу якість кодування в порівнянні з варіантом CELP, але менш адаптований до використання в мережах зі змішаним типом трафіку (голос/дані).
Процес перетворення потребує від DSP 16,4-16,7 MIPS і вносить затримку 37 мс. Кодек G.723.1 широко застосовується в голосових шлюзах і інших пристроях IP-телефонії. Кодек гірший по якості кодування мови від кодеку G.729a, але менш вимогливий до ресурсів.
Сімейство кодеків G.729, G.729 Annex A, G.729 Annex В містить VAD і генератор комфортного шуму. Кодеки G.729 скорочено називають CS-ACELP Conjugate Structure – Algebraic Code Excited Linear Prediction - сполучена структура з керованим алгебраїчним кодом лінійним пророкуванням. Процес перетворення використовує DSP 21,5 MIPS і вносить затримку 15 мс. Швидкість кодованого мовного сигналу становить 8 Кбіт/с. В устроях VoIP даний кодек займає лідируюче положення, забезпечуючи найкращу якість кодування мовної інформації при досить високій компресії.
Гібридний кодек G.728, відноситься до категорії LD-CELP (Low Delay – Code Excited Linear Prediction) - кодек з керованим кодом лінійним пророкуванням і малою затримкою. Кодек забезпечує швидкість перетворення 16 Кб іт/с, вносить затримку при кодуванні від 3 до 5 мс і для реалізації необхідний процесор зі швидкодією більше 40 MIPS. Кодек призначений для використання, в основному, у системах відеоконференцій. В пристроях IP-телефонії даний кодек застосовується досить рідко.
Призначення комірок показано на рис. 2.10.
Рис. 2.10.– Призначення комірок*+9
0
Докладніше про кожну з комірок (байт):
(1 байт) – Роздільник – Кожен пакет починається і замикається «роздільником» – послідовністю «01111110». Для запобігання випадкової імітації послідовності «роздільник» усередині кадру при його передачі перевіряється весь його зміст між двома роздільниками і після кожної послідовності, що складає з п'яти послідовних підряд біт «1», уставляється біт «0». Іншими словами після кожної п'ятої 1 ставиться 0, щоб не вийшов «випадковий» роздільник.
(2-5 байти) – Адреса – адреса кадру Frame Relay, крім властиво адресної інформації, містить також і додаткові поля керування потоком даних і повідомлень про перевантаження каналу: EA (Address Field Extension Bit) – біт розширення адреси. EA установлюється наприкінці кожного октету заголовка; якщо «1», те це означає, що даний октет у заголовку останній; CR (Command/Response) – зарезервований біт, не використовується; BECN (Backward Explicit Congestion Notification) – повідомлення про перевантаження каналу у зворотному напрямку; FECN (Forward Explicit Congestion Notification) – повідомлення про перевантаження каналу в прямому напрямку; DLCI (Data Link Connection Identifier) – ідентифікатор віртуального каналу (PVC), мультиплексируемого у фізичний канал; DE (Discard Eligibility Indicator) – біт дозволу скидання кадру при перевантаженні каналу, якщо «1», то передача в негарантованій смузі (EIR) і означає те, що даний кадр може бути знищений у першу чергу. [1]
