3. Методи планування прибутку від реалізації продукції
Планування, прогнозування суми прибутку суб’єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.
На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.
Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані:
1. Перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.
2. Собівартість одиниці продукції.
3. Ціна одиниці продукції (ціна виробника). Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надто трудомісткий, особливо коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів.
Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на одну гривню продукції. Це укрупнений метод, який передбачає використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді. Показник витрат на одну гривню продукції розраховується діленням собівартості продукції на обсяг реалізації в цінах виробника.
За цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.
Економічний (аналітичний) метод дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а й вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції, асортименту та якості продукції.
Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді (порівнянна – це продукція, що вироблялася в попередньому періоді; непорівнянна – це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді).
Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:
визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;
порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;
виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;
розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.
Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.
Найбільш відомим підходом до розрахунку прибутковості в ринкових умовах є метод встановлення критичних співвідношень. Його основою є механізм встановлення беззбиткового рівня виробництва за наявності у підприємства:
постійних витрат, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягів виробництва;
змінних затрат, що прямо або опосередковано пов'язані з процесом виробництва;
відповідного обсягу продукції за умови, що чистий дохід дорівнюватиме сумі постійних і змінних витрат.
У формалізованому вигляді визначення прибутку методом критичних співвідношень має такий вигляд:
ПО = ЧД – 3В – ПВ,
ЧД = О х Цв,
3В = О х Зв,
або ПО = О х (Цв – Зв) – ПВ, де
ПО – прибуток операційний;
О – обсяг продажу виробів;
ПВ – постійні витрати;
ЗВ – змінні витрати;
Цв – оптова ціна одиниці виробу;
Зв – змінні витрати на одиницю продукції;
ЧД – чистий дохід від продажу продукції.
Беззбиткову суму чистого доходу від продажу продукції можна розрахувати за формулою:
.
Відповідно, кількість продукції, що відповідає беззбитковому рівню чистого доходу, визначають так:
За умови виробництва кількох видів продукції беззбиткова партія окремого виду продукції розраховується:
Чистий дохід, який перевищує його беззбитковий рівень, називають маржинальним доходом (різниця між чистим доходом і змінними витратами). Маржинальний дохід (валовий прибуток) є джерелом формування операційного прибутку (валовий прибуток зменшений на суму адміністративних витрат, витрат на збут, рекламу тощо).