Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криміналістика --Салт.підручник-2005.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

5. /. Криміналістика — юридична наука

Відповідно до прийнятої класифікації у наукознавстві конкретні юридичні науки поділяють на галузеві, міжгалузеві та спеціальні. До останніх відносять кримінальну статистику, криміналістику, кримінологію та деякі інші галузі знань. Юридична сутність криміналістики обумовлена історичним аспектом її появи — відокремленням від крим­інально-процесуального права, подальшим розвитком і формуванням її предмета як самостійної галузі серед юридичних наук. Нині криміналістика має окремий предмет дослідження, свою методологію (загальну й окремі теорії), тісно пов'язана з правовими та спеціальними юридичними науками.

Криміналістика як юридична наука не претендує на правову сутність, щодо якої дискутує багато вчених. Хоча вона й виникла в надрах кримінально-процесуального права, але не з потреб його вдосконалення, а внаслідок його ефективного застосування у боротьбі зі злочинністю.

Сучасний розвиток криміналістичної техніки свідчить про те, шо багато методів і засобів є запозиченими з природничих та технічних наук і застосовуються без будь-яких змін у спеціальних науках. Для їх використання розробляються лише правові підста­ви. Отже, криміналістика інтегрує методи та засоби дослідження свого предмета. Однак це не перетворює їх сутність на «материнську», в лоні якої вони виникли. Криміналі­стика в цьому сенсі була та залишається юридичною наукою.

5.2. Зв'язок криміналістики з юридичними науками

Криміналістика взаємопов'язана з галузевими та міжгалузевими юридичними науками і посідає серед них певне місце. Сутність цього взаємозв'язку полягає у тому, що галузеві та правові знання правлять за методологічну основу для криміна­лістики. Методологія забезпечує розроблення криміналістичного «інструментарію» для збирання, дослідження і використання доказів у межах додержання законності, забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян України. У зв'язку з цим наука криміналістика не лише збагачується даними правових знань, а й удосконалює засоби та методи правових наук. Так, слідчий експеримент, пере­вірка показань на місці тривалий час були відсутні в кримінально-процесуальному законі як самостійні слідчі дії. Після тривалих дискусій криміналістів і процесу­алістів і розробки теоретичних засад і тактики їх провадження ці слідчі дії були вне­сені в процесуальний закон. Таким чином, криміналістичні знання вдосконалюють практику розслідування злочинів і дозволяють конструювати нові норми в процесу­альному законі.

Місце криміналістики серед юридичних наук визначено функціональною зна­чущістю криміналістичних знань. Останні не є самоціллю, а становлять один із за­собів інформаційного забезпечення досудового та судового слідства для прийняття процесуальних рішень суб'єктами, які здійснюють доказування у кримінальному судочинстві.

Розділ І. Метологічні засади криміналістики 45

Криміналістика та кримінальне право. Зв'язок криміналістики та кримінально­го права є взаємообумовленим. Дані кримінального права про поняття злочину, оз­наки його складу, форми вини, стадії злочинної діяльності тощо є відправними для формування елементів криміналістичної характеристики, конструювання слідчих версій, планування, прогнозування і розроблення методик розслідування окремих видів злочинів узагалі. Криміналістика вивчає слідчу практику, звертаючи при цьо­му увагу насамперед на нові засоби та способи злочинної діяльності, які в законі нерідко одержують статус кваліфікуючих ознак. Отже, криміналістичні знання впли­вають на вдосконалення кримінального права.

Криміналістика і кримінальний процес. Норми кримінально-процесуального права регулюють діяльність, пов'язану з порушенням кримінальних справ, прове­денням дізнання, досудового та судового слідства. Зв'язок кримінал ьного процесу з криміналістикою особливо важливий, оскільки засоби криміналістичної діяльності — на­укові рекомендації, тактичні рішення і психологічні прийоми спілкування підчас слідчих дій реалізуються у кримінально-процесуальному полі. Будь-які криміналі­стичні рекомендації, технічні засоби та методики збирання, дослідження і викорис­тання доказів повинні відповідати духу та літері кримінально-процесуального зако­ну. Криміналістична інформація стає доказом, якщо її джерело введено у процес доказування відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Найбільший вплив криміналістика чинить на вдосконалення кримінально-про­цесуального законодавства. Розробляючи нові засоби та методи виявлення і фіксації матеріальних джерел інформації, криміналістика вдосконалює слідчу практику, вно­сить рекомендації і пропозиції щодо зміни чинного законодавства та запровадження нових правових норм, які забезпечують правові основи використання в доказуванні наново відкритих джерел доказів. Так, розроблення теоретичних засад і засобів ви­користання звукових слідів (звукової інформації) дозволила не лише розширити за­стосування звукозапису в оперативній практиці, а й надати звуковим слідам проце­суального статусу джерела доказів. Зняття інформації з технічних каналів зв'язку визнані законодавцем законними засобами збирання інформаціїдля органів дізнан­ня і досудового слідства.

