52.3. Організація розкриття злочинів про зґвалтування та інші

насильницькі дії сексуального характеру в типових

ситуаціях початкового етапу розслідування

Початковий етап розслідування злочинів про зґвалтування та інші насильницькі дії сексуального характеру починається діяльністю слідчого з координації взаємодії з органами дізнання, концентрації сил і засобів для розкриття злочину гарячими слідами. Ця оперативна діяльність органу дізнання починається відразу після вияв­лення ознак злочину і поєднується зі слідчою після порушення кримінальної спра­ви і початку досудового слідства. До цього моменту відомі приводи до порушення кримінальної справи і деяка первинна інформація, почерпнута із заяви потерпілої та її опитування; повідомлень осіб про факти виявлення ознак злочину. Все це при­водить до виникнення типових слідчих ситуацій, вирішення яких становить завдан­ня початкового етапу розслідування.

Перша ситуація характеризується заподіянням потерпілій тяжких тілесних уш­коджень, коли зґвалтована перебуває на місці вчинення злочину в тяжкому стані, а іноді в несвідомому і безпорадному, і не може давати показання.

Одержавши таке повідомлення, черговий направляє оперативно-слідчу групу, викликає на місце події швидку допомогу. Якщо інформація про подію надійшла від патрульно-постового наряду або дільничного, то останні організують охорону місця події і надають першу допомогу постраждалій. Якщо постраждала перебуває у тяжкому стані, а лікар забороняє спілкування з нею, то її евакуюють. Слідчий дає доручення своєму помічнику супроводжувати потерпілу і спробувати з дозволу лікаря опитати її про основні обставини зґвалтування. Бажано показання записувати на диктофон. Після поліпшення стану здоров'я проводиться перший допит потерпілої для збирання інформації про злочинця і обставини зґвалтування. Звичайно реко­мендується одержати відповіді лише на основні питання: чи знає вона злочинця. Якщо не знає, то які його основні ознаки — зріст, вік, чи був у масці, у чому був одягнений, які характерні ознаки одягу — куртка, плащ, якого кольору, які запам'я­тала помітні прикмети, як напав ґвалтівник.

460 Салтевський М. В. Криміналістика

Д руга ситуація характеризується тим, що, зґвалтована, яка перебуває на міст події, за станом здоров'я може давати показання. Природно, спочатку їй надають невідкладну допомогу, а потім вона пише заяву про зґвалтування, її допитують і про­водять освідування. Якщо це відбувається на місці події, то слідчий проводить ко­роткий допит про основні обставини злочину: хто ґвалтівник, знайомий чи незнайо­мий, якщо знайомий, то як його прізвище, де проживає. Коли злочинець не знайо­мий — чужий, то передусім треба встановити його загальні ознаки — приблизний вік, особливі прикмети, колір волосся, вид одягу і прикметні ознаки — незвичайний колір, форма, розцвічення одягу, нашивки на ньому, як злочинець поводився, чи не намагався приховати обличчя, очі.

В обох ситуаціях цієї інформації звичайно буває досить, щоб організувати роз­криття зґвалтування гарячими слідами. Починаючи розшук, слід будувати наступні пошукові версії: злочинець «свій» і проживає в районі вчинення злочину і злочи­нець «чужий», у даній місцевості не проживає. На основі первинної інформації про особу злочинця слідчий доручає працівникам органів дізнання: а) обстежити будинки і підвали, що прилягають до місця події (подвірний, поквартирний обхід і опитування). Якщо місце події в лісі, то організувати прочісування, пересліду­вання по можливих шляхах відходу злочинця; б) кінологу організувати застосу­вання службово-розшукового собаки від запахового сліду на місці події або зали­шеної речі; в) повідомити про ознаки злочинця патрульно-постовим нарядам, на контрольно-пропускні пункти і доручити їм вести спостереження і перевірку, за­підозрених затримувати до прибуття слідчого з потерпілою, щоб провести опера­тивне впізнавання; г) організувати розшук злочинця шляхом впізнавання його по­терпілою. Для цього потерпілій, при її згоді і доброму стані її здоров'я, пропону­ють взяти участь у патрулюванні на машині вулиць, площ, де можливо «розчинився» злочинець. Нерідко під час патрулювання потерпіла в юрбі на вулиці впізнає зло­чинця. Запідозреного затримують і організують процесуальне пред'явлення для впізнання, що проводять пізніше.

