5. Фінансові ресурси підприємств: склад і характеристика

Фінансові ресурси підприємств – це сукупність грошових коштів у фондовій та нефондовій формах, що знаходяться в розпорядженні підприємств.

У навчальній і спеціальній літературі можна зустріти й інші визначення фінансових ресурсів підприємств, наприклад:

1. Фінансові ресурси підприємств – це власний, позичений і залучений грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування своїх активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідних доходів та прибутку. (Филимоненков А.С. Финансы предприятий: Учеб. пособие. – К.: Ника-Центр; Эльга, 2002. – С.13).

2. Фінансовими ресурсами підприємства можна вважати сукупність грошових резервів та надходжень цільового призначення, якими воно розпоряджається на правах власності, оперативного управління або повного господарського відання і використовує на власні статутні потреби. (Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Кондор, 2003. – С.17).

Джерела формування фінансових ресурсів підприємств класифікуються на власні, залучені та позичені кошти.

До власних коштів (якими володіють на праві власності або господарського відання) належать: статутний капітал; кошти засновників, спрямовані на поповнення статутного фонду в обмін на цінні папери; страхові відшкодування; кошти та кредити, отримані без вимоги їх повернення; бюджетні кошти, передані в розпорядження підприємства; амортизаційні відрахування; прибуток.

Залучені кошти: тимчасово вільні кошти резервів, що формуються за рахунок чистого прибутку; реінвестовані кошти резерву на виплату дивідендів; перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською; інші види заборгованості.

Позичені кошти – це отримані кредити банків; комерційні та бюджетні кредити; кошти, мобілізовані на фінансовому ринку (лізинг, факторинг, інші).

Фінансові ресурси є матеріальною основою фінансів. їх основна ознака – придатність до витрачання на статутні потреби підприємства, тобто їх спрямовують на збільшення основного і поповнення оборотного капіталів, а також для покриття витрат, пов'язаних із матеріальним заохоченням працівників і задоволенням їх соціально-культурних та інших потреб.

До фінансових ресурсів підприємства належать:

1) фінансові ресурси, утворені за рахунок доходів від звичайної діяльності:

- чистий прибуток (у тому числі з резервами і залишками невикористаного прибутку за попередні періоди) – частина прибутку від звичайної діяльності, що залишається підприємству після сплати податку на прибуток і формування резерву на виплату дивідендів (у господарських товариствах) та вилучення частини чистого прибутку підприємств державної і змішаної форм власності до бюджетів різних рівнів;

- амортизаційні відрахування (разом із залишками невикористаних сум амортизаційних відрахувань у попередні періоди), призначені для фінансування реальних капітальних вкладень і поповнення основного й оборотного капіталів. За економічною природою амортизаційні відрахування є відшкодованою частиною фінансових ресурсів, авансованих у попередні періоди в основні засоби і нематеріальні активи;

- частина витрат на капітальний ремонт і поліпшення основних засобів та нематеріальних активів, які відносять у встановлених законом розмірах до витрат підприємства (зменшення валового прибутку);

2. кошти акціонерних товариств, одержані від додаткової емісії акцій та емісійного доходу, призначені на фінансування витрат зі збільшення активів суб'єкта господарювання;

3. кошти державного (місцевого) бюджету, інвестовані у підприємство на безоплатній основі, що одержують зазвичай державні та комунальні підприємства.

Обмеженість власних фінансових ресурсів підприємств спонукає їх до залучення інших інвестиційних ресурсів. Йдеться, як правило, про боргове фінансування підприємств за рахунок:

• коштів мінімальної заборгованості із заробітної плати – "стійкі пасиви". Ці кошти постійно перебувають у господарському обороті на безоплатній основі (до призупинення фінансово-господарської діяльності). Їх можна кваліфікувати як кошти (майно), отримані в довірче управління від працівників підприємства, оскільки в колективній або індивідуальних угодах немає застережень щодо заборони використання економічно-природної заборгованості з коштів у господарському обороті, призначених для виплати заробітної плати, в період її нагромадження до моменту виплати;

• коштів від продажу корпоративних облігацій, у тому числі конвертованих;

• позичених коштів, одержаних у вигляді комерційного і банківського кредитів;

• державного кредиту;

• допомоги від вищих органів (асоціацій) на умовах повернення.

Найприйнятніше ранжирування згаданих вище ресурсів за ступенем безпечності:

1) власні й прирівнені до власних фінансові ресурси (чистий прибуток, амортизаційні відрахування, стійкі пасиви);

2) реінвестовані дивіденди (емісія акцій);

3) зменшення власного портфеля фінансових інвестицій (вивільнення власних фінансових ресурсів);

4) доходи від продажу конвертованих облігацій, коли недоцільне або неможливе вивільнення коштів за рахунок зменшення власного портфеля фінансових інвестицій;

5) залучення позичених коштів;

6) додаткова емісія акцій.