Бурхливий розвиток електроніки та обчислювальної техніки, комп'ютеризація зби­рання, зберігання та оброблення інформації стали для криміналістів поштовхом до роз­роблення нових засобів і методів використання автоматизованих банків даних різнома­нітної інформації, що дозволяє установлювати злочинців, вилучати інформацію з мате­ріальних джерел, які раніше перебували поза межами розслідування. Так, у слідчу практику було впроваджено криміналістичну одорологію, електронну мікроскоп ію і лазерну спектроскопію, голографію, на часі впровадження генної інженерії.

Криміналістика та кримінологія. Криміналістика відповідно до ст. 22 КПК Ук­раїни вирішує профілактичні завдання своїми засобами та методами шляхом:

а) вдосконалення науково-технічних засобів, тактичних прийомів розкриття і розслідування злочинів, забезпечення невідворотності покарання;

б) розроблення методів і засобів слідчого й експертного дослідження матеріаль­ них джерел доказів, що забезпечують запобігання злочинам. Наприклад, на підставі узагальнення слідчої практики слідчий вносить подання щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, за конкретними справами у конкретні орга­ нізації та установи;

46 Салтевський М. В. Криміналістика

в) розроблення криміналістичних засобів охоронної сигналізації, захисту від по­ сягань на об'єкти різних форм власності, життя і здоров'я громадян за допомогою розроблення, наприклад, нових замикаючих пристроїв, електронних контролерів, що працюють на основі ідентифікації об'єкта за звуковими слідами;

г) розроблення автоматизованих засобів фіксації і збирання криміналістичної інформації, наприклад, телевізійних систем стеження, які встановлюються на місцях імовірного вчинення правопорушень, злочинів тощо, систем стеження на ділянках інтенсивного руху автомототранспорту (переїздах, перехрестях, транспортних розв'­ язках). Такі системи здатні фіксувати візуальне та звукове середовище «картини» місця події.

Дані кримінології використовуються у криміналістиці для розроблення кримі­налістичної характеристики, встановлення кореляційних зв'язків між її елемента­ми, визначення найімовірних осередків злочинності, часу проведення оперативних заходів і слідчих дій.

Криміналістика та теорія оперативно-розшукової діяльності (ТОРД). ТОРД як самостійна наука відокремилася від криміналістики та перебуває у стадії становлен­ня. Тому не всі криміналісти та процесуалісти визнають її юридичною наукою. Вод­ночас предмети криміналістики й оперативно-розшукової діяльності, хоча й мають багато спільного, схожу методологічну базу, але є різними.

Правовими засадами оперативно-пошукової діяльності є Конституція України, кримінально-процесуальне правота інші галузеві правові науки. Сутність опера­тивно-розшукової діяльності полягає вїї оперативності, нерідко негласному харак­тері заходів, особливому процесуальному порядку введення оперативної інформації у процес доказування.

Взаємозв'язок криміналістики та ТОРД виявляється, по-перше, втому, що при розробленні проблем тактики та методики розслідування враховуються можливості оперативно-розшукових засобів і методів збирання інформації та прийомів її доку­ментування спеціальними засобами (фото, кіно, відеозапис, звукозапис). По-друге, цей зв'язок виявляється утому, що криміналістичні рекомендації, крім усього іншо­го, повинні спрямовуватись на створення оптимальних умов для проведення тактич­них операцій, елементом яких обов'язково має бути оперативно-розшукова діяльність. У свою чергу, рекомендації оперативно-розшукової діяльності сприяють виконанню слідчих дій, наприклад, підготовці до обшуку, перевірці показань на місці, допиту, затриманню, які нерідко проводяться разом з оперативно-розшуко-вими заходами.

