- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
Network Managment посилається на дії, методи, процедури, і інструменти, які мають відношення до дії, адміністрації, підтримки, і забезпечуючи мережевих систем. Network Managment має такі засоби керування:
Операція угод із збереженням мережі включає в себе моніторинг КМ для виявлення проблем, які можуть виникнути в користувачів.
Адміністрація займається відстеженням ресурсів у КМ і як вони призначені. Вона включає в себе все "господарство", що необхідно, щоб мережа під контролем.
Технічне обслуговування, пов'язане з виконанням ремонту і модернізації, наприклад, коли обладнання має бути замінено, коли маршрутизатор потребує патч для образу ОС, коли новий ключ додається в мережу. Технічне обслуговування включає в себе також коригування та профілактику заходів, щоб зробити мережу керованою і вона працювала "краще", так як налаштування параметрів конфігурації пристрою.
Передбачення пов'язані з налаштуванням ресурсів у мережі для підтримки даної послуги. Наприклад, це може включати створення мережі, так що новий клієнт може отримувати голосові служби.
Функції, які вони виконують в рамках керування КМ відповідно включають контроль, планування, розподіл, розгортання, координації та моніторингу ресурсів мережі, мережеве планування, розподіл частот, заданому маршрутизації трафіку для підтримки балансування навантаження, криптографічний ключ дозволу розподілу, керування конфігураціями , керування несправностями, керування безпекою, керування продуктивністю, керування смугою пропускання, Рут аналітики та керуючого обліку.
Дані для керування КМ збираються за допомогою декількох механізмів, в тому числі встановлено агенти на інфраструктуру, синтетичні моніторингу, яка імітує операції, журнали діяльності, сніфери та моніторинг в режимі реального користувача. Мережеве керування не включає в себе обладнання абонентського терміналу.
3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
До відкритих протоколів відносяться:
Ethernet - це тип специфікацій на кабельну структуру і передачу сигналів (перший / фізичний) рівень моделі OSI і другий рівень (передача даних). Кожен, обладнаний Ethernet, комп'ютер, також відомий як РС, працює незалежно від всіх інших РС в КМ, тобто немає жодного центрального контролера. Всі РС приєднуються до Ethernet і пов'язані із загальнодоступною системою передачі сигналів, також названим середовищем. Сигнали Ethernet передаються послідовно, один біт по загальнодоступному каналу до кожної підключеної РС. Перед відправкою даних РС спочатку "слухає" канал, і, коли він порожній, передає дані у вигляді фрейму / пакету Ethernet. Після кожної передачі фрейму, всі РС в КМ повинні боротися однаково для наступної можливості передачі фрейму. Це гарантує, що доступ до мережевого каналу справедливий, і що жодна окрема РС не може блокувати інші РС. Доступ до каналу визначає medium access control (MAC) механізм, упроваджений в інтерфейс Ethernet, розташований в кожній РС. MAC заснований на системі, яка називається Carrier Sense Multiple Access with Collision Detection (Csma/cd).
Token Ring є протоколом ЛКМ, в яких всі РС сполучені в логічне кільце і кожна РС може приймати дані лише від свого найближчого сусіда. Дозвіл на передачу визначається спеціальним маркером (token), який передається по кільцю. Структура заголовка Token Ring показана в табл. 3.7.
Таблиця 3.7. Структура заголовка Token Ring
SDEL |
1 байт |
Керування доступом |
1 байт |
Керування кадром |
1 байт |
Адрес отримувача |
6 байтів |
Адрес відправника |
6 байтів |
Дані маршрутизації |
0 – 30 байтів |
Дані LCC чи MAC |
Змінна довжина |
FCS |
4 байта |
EDEL |
1 байт |
Стан кадру |
1 байт |
SDEL / EDEL Початковий (SDEL) / кінцевий (EDEL) роздільник. Обох типів полів використовують навмисні порушення манчестерського кодування, які дозволяють відрізнити поля SDEL і EDEL в потоці іншої інформації. Керування доступом - поле керування доступом має такий формат: PPPTMRRR, де:
PPP Біти пріоритету: 000 нижчий пріоритет; 111 вищий пріоритет.
T Біт маркера: 0 маркер; 1 кадр.
M Лічильник моніторингу: 0 вихідне значення; 1 змінено для активного монітора.
R Біти резервування: 000 резервування нижчого пріоритету; 111 резервування вищого пріоритету;
Таблиця 3.8. Формат поля керування кадром
2 біта |
1 біт |
1 біт |
4 біта |
Тип кадру |
0 |
0 |
Індикатор |
Керування кадром має такий формат: ABCD, де А (2біти) - може набувати наступних значень: 00 mac-кадр, 01 кадр LLC, 10 тип кадру не визначений, тип кадру не визначений; B та C (по одному біту) - завжди мають нульові значення; D - показує кадри, для яких адаптер використовує спеціальні засоби буферизації і обробки: 0000 – експрес-буфер; 0010 – застереження (beacon); 0011 – маркер претензій (claim token); 0100 – чищення кільця; 0101 – присутній активний монітор; 0110 – присутній неактивний (standby) монітор.
Таблиця 3.9. Поле адресу отримувача
I/G |
U/L |
Біти адреса |
I/g – персональна (I) або групова (G) адреса: 0 – персональна адреса DSAP; 1 – групова адреса DSAP.
U/l – універсальна (U) або локальна (L) адреса: 0 – універсальна адреса DSAP; 1 – локальна адреса DSAP.
Таблиця 3.10.Поле маршрутної інформації
|
Поле RI |
|
|
||||||
|
Поля RC |
|
|
Поля RD |
|
|
|||
RT |
LTH |
D |
LF |
r |
RD1 |
RD2 |
… |
|
|
3 |
5 |
1 |
6 |
1 |
16 |
16 |
|
16 |
біти |
|
Розмір задається полем LTH |
|
|
||||||
RC – керування маршрутизацією.
RD – дескриптор маршруту.
RT – тип маршрутизації. LTH Довжина.
D – біт напряму.
LF – найбільший кадр.
r – зарезервований.
X.25 є рекомендаціями CCITT для інтерфейсу між пристроями DTE і DCE через телефонну мережу загального користування (Public Switched Telephone Network- PSTN). У загальному випадку X.25 функціонує на рівнях 1 - 3 еталонних моделі OSI, проте термін X.25 використовується лише стосовно мережевого рівня моделі OSI. Пакети протоколу X.25 передаються по мережах загального користування в інформаційному полі кадрів LAPB.
