42.4. Експеримент, моделювання і реконструкція —

загальнонаукові засоби одержання інформації в ході

слідчого експерименту

Експеримент - один із поширених загальних методів пізнання в науці і прак­тиці. Механізм виникнення і сутність взаємодій, що приводять до утворення слідів, не завжди лежать на поверхні. Для встановлення взаємозв'язку явищ і речей, їх при­роди і сутності, перевірки можливості існування подій у минулому і виникнення в

392 Салтевський М. В. Криміналк

м айбутньому, дослідження механіЗіМу слідоутворення і пояснення інших обставин, пов'язаних з дослідною діяльністю, застосовують експериментальний метод.

Моделювання — це загальний метод наукового пізнання, використовуваний для ви­рішення теоретичних і практичних завдань у різних галузях знань. В основі цього мето­ду лежить теорія подібності, що дозволяє розкрити зв'язки якісних і кількісних сто: у явищах однакової фізичної природи.

Розрізняють уявне і матеріальне моделювання, відповідно і моделі — уявні і матеріальні (фізичні). Уявна модель — це суб'єктивний образ, призначений д. абстрактного дослідження логічними методами пізнання. Матеріальна модель -це система реальних предметів, використовувана для дослідження подій, явиш, об'єктів.

Моделювання може бути повним, наближеним, натурним, фізичним, матема­тичним. Вид моделі і ступінь подібності її оригіналу залежать від цілей дослідження

Важливою властивістю моделі є її подібність з оригіналом за фізичними харак­теристиками. У криміналістиці це означає, що для виготовлення моделі використо­вується матеріал, що має такі ж властивості і якості, які й перевіряються на моделі Тому використовувані в слідчих діях моделі повинні бути виготовлені тільки з того ж матеріалу, що й справжні об'єкти.

Подібними повинні бути вимоги до тимчасового, а також ситуаційних факторів Так, для проведення експерименту на можливість чути вибирається такий же час доби, при якому відбувалася подія, що перевіряється. Встановлення можливост спостерігати подію вимагає проведення експерименту на тому ж самому місці.

Звідси модель — результат діяльності власне моделювання. Це створена конст­рукція, на якій перевіряються конкретні закономірності. Тому конструювання мо­делі і проведення дослідження на ній — це два самостійних процеси, які треба роз­різняти.

Реконструкція — відтворення, відновлення матеріальної обстановки або пред­метів за раніше відомою інформацією. Джерелами інформації для реконструкції є люди: свідки, потерпілі, обвинувачені, а також речі — різні матеріальні сліди, що відобразили подію злочину. Тому реконструкцію можна здійснювати: а) за матеріа­лами справи, використовуючи, наприклад, протокол огляду, фотознімки тощо; б) за ідеальними відображеннями, по пам'яті.

Сутність реконструкції як діяльності полягає у відновленні об'єкта, що існував раніше, для цілей наукового і практичного впізнання. Реконструкція схожа з моде­люванням, оскільки відтворений предмет або система предметів представляють на­турну модель, а сам процес — моделювання. Однак це лише зовнішня схожість. Ре­конструйована модель — це натуральна копія реального об'єкта, виготовлена в мас­штабі один до одного. Саме в слідчих діях найчастіше використовуються моделі в натуральну величину. Виготовлений у ході моделювання предмет — це модельтакож реального об'єкта, але побудована з дотриманням принципів подібності. Тому мо­дель може мати будь-які розміри, тоді як реконструйований предмет — тільки нату­ральну величину.

Реконструкції властива мета діяльності, вона дозволяє одержувати інформацію про поінформованість людини, обставини, що цікавлять слідство. Справді, коли потерпілий відновлює картину місця події, вона розкриває зміст уявного образу в речовому відтворенні і, таким чином, здійснює його «матеріалізацію». Суб'єктом

Розділ XII. Тактика провадження змішаних слідчих дій "393

реконструкції в цьому разі є тільки очевидець події (свідок, потерпілий, обвинува­чений), який виявив бажання відновити обстановку події в ході слідчої дії.

Реконструкція здійснюється слідчим у процесі підготовки і проведення слідчих дій, провадженні судової експертизи. Тому реконструкція тут виступає як прийом слідчої дії і можеявляти собою метод наукового дослідження, наприклад відновлен­ня особи за черепом (М. М. Герасимов).

Таким чином, реконструкція — це прийом наукового і практичного дослідження, що являє собою натурне відтворення об 'єктів, які існували раніше, та їх систем за ма­теріальними й ідеальними відображеннями.

42.5. Тактичні прийоми проведення і керування слідчим експериментом

В тактиці організації, проведення і управління слідчою дією реалізуються його принципи, що визначають прийоми і засоби діяльності як предметно-перетворюю­чої сутності. Слідчий експеримент у цьому плані становить одну з найбільш програ­мованих дій, обмежених тактико-організаційними та управлінськими засадами.

Нагадаємо їх ще раз: 1) проведення експерименту в обстановці (умовах), макси­мально наближеній до тієї, в якій відбувався факт, що перевіряється; 2) використан­ня в ході дослідів тих ж або таких же об'єктів; 3) програмування дослідних дій і суво­ре дотримання послідовності їх виконання; 5) проведення дослідних дій у кілька етапів.

Тактично найбільш складним є експеримент з перевірки можливості людини органолептично сприймати подію. Найчастіше експериментально перевіряються можливості сприймати за допомогою зору і слуху (бачити — не бачити, чути — не чути). Допустимі експерименти з перевірки сприйняття інформації та інших органів чуттів, наприклад, нюхом - того чи іншого виду запаху, дотиком - температури і структури поверхні тіла тощо.

Особливістю експериментів по встановленню фактів на видимість або чутність є розосередження джерела інформації і сприймаючої її особи. Як правило, між дже­релом інформації, наприклад, людиною, що кличе на допомогу голосом, є якась перешкода - стіна, велика відстань, ліс тощо. Сприймаючий цю інформацію, як правило, не бачить джерело звуку, або бачить, але з якихось об'єктивних причин (шум вулиці, транспорту, вітру, працюючих машин) практично не може чути, але стверджує, що в конкретних умовах він чув. При підготовці до експерименту така особа підлягає лікарському освідуванню.

Експеримент проводиться на тому ж місці, вибирається час доби, коли метео­рологічні та інші умови, що впливають на чутність, будуть приблизно такими ж.

Розслідуