43А. Клас криміналістичних експертиз

Клас криміналістичних експертиз історично сформувався першим і бурхливо розвивається сьогодні у зв'язку з науково-технічним прогресом, особливо в елект­роніці, інформатиці, комп'ютерній і обчислювальній техніці. Нижче наводяться види експертиз даного класу.

Судово-почеркознавча експертиза — один з найпоширеніших видів криміналі­стичних експертиз, об'єктами дослідження якого служать рукописи, підписи і циф­ровий аркуш, що відображають ознаки почерку. Завданням експертизи є ототож-

Розділ XII. Тактика провадження змішаних слідчих дій 401

н ення особи за ознаками почерку і вирішення неідентифікаційних завдань: вста­новлення статі, вікової групи, професії, умов виконання рукопису, фізичного та емоційного стану виконавця, наявності ознак хвороби, що порушує координацію рухів.

Авторознавча експертиза — ідентифікаційна експертиза, вона встановлює авто­ра тексту документа, в якому відсутні ознаки почерку. Тому об'єктами дослідження є машинописні документи, виконані засобами сучасної поліграфії. Методика екс­пертного дослідження встановлення автора документа заснована на аналізі ознак письмової мови, виконаної машинними засобами або зафіксованої на магнітних носіях. На авторознавчу експертизу може бути надісланий письмовий документ. У цьому разі треба розрізняти автора документа (його творця) і виконавця, який пише під диктовку або переписує з оригіналу. Тут автора встановлює авторознавча екс­пертиза, а того, хто писав, тобто виконавця, — почеркознавча.

Авторознавча експертиза може встановити: а) автора тексту, виконаного на дру­карських машинках або поліграфічним способом; б) автора тексту, виконаного під диктовку або переписаного іншою особою; в) особистісні дані, наприклад націо­нальність, регіон проживання, ступінь володіння мовними засобами, професія і деякі інші дані, звісно, з відомою часткою імовірності, при наявності достатнього мате­ріалу.

Техніко-криміналістична експертиза документів вирішує наступні завдання: а) відновлення спалених і пошкоджених документів (згаслих, витравлених, змитих, стертих, вискоблених або іншими способами знищених текстів); б) установлення змісту текстів, закритих барвниками та іншими непрозорими матеріалами; в) ото­тожнення штампів і печаток за їхніми відбитками; г) ототожнення друкарських ма­шин та інших друкувальних пристроїв (принтери, плотери, ксерокси) за їх відбитка­ми на паперових носіях; г) ідентифікація знарядь листа - олівців, пер для листа і малювання, кулькових ручок та інших пишучих інструментів; д) встановлення гру­пової належності матеріалів листа: чорнила, паст, паперу тощо.

Судово-трасологічна експертиза вирішує наступні завдання: а) ототожнення людини за слідами: рук, ніг, зубів, губ, інших частин шкірного покриву; б) іден­тифікація матеріальних предметів, що мають стійку зовнішню форму, за їх відоб­раженням. Клас таких предметів дуже широкий: знаряддя злому, інструменти, холодна зброя, транспортні засоби, взуття і одяг людини, машини і агрегати та інші засоби вчинення злочину; в) неідентифікаційні питання, наприклад, які напрямки дії знаряддя злому, величина прикладеної сили для нанесення сліду злому або руйнування, як давно нанесені сліди злому, в якому положенні пере­бували слідоутворюючі об'єкти в момент слідоутворення , скільки предметів брало участь у слідоутворенні тощо.

Трасологічна експертиза поділяється за видом об'єктів дослідження на: а) дакти­лоскопічну, що займається дослідженням слідів пальців рук людини з метою її ото­тожнення і вирішення діагностичних завдань; б) експертизу слідів ніг і взуття. Об'­єктами дослідження є сліди босих і взутих, у носках ніг, сліди взуття одиночні і дор­іжка слідів; в) експертиза слідів знарядь злому та інструментів, тобто об'єктами є засоби вчинення злочину, використовувані для злому перешкод, замикаючих при­строїв (замків); г) ідентифікація цілого за частинами; г) експертиза слідів зубів ви­рішує ідентифікаційні і неідентифікаційні завдання.

