7. Культура східних словʼян: міфологічний простір та релігійні вірування.

Ігумен Дани­ло, уклав періодизацію слов'ян­ського язичництва та зробив спробу дати її системний виклад: .

1. Культ "упирів" та "берегинь" — дуалістичний аналіз злих і добрих духів.

2. Культ землеробських богів "Рода" і "Рожаниць". У них уо­соблюється поєднання первинної форми матерії, "небесної" (Сва-рога) та "земної" (Рожаниць, матері-землі).

3. Культ Перуна, бога грому і блискавок, бога війни, покро­вителя воїнів та князів.

аграрно-магічні календарі, де узагальнювали великий досвід поколінь, визначали найоптимальніші терміни сільськогосподарських робіт, брали до уваги періоди дощів, максимально корисні для ярових. Земля мала первинне значення для слов'ян. "Матері-землі" — годувальниці присвячено низку звичаїв та обрядів.

Хід зірок по небосхилу привернув увагу мисливців. Вони ви­значили, що всі зірки, крім однієї — Полярної, перебували в русі. Була визначена вісь зоряного неба, вісь "світу". Сузір'я дістали назви звірів: Лосихи, Олениці, Великої та Малої Ведмедиці та ін. Щодо підземного світу, то це загальнолюдська концепція підзем­ного океану, по якому вночі подорожує Сонце до іншого кінця Землі.

Язичництво як світоглядна система широко подана в усній на­родній творчості та декоративно-ужитковому мистецтві: символи Сонця, фантастичні звірі, узагальнюючі фігури воїнів, стилізовані хвилі

У народі широко побутували амулети, обереги. Кожне посе­лення мало своє святилище — капище. Воно вписувалось у фор­му кола

У народній поетичній творчості вищі сили — боги — мали людську подобу, проте були наділені більшою силою, вмінням, мо­жливостями і розумом. Ці образи узагальнювали уявлення про силу та мудрість народу. Поряд із позитивними героями як їхня антитеза жили герої негативні.

Пантеон язичницьких богів формувався на основі матеріаліс­тичних уявлень, підкреслюючи зв'язок людини з довкіллям. На першому місці стояв Вседержитель, узагальнюючий Бог, він же Батько природи і Владика світу, волею якого утримувалося все і здійснювалося управління долею всіх. Друге місце посідали бог світла Сварог та його син Дажбог, Хорс, або Сонце, особливо шанований на Русі. Сонце було життєдай­ною силою всього живого на Землі. Чільне місце після Вседержителя посідав Перун; ім'я його в перекладі зі старослов'янської означає "грім", із грецької — "во­гонь". За віруваннями слов'ян, це був володар грому і блискавок.

Білобог і Чорнобог, що уособлювали добро і зло. Один був народжений світлом, інший — пітьмою; перший будував, другий руйнував.

Вшановувалися жіночі божества. Слов'янські боги­ні, починаючи від Матері-Землі, були дуже популярні у віруван­нях і відбивали природну першість усього живого на Землі.

Основний пантеон: Лель, Леля, Діванія, Дана, русалії, домовики, водяники, лісовики та ін. У кожного з них люди шукали небесної мудрості, зверталися за щастям, ворожили, приносили жертви, кожний був покровителем певного виду діяльності, роду, сім'ї.

Священними вважалися також птахи і тварини, зокрема, зозуля — провісниця майбутнього; голуб — символ кохання; ластівка — доля людини; ворони — священні птахи; сова — символ смерті та пітьми. Багатьом птахам припи­сувався дар пророцтва. Серед тварин священними вважалися віл і кінь, а серед комах — бджола та сонечко.

. Поділ світу на дві частини. Святе дерево – небо – майбутнє,теперішнє, майбутнє. Жерці, вожді, військова знать та селяни. Впорядкованість світу за 4-ма сторонами, основа світу – квадрат. Круг означав обмежену землю.