5.3. Зв'язок криміналістики з іншими науками

Криміналістика пов'язана з багатьма природничими та неправовими суспільними науками. Живильним середовищем для криміналістики є фізика, хімія, біологія, кібер­нетика та інформатика, пізнання закономірностей яких є основою для розроблення багатьох технічних, фізичних, хімічних і біологічних засобів і методик дослідження речових доказів.

Криміналістика та природничі науки. Дані природничих і технічних наук здавна використовуються для розкриття і запобігання злочинам безпосередньо, наприклад, фотографічна, мікроскопічна, рентгеноскопічна та інша техніка застосовуються без

Розділ І. Метологічні засади криміналістики 47

б удь-яких переробокабо зі спеціальними переробками, здеяким коригуванням мето­дик, що забезпечує виконання спеціальних криміналістичних завдань. Так, стерео­скопічний мікроскоп М БС використовується або без змін, або зі спеціальними конст­руктивними змінами, що дозволяють збільшити глибину різкості при дослідженні трасологічних і біологічних об'єктів. Для виготовлення стереознімків перехресних штрихів на звичайному мікроскопі застосовується найпростіше спеціальне пристосу­вання — столик, що коливається.

На основі фізико-хімічних закономірностей кольорових матеріалів у криміналі­стиці розроблений новий метод кольоророзрізнення, який дозволяє розрізняти неви­димі кольорові відтінки барвників у пишучих приводах чорнил для принтерів, по­рошків для ксероксів, стрічокдля автоматичних матричних друкувальних пристроїв тощо.

Закономірність утворення пофарбованих з'єднань потожирової речовини з роз­чином нінгідрину дозволяє виявляти старі сліди пальців рук.

Біологічні методи дослідження об'єктів тваринного та рослинного походження вдосконалені і трансформовані криміналістами в криміналістичні методики, такі, на­приклад, як встановлення групової належності спорово-пилковим аналізом.

Водночас і криміналістика впливає на фундаментальні науки. Так, метод кримі­налістичної ідентифікації використовується багатьма природничими науками як за­гальний метод пізнання, а криміналістичні методики встановлення підроблених гро­шей і цінних паперів лежать в основі створення технічнихдетекторів визначення справ­жності купюр, монет.

Криміналістика та судова медицина. Криміналістика та судова медицина мають найдавніші та найтісніші зв'язки. Судово-медичні знання використовувалися у роз­критті злочинів значно раніше, ніж виникла криміналістика. Тому деякі медичні прийо­ми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою і, нав­паки, багато криміналістичних способів і технічних засобів з успіхом використову­ються в судовій медицині.

Криміналістика та судова психіатрія. Судова психіатрія, як і судова медицина, сформувалася окремо від криміналістики і внаслідок чіткого розмежування предметів дослідження зберігає свою самостійність. Судова медицина досліджує тканини та різні об'єкти життєдіяльності людини, а також трупи. Судова психіатрія досліджує психіку людини, її поведінку при розладах психіки. Психічний стан злочинця безпосередньо пов'язаний із призначенням міри покарання і, зокрема, з притягненням людини до кримінальної відповідальності.

Криміналістика та судова психологія. Дані психології широко використовуються у криміналістичній тактиці та методиці розслідування окремих видів злочинів, а та­кож для формування окремих методик; створення теорії спілкування на досудовомута судовому слідстві: вчення про навички, методи розпізнавання інсценувань, способів учинення злочинів; детектування емоційного станудопитуваноготощо.

Криміналістика, логіка та етика. Криміналістика широко та творчо запозичає положення формальної і діалектичної логіки, особливо такі прийоми мислення, як іналіз і синтез, індукція і дедукція, гіпотеза й аналогія, узагальнення і абстрагування тощо. Логічні закони та прийоми мислення входять до методологічних засад кримі­налістики. Крім того, їх використання дозволило розробити «логіку слідства», вчення про криміналістичну версію, логіку доказування у кримінальному судочинстві.

48 Салтевський М. В. Криміналістика

Глибоке проникнення психології і логіки в криміналістику стало передумовою для розроблення програм розслідування окремих видів злочинів, створення автоматизова­них експертних систем підтримання прийняття рішень.