402 Салтевський М. В. Криміналістика

С еред трасологічних експертиз менш поширеним є встановлення джерела по­ходження виробів масового виготовлення, наприклад, цвяхів, скріпок, ґудзиків, дамських шпильок, цигарок, сигарет, зошитів і багатьох подібних предметів. Дослі­дження таких об'єктів вимагає використання різних галузей знань, тому експерти­зи, як правило, є комплексними і повністю відносити їх тільки до трасологічних нео­бгрунтовано.

Судово-балістична експертиза досліджує вогнепальну зброю, боєприпаси і сліди пострілу з метою: а) ідентифікації зброї за слідами на гільзах і снарядах; б) встанов­лення обставин застосування вогнепальної зброї, тобто вирішення неідентифіка-ційних завдань. До числа останніх належать: встановлення напрямку пострілу через перешкоду, місця перебування особи, яка стріляла, визначення величини убивчої сили снаряда, напрямку і дальності польоту снаряда, положення потерпілого щодо зброї і особи, яка стріляла, послідовність пострілів, відносна давність стрільби тощо. Слід звернути увагу на недостатню наукову розробку проблеми визначення абсо­лютної давності пострілу і відсутність об'єктивних методик. Відносну давність по­стрілу завжди співвідносять з якоюсь точно відомою подією, наприклад, останнім чищенням зброї, заміною якоїсь деталі тощо.

Вирішення деяких неідентифікаційних завдань є предметом комплексної екс­пертизи, оскільки нерідко знань баліста-криміналіста недостатньо. Серед відносно нових ідентифікаційних завдань, розв'язуваних балістичною експертизою, є ото­тожнення гладкоствольної зброї за слідами каналу ствола на дробовому снаряді. Розроблена В.Ф. Гущиним методика дозволяє ототожнювати мисливську рушницю навіть за одною витягнутою з трупа дробинкою, на якій відобразилися сліди (табл. 21,22).

Вибуховотехнічна експертиза близька до балістичної, але об'єктами її дослідження є факти вибухів, їх причина, механізм вибуху, вибухові пристрої контактної і дис­танційної дії, вибухові речовини.

Судово-портретна (портретно-криміналістична) експертиза досліджує фото­графічні, графічні і скульптурні зображення людини для її ототожнення. Найчасті­ше дослідженню піддаються фотознімки, на одному з яких зображена відома особа, а на другому — невідома. На вирішення експертизи ставиться завдання: встановити, чи зображене на представлених (досліджуваних) фотознімках і фотознімку такого-то громадянина та ж сама особа.

Ототожнення людини іноді проводиться за скульптурним портретом, створе­ним за методом М. М. Герасимова. Скульптурне зображення порівнюють зі збере­женими прижиттєвими фотознімками або іншими зображеннями особи. Такі судо­во-портретні експертизи є комплексними, вони вимагають знання медичної остео­логії, антропології і криміналістики.

Однак єдиної думки про вірогідність такого ототожнення в літературі не існує.

Фото- кінотехнічна експертиза — ідентифікаційна, вонадосліджує закономірності утворення зображення для ототожнення фото- кіноапаратури за негативними і по­зитивними. Тому об'єктами експертизи є: фото-, кіноапаратура, фотознімки, кіно­плівки негативні і позитивні. Ідентифікаційне дослідження вирішує питання: чи на даному апараті (камері) знята, зроблена кінострічка, чи на цьому пристрої виготов­лений даний фотознімок.

На експертизу представляють фотознімки, кіноплівки, фото- кіноапаратуру, матеріали і приналаддя, що несуть інформацію про подію злочину.

Розділ XII. Тактика провадження змішаних слідчих дій 403

Е кспертизу холодної зброї відносять до виду класифікаційних, коли потрібно визначити, до якого виду холодної зброї належить досліджуваний предмет. Об'єкта­ми експертизи холодної зброї найчастіше є саморобні об'єкти, виготовлені за типом (видом) холодної зброї. Якщо об'єкти заводського виготовлення (багнети, шаблі, кортики, мисливські ножі тощо.), то експертизу проводити недоцільно, слідчий за участю фахівця, за заводськими клеймами, маркуючими позначеннями сам пови­нен установити належність об'єкта до холодної зброї.

Експертиза холодної зброї визначає належність предмета до холодної зброї; його походження (заводського чи кустарного виготовлення); чи піддавалася зброя переробці; чи не виготовлений представлений предмет із спортивної або бойової зброї тощо.