Управлінська ситуація Стилі лідерства

Наведені нижче приклади лідерства є різ­ними. В кожному випадку на них вплива­ють три чинники: умови, залучені праців­ники та особисті риси керівника.

Приклад 1

Іван Іванович – керівник планового відділу на великому машинобудівному заводі. У його підпорядкуванні є 150 осіб, які працюють у ви­робничих підрозділах і займаються плануван­ням, випуском та контролем продукції. Робота дуже відповідальна, тому персонал складаєть­ся головним чином з висококваліфікованих спеціалістів.

Робота Івана Івановича полягає у забез­печенні безперебійного функціонування підроз­ділів, працівники яких повинні точно знати, ко­ли виконувати конкретну роботу. Крім того, він контролює забезпечення тісної кооперації між трьома напрямами роботи. Харизматичного типу лідерства тут не простежується. Іван Іва­нович – спокійний, стриманий, холоднокров­ний, тримається на відстані від працівників. Та­ка поведінка створює у підлеглих віру, що Іван Іванович завжди знає, що робить і чого хоче.

Іван Іванович регулярно проводить збори всіх своїх підлеглих. Разом з ними швидко й оперативно аналізує результати виконання ро­боти, а також проблеми, які виникають. На збо­рах він дещо змінює свою поведінку. Іван Іва­нович з людини, яка точно знає все, чого хоче та очікує від людей виконання його вказівок, стає керівником, готовим вислухати різні по­гляди, оцінити їх та ухвалити рішення. Інколи він навмисно підкидає своїм менеджерам про­блему і дає завдання, щоб вони їх вирішува­ли, а йому повідомили результати.

Крім того, Іван Іванович стежить за тим, щоб менеджери відділів доводили зміст цих зборів до керівників нижчого рівня. Він завжди надає перевагу командній роботі, згуртованос­ті, переконуючи, що проблеми налагодження кооперації між підрозділами є пріоритетними для роботи. Одного разу він дуже роздрату­вався, коли внаслідок конфлікту між підрозділами роботу було виконано неякісно.

Приклад 2

Степан Федорович працює начальником відділу головного конструктора ВАТ "Львівсь­кий автобусний завод". На цю посаду призна­чений 1,5 року тому. Проте за цей період у від­ділі відбулися значні зміни, стало більше по­рядку. Попередник Степана Федоровича був дуже строгим і прискіпливим керівником. За це його підлеглі не любили і побоювалися. Степан Федорович – зовсім інша людина. Він відразу став душею відділу; за короткий період налагодив між працівниками дружні стосунки, відкинувши субординацію і суворий розподіл обов'язків. Керівництво заводу не схвалює та­ких змін, проте Степана Федоровича це не за­смучує. Головне для нього – атмосфера в ко­лективі і взаємодопомога між працівниками. Підлеглі люблять його і цінують, хоча інколи підсміюються над ним за недостатню організацію роботи, коли цього потребують жорсткі зовнішні умови. Проте працівники у згадані кри­тичні моменти самоорганізовуються і надолу­жують прогаяне. За це Степана Федоровича часто згадують на нарадах, навіть позбавля­ють працівників відділу премії. Проте всі інші відділи їм заздрять, адже вони почувають себе на роботі вільно та невимушено.

Приклад 3

Ігор Михайлович – виконавчий директор меблевої фірми, яка 90% своєї продукції від­правляє на зовнішній ринок, де кон'юнктура різ­ко змінюється. Це потребує переналагодження виробництва і швидкого оновлення продукції. Ігор Михайлович пройшов важкий шлях. Його кар'єра тісно пов'язана із розвитком фірми. У меблевому бізнесі панує велика конкуренція та постійний пресинг, проте він розширюється, кількість учасників ринку також зростає. Такий перебіг подій потребує відповідного керівницт­ва. Рішення з приводу продукції, ринків та пра­цівників треба ухвалювати часто і швидко. То­му з керівництва ніхто не заперечував, щоб Ігор Михайлович особисто ухвалював біль­шість рішень, які давали великі прибутки.

Цей керівник є деспотом, хоч і великодуш­ним. Про меблеве виробництво і бізнес він знає все. У нього шумний стиль керівництва. Лінивих людей він не сприймає і часто це де­монструє, вживаючи заходів до тих, хто повто­рює помилки або погано працює.

Він уперта людина. На засіданні дирекції інколи говорить, що хоче знати і врахувати по­гляди присутніх. Проте всі знають, що коли він ухвалив якесь рішення, то його дуже важко пе­реконати в іншому.

Однак на комбінаті всі витримують таку поведінку Ігоря Михайловича, оскільки впевнені, що тільки його втручання буде корисним для справи. Колектив беззаперечно виконує всі розпорядження Ігоря Михайловича, тому що знає – він завжди правий.

ЗАПИТАННЯ:

1. Прокоментуйте стилі керівництва описаних осіб.

2. Дайте свої рекомендації щодо вдоскона­лення конкретних стилів у названих ситуа­ціях.­