2. Фінансова санація підприємства: економічний зміст та порядок проведення

Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація.

Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Інакше кажучи, санація – це сукупність усіх можливих заходів, які можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства (Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. – 4-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002. – С.480).

Санація підприємства – це система заходів, що здійснюються у процесі провадження справи про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів через кредитування, реструктуризацію боргів і капіталу та (або) зміну організаційної чи виробничої структури суб’єктів підприємницької діяльності. (Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Кондор, 2003. – С.315).

За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють автономну та гетерономну санацію. Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками (без залучення до санаційного процесу сторонніх осіб). Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держави.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їхнього виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Залежно від масштабів кризового стану підприємства та умов надання йому зовнішньої допомоги виділяють такі види санації:

• без зміни статусу юридичної особи. Таку санацію здійснюють з метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо його кризовий стан носить тимчасове явище;

• зі зміною статусу юридичної особи підприємства. Реорганізацію підприємства проводять при його глибокому кризовому стані.

Санація підприємства без зміни статусу юридичної особи може проходити у таких формах:

• погашення боргу підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів, отриманих від проведення санаційних заходів;

• погашення боргу державного підприємства за рахунок коштів бюджету;

• погашення боргу підприємства за рахунок цільового кредиту банку;

• переадресування боргу іншій юридичній особі – підприємству, що виявило бажання взяти участь у санації підприємства-боржника.

Рішення про проведення санації підприємства приймається за таких умов, які передбачені процесом банкрутства:

а) з власної ініціативи підприємства:

• коли підприємству загрожує банкрутство;

• при зверненні до арбітражного суду про порушення справи про своє банкрутство;

б) після закінчення місячного терміну від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про банкрутство підприємства (за наявності претензій кредиторів);

в) з ініціативи фінансово-кредитних установ;

г) з ініціативи заставотримача цілісного майнового комплексу підприємства;

ґ) з ініціативи державного органу з питань банкрутства неплатоспроможних державних підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків.

Класична модель санації відображена на рис. 11.1.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Менеджмент підприємств повинен своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об’єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод під час здійснення оздоровчих заходів. Дійову допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг. Завданням санаційного контролінгу є контроль за ходом реалізації плану санації, ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.