Тема 8. Кредитування підприємств
План
1. Класифікація кредитів, які використовуються в господарській діяльності підприємств. Функції кредиту.
2.Банківське кредитування підприємств:
а) загальна характеристика банківських кредитів;
б) порядок отримання банківського кредиту;
в) умови погашення та сплата процентів за банківський кредит.
3. Комерційний (товарний) кредит, умови його застосування підприємствами. Франчайзинг та
форфейтинг як нетрадиційні види комерційного кредиту для підприємств.
4. Фінансовий лізинг як особливий кредитний інструмент.
Насамперед зазначимо, що кредитування підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про іпотеку" , "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", "Про внесення змін до Закону України "Про лізинг", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.
Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання підприємства та розкриття цієї інформації у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання».
Класифікація кредитів, які використовуються в господарській діяльності підприємств.
Кредит — це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.
Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства — споживачі товарів — із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.
Отже, Виникнення і функціонування кредиту пов’язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб’єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин.
Кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов’язана із заборгованістю одного з учасників такої операції. Поряд з об’єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин.
Рис. 8.1. Причини виникнення кредитних відносин
Основними об’єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти виступають виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів, готова продукція і товари, платіжні та розрахункові операції з постачальниками та покупцями.
Для прикладу , визначимо планову потребу підприємства в кредитних ресурсах.
І так ситуація
З метою розширення виробництва продукції підприємству необхідно закупити сировини на суму 1250 тис. грн.
Власні оборотні кошти підприємства на початок планового періоду складають 525 тис. грн.
Чистий прибуток за квартал очікується в розмірі 490 тис.грн., з них на поповнення оборотних коштів передбачається направити 12,5%.
На початок кварталу передбачається також зменшення кредиторської заборгованості на суму 210 тис. грн.
планову потребу підприємства в кредитних ресурсах визначають наступним чином.
На першому етапі визначається потреба в оборотних коштах загалом та за окремими напрямками формування оборотних запасів, незавершеного виробництва, готової продукції;
На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів на покриття збільшення потреби в оборотних коштах.
Для цього можна скористатися такою формулою:
Коб=ОК-Окв-Окпр+КЗ,
Коб – необхідний розмір кредитів, що залучаються в оборотні кошти;
ОК – потреба в оборотних коштах;
Окв – власні оборотні кошти на початок періоду;
Окпр – поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку;
КЗ – зменшення кредиторської заборгованості
Коб=1250-525-(490*0,125)+210=
До об’єктів довгострокового та середньострокового кредитування відносяться капітальні вкладення, пов’язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, впровадженням нової техніки, удосконалення технологій та інші витрати щодо поліпшення основних фондів, які відносяться до збільшення їх вартості.
Потреба підприємства в кредитах під інвестиційні проекти визначається на основі інвестиційної програми за окремими етапами її реалізації та з урахуванням власних джерел фінансування.
Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:
За терміном надання розрізняють
- короткострокові (термін кредиту не перевищує одного року),
- середньострокові (від одного до трьох років),
- довгострокові кредити (понад три роки).
За метою використання розрізняють кредити, що спрямовані на фінансування: оборотних коштів; основних засобів.
За кредиторами;
Кредиторами підприємств можуть бути:
- банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредити);
- підприємства (комерційний кредит);
- держава (державний кредит, який надається через уповноважені банки);
- міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через уповноважені банки).
За формами та видами;
За формами кредити поділяються на товарні і грошові.
До видів кредитів належать:
Банківський кредит – це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення.
Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності: підприємством-постачальником (кредитором), який надає відстрочку платежу за свій товар і підприємством-покупцем (позичальником), який зобов’язується сплатити борг.
Лізинговий кредит (термін лізинг нам відомий з теми грошові надходження підприємств. Хто пригадає , що таке лізинг) – це стосунки між суб’єктами господарювання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит).
Державний кредит – це економічні, кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання.
Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, лізинговий та комерційний – у товарній.
Залежно від наявності і характеру забезпечення кредити поділяються на
- забезпечені (При цьому під забезпеченням кредиту розуміють спосіб страхування банку від ризику неповернення особою, яка взяла позику, кредит. Для забезпечення повернення кредиту приймаються застава майна, цінні папери, гарантії або доручення третьої особи, поліси страхової компанії тощо)
- незабезпечені (бланкові). (Незабезпеченими (бланковими) є позики, надані банками економічно і фінансово стійким господарським органам під їх зобов’язання погашення в певний строк отриманої позики).