При здійсненні цього тактичного прийому треба організувати його так, щоб потерпіла могла бачити злочинця, а він її — ні. Якщо злочинець побачить зґвалтова­ну під час оперативного впізнавання, то в наступному проводити процесуальне впізнання не можна, оскільки впізнаюча бачила впізнаваного попередньо.

Третя ситуація виникає в зв'язку з характером заяви потерпілої: якщо потерпіла знає ґвалтівника і повідомляє його прізвище, місце проживання, роботи, то ґвалтів­ника затримують за підозрою і проводять детальну перевірку заяви потерпілої про його причетність до зґвалтування.

Однак потерпіла не завжди повідомляє про злочин негайно після зґвалтування. Трапляється, минають дні і тижні, поки вона вирішує зробити заяву. Не поодинокі випадки, коли про зґвалтування неповнолітньої довідаються батьки, роблять заяву і через деякий час указують на конкретну особу.

Дослідження таких ситуацій починається після прийняття заяви про зґвалту­вання, детального допиту потерпілої та її освідування. При допиті з'ясовують особу ґвалтівника, місце, час вчинення злочину, характер насильства і слідів-ушкоджень на тілі, одязі потерпілої, на місцевості.

Детальний допит дозволить перевірити показання і викрити потерпілу в обмові, що нерідко зустрічається в слідчій практиці. Допиту підлягають родичі, подружки.

Розділ XIV. Основні методики розслідування злочинів проти життя, здоров'я і гідності 461

з найомі, котрі можуть повідомити про стан здоров'я потерпілої, її скарги, про якісь особливості в її поведінці. Після допиту потерпіла повинна бути оглянута, вилуче­ний і досліджений одяг, натільна і постільна білизна, речові докази з місця події.

Разом з розкриттям зґвалтування по гарячих слідах слідчий на початковому етапі проводить наступні слідчі дії: огляд місця події, судово-медичну експертизу потерпі­лої, розшук і затримання злочинця, допит потерпілої і свідків, впізнання.

Огляд місця події. Якщо на місці події виявляється потерпіла у тяжкому стані здоров'я, іноді в непритомному, то після надання невідкладної допомоги її евакую­ють. Якщо здоров'я потерпілої дозволяє, проводиться її опитування або допит. Потім слідчий проводить огляд місця події для виявлення слідів боротьби (опору потерпі­лої і насильницьких дій злочинця; слідів ніг, рук, пошкоджень предметів обстанов­ки); загублених предметів (носова хустка, запальничка, сірники, головний убір, оку­ляри), а також слідів крові, плям сперми, піхвової рідини, випорожнень. Про сліди опору потерпілої свідчить безладний стан постільної білизни, перевернуті меблі, безладдя на туалетному столику, сліди помарок на стіні біля ліжка, розкидана білиз­на, пошкодження на ній, відірвані ґудзики, застібки, розриви тканини тощо.

Огляд місця події бажано проводити за участю потерпілої відразу ж після заяви про зґвалтування. Треба перевірити, наскільки обстановка відповідає показанням потерпілої. При зґвалтуванні, поєднаному з вбивством, огляд місця події проводи і ься за загальними правилами дослідження обстановки місця і трупа. На відкритій місце­вості огляд території слід розширювати по шляху ймовірного відходу злочинця, де можуть бути виявлені чіткі сліди ніг, загублені предмети туалету, кинуті недопалки. У приміщенні треба звертати увагу на скляний посуд, поліровані меблі, шукати ма-ловидимі сліди рук, взуття, одягу (рукавички, носки, штани).

Судові експертизи. При розслідуванні зґвалтувань і заподіяння інших дій сексу­ального характеру експертному дослідженню піддаються потерпіла, її речі, матері­альні та ідеальні сліди-відображення. Проводяться судово-медичні, психологічні, психіатричні і криміналістичні судові експертизи. Судово-медична експертиза є обов'язковою для встановлення статевої зрілості, визначення віку потерпілої (ст. 76 КПК).

Психіатрична і психологічна експертизи вирішують питання про стан психіки потерпілої і злочинця, можливість усвідомлювати свої дії, ступінь сугестивності по­терпілої. При призначенні судово-медичної експертизи не можна ставити запитан­ня: «Чи мало місце зґвалтування потерпілої?» Його вирішує суд. Експерту слід фор­мулювати питання так: «Чи є на тілі потерпілого ознаки, що свідчать про статеві зносини?» Питання «Чи був статевий акт насильницьким?» належить до компетенції слідства і суду. Уявляється, що неправильно вимагати від експерта відповіді «Чи мали місце статеві зносини в неприродній формі?» Правильніше порушувати питання про наявність на тілі і статевих органах потерпілої слідів, що дозволяють робити висно­вок про статевий акт у неприродних формах. Ці питання можуть вирішити судово-сексологічна і судово-психіатрична експертизи. Особливо важливим є висновок експерта-психолога при пред'явленні обвинувачення про зґвалтування потерпілої в безпорадному стані.

Затримання і допит підозрюваного. Нерідко до початку провадження невідклад­них слідчих дій підозрюваний виявляється затриманим, проведене його освідуван-ня, здійснений особистий обшук, огляд одягу і його вилучення.

462 Салтевський М. В. Криміналістика

Д опит підозрюваного починається з пред'явлення йому формули підозри і про­позиції розповісти, що йому відомо по цій справі. Свої показання він може записа­ти власноручно. Потім постановкою запитань слідчий уточнює деталі показань підоз­рюваного. Зокрема: а) чим він займався і як проводив час до вчинення злочину; б) як потрапив на місце події, де до цього знаходився (очікував у кав'ярні, перебував \ засідці), хто може підтвердити його показання; в) які насильницькі дії застосовував до потерпілої; г) чи пручалася потерпіла, якщо так, то як він подолав її опір; ґ) які дії починав після вчинення статевого акта (утішав, надав допомогу, провів до транс­порту тощо), як поводилася потерпіла; д) як залишив місце події; куди пішов, де перебував, хто може підтвердити.

Якщо підозрюваний — знайомий потерпілої, то, крім названих запитань, до-52.кладно встановлюють його взаємини з потерпілою: коли, де, при яких обстави­нах познайомилися, які налагодилися відносини, як часто зустрічалися, чи вступа­ли в статевий зв'язок, що стало причиною припинення взаємин.

Первинний допит підозрюваного необхідно проводити відразу після затриман­ня, лише в окремих випадках, коли затриманий - досвідчений злочинець, то допит слід відкласти, провести особистий обшук, освідування і огляд одягу.

Допит потерпілої проводиться відразу ж після прийняття заяви про зґвалтування або після виявлення потерпілої на місці події, коли стан здоров'я її, на думку лікаря, дозволяє спілкування.

Повторний допит проводиться головним чином з метою уточнити прикмети невідомого злочинця, скласти орієнтировку або фоторобот, перевірити показання як потерпілої, так і підозрюваного. Якщо показання занадто суперечливі, то плану­ються перевірочні слідчі дії: перевірка показань на місці, слідчий експеримент, при­значення судових експертиз.

Особливо складно при допиті встановити відкритий діалог, створити психолог­ічний контакт, щоб потерпіла, переборовши сором і незручність (особливо непов­нолітні дівчатка і хлопчики), могла вільно і повно описати насильницькі дії сексу­ального або розбещеного характеру. У цьому разі корисний тактичний прийом на­дати можливість неповнолітньому власноручно описати подію, що сталася. Для правильного опису зовнішності ґвалтівника по ознаках словесного портрета реко­мендується використовувати наочні приладдя, зокрема «Типи елементів зовніш­ності», систему «РАІПС-Портрет», версію — «Фоторобот».

Практика відзначає, що основним недоліком допиту потерпілих є неповнота встановлення фактів про характер насильства і опору потерпілої, про обставини знай­омства, зустрічі, наступну поведінку ґвалтівника і потерпілої (потерпілого)¹.

52.4. Організаційно-тактичні основи провадження слідчих дій на наступному етапі розслідування

На наступному етапі в слідчого буває зібрано досить доказів, щоб обґрунтувати одну із можливих версій, організувати всебічну її перевірку, викрити злочинця і роз­крити злочин.

Розділ XIV. Основні методики розслідування злочинів проти життя, здоров'я і гідності 463

Для цього слідчий проводить очні ставки, перевірки показань на місці, судові екс­пертизи, обшуки, допити, повторне дослідження речових джерел інформації. Все це переслідує рішення головних тактичних завдань, які дозволяють зробити висновок, що заява потерпілої про зґвалтування обґрунтована, а сам факт зґвалтування реально мав місце; шо зібрана інформація свідчить про контактну взаємодію тіла й одягу потерпілої і злочинця; що затриманий запідозрений справді вчинив інкримінований злочин. Та­ким чином, тактичні завдання стосуються: 1) особи потерпілої; 2) існування факту зґвал­тування; 3) особи злочинця. На нашу думку, їх можна сформулювати так: 1) установ­лення контактної взаємодії потерпілої і злочинця; 2) викриття обвинуваченого в учи­ненні зґвалтування; 3) викриття потерпілої в обмові обвинуваченого. Розглянемо їх.

На рис.97 схематично представлена система видів доказової інформації, яка доз­воляє зробити висновок, шо контактні взаємодії злочинця і потерпілої мали місце, оскільки сліди взаємного контакту у вигляді перехідних часток є на тілі і статевих органах як потерпілої (потерпілого) так і злочинця (ґвалтівника). Ліворуч наведено мікрочастинки, які, можливо, залишаються на обвинуваченому, а праворуч — мікро­частинки потерпшої, що, можливо, залишаються на обвинуваченому.

ТАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

«Установлення контактної взаємодії потерпілої і злочинця (ґвалтівника)» М ікрочастини М ікрочастини

на обвинуваченому на потерпілій

На тілі, одягу На тілі і в піхві

сліди крові і наявність сперми

піхвових виділень —^ ^— обвинуваченого потерпілої

На одягу На тілі, білизні

мікрочастини сліди сперми

волокон одягу —Ь. ^— обвинуваченого потерпілої

На тілі і білизні ^ ^ Волосся з лобка

волосся з лобка "^ ^ обвинуваченого в

потерпілої піхві і на тілі

На статевому _в _.._....._„,.,

члені частини калу —► ^ «„«пКия

потерпілої ^^ ^^ отворі сперма ^н обвинуваченого

Пошкодження на тілі та

одягу потерпілої, завдані

зброєю (знаряддям), що

належать обвинуваченому

Рис. 97. Принципова схема забезпечення доказами контактної взаємодії злочинця і потерпілого при доказуванні зґвалтування

464 Салтевський М. В. Криміналістика

Я кщо встановлений факт події злочину, то природно виникає запитання: а ми не вчинив його затриманий підозрюваний, обвинувгічений. Слідчий збирає докази, перевіряє їх декілька разів, тобто вирішує тактичне завдання «Викриття обвинува­ченого», навіть якщо він зізнався. Сутність вирішення тактичного завдання зводиться до формування сукупності фактів, що вибудувані у повній послідовності і свідчать, що затримана особа є злочинцем. Докази формуються в дві групи (рис. 101): ліворуч — докази, що містяться в протоколах слідчих, головним чином вербальних дій, а праворуч — інформація, почерпнута з речових доказів.

На принциповій схемі наведено приблизний перелік джерел викривальної інформації. Однак фактично за суб'єктивними і об'єктивними факторами не зав­жди вдається сформулювати цілісне уявлення. У цьому разі схема служить при­близною моделлю, що орієнтує, яку інформацію зібрав слідчий і яку треба ще зібра­ти (рис. 98).

ТАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ «Викриття обвинуваченого» Вербальна інформація Речова інформація

П оказання Сперма обвинуваченого

потерпілої в піхві, на тілі та одягу

^ ^ потерпілої

В икриття Сліди пальців злочинця

потерпілої на предметах

Ь> ^ обстановки місця події

•

Показання свідків Кров потерпілої на

—Ь» ^— знаряддях злочину, тілі

та одягу злочинця

Р езультати огляду Сліди взуття, які

місця події —Ь> ^ залишив злочинець на

^ місці вчинення

зґвалтування

_{у* і}

і / \ Ушкодження на тілі і

Викриття на очній / \ одягу потерпілої, які

ставці / \ нанесені зброєю та

знаряддями обвинуваченого

Р ис. 98. Принципова схема інформаційного забезпечення тактичного завдання «Вик­риття обвинуваченого» при розслідуванні згвалтування

У справах про зґвалтування та інші насильницькі дії сексуального характеру, порушуваних за заявою потерпілої (потерпілого), непоодинокі випадки обмови, тоб­то повідомлення неправдивих відомостей в обвинуваченні особи в зґвалтуванні. Потерпіла, яка раніше добровільно вступила в статевий зв'язок з відомою або не-

Розділ XIV. Основні методики розслідування злочинів проти життя, здоров'я і гідності 465

в ідомою їй особою, а після припинення зв'язків вирішує заявити про зґвалтування конкретною особою, повідомляє її ознаки, місце проживання. Не перевіривши зая­ву по суті, орган дізнання нерідко порушує кримінальну справу, затримує невинну особу. В цьому разі порушення недоторканності і статевої свободи особи завжди слід вирішувати у вигляді тактичного завдання: чи не є заява потерпілої обмовою, пред­ставленою на схемі інформаційного забезпечення рішення (рис. 99), потерпілої (ого) про неправдивий донос-обмову про зґвалтування.