За порядком надання:
консорціумні надаються тоді, коли підприємству-позичальнику потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений одним кредитором. У цьому разі кілька кредиторів об’єднуються, і кожен з них надає частину загального кредиту. У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки кілька банків, а й кілька підприємств-позичальників, яких стосується конкретний кредитний проект.
позички участі – банки передають (перевідступають) частини позички іншим кредиторам. Домовленість про таку позичку можна укласти навіть без відома підприємства-позичальника.
прямі (надання прямих позичок передбачає кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором).
За строками використання кредити бувають:
строкові Строковими є позики, що надаються банками особам, які беруть позику на певний строк, встановлений у договорі сторін.
безстрокові Безстроковими називають позики, які видаються банками на невизначений строк, до запитання. Погашаються такі позики, як правило, за першою вимогою банка-кредитора.
відстрочені Відстроченими вважаються позики, строк повернення яких на прохання особи, що взяла позику, переноситься банком на пізніше. Відстрочення погашення позики оформляється, як правило, укладенням додаткової угоди до основного кредитного договору і супроводжується встановленням вищої відсоткової ставки.
та прострочені До прострочених належать позики, за якими вийшов строк повернення, передбачений кредитним договором банку з особою, яка взяла позику.
За характером і способом сплати відсотків розрізняють позики з фіксованою відсотковою ставкою ( надаються підприємствам зі стабільним економічним становищем. Вони можуть видаватися також в умовах інфляції, але на короткий строк)
плаваючою ( В умовах економічної нестабільності застосовуються позики з плаваючою відсотковою ставкою, що встановлюється з урахуванням офіційної облікової ставки Національного банку України та рівня інфляції. Зміна цієї ставки за відповідними періодами передбачається у кредитних договорах між банком і особою, що бере позику).
зі сплатою відсотків у міру використання позичених коштів.
Зазначимо , що суть кредиту, як і фінансів, розкривається в його функціях.
Кредит виконує такі функції:
− перерозподілу грошових коштів з метою найбільш ефективного їх використання в народному господарстві;
− заміщення готівки у платіжному обігу;
- стимулююча функція;
− контролю за цільовим використанням коштів.
Перерозподільна функція кредиту полягає в тому, що При цьому, кредит як функція перерозподілу є одним з джерел формування основних засобів і оборотних активів підприємств та організацій.
Отримуючи кредит на різні заходи в разі нестачі власних коштів, підприємства в такий спосіб забезпечують безперервність процесу виробництва, його розширення.
Функція заміщення грошей готівкою
Отже, функція заміщення полягає в заміні кредитом готівки у платіжному обороті, тобто за допомогою кредиту утворюється можливість для підприємств і установ здійснювати взаєморозрахунки у процесі купівлі-продажу, а також розрахунки з фінансово-банківськими органами не готівкою, а шляхом перерахування в безготівковому порядку суми платежу з рахунка платника на рахунок одержувача грошей. Заміщення готівки у платіжному обороті кредитними грошима дає змогу скоротии витрати держави на виробництво і обіг грошей, прискорити розрахунки між платниками і одержувачами грошей..
Стимулююча функція проявляється перш за все в тому, що позичальник змушений ефективно використовувати отриману позику, щоб на зароблені кошти не тільки повернути основну суму боргу, а й сплатити проценти за користування кредитом і отримати прибуток. Кредитні відносини є майновими відносинами, які передбачають майнову відповідальність позичальника за використання і повернення кредиту. Це теж стимулює раціональне використання позичених коштів
Контрольна функція кредиту виявляється в тому, що в процесі кредитування здійснюється взаємний контроль як кредитора так і позичальника за використанням і поверненням позики. Однак слід зазначити, що існує суттєва відмінність у виконанні контрольної функції кредиту з боку кредитора і з боку позичальника. Кредитор має можливість здійснювати контроль за обєктом кредиту (позиченою вартістю), так і за діяльністю позичальника. Позичальник не має можливості контролювати діяльність кредитора, він здійснює контроль за рухом позиченої вартості. Тобто він контролює тільки обєкт кредитних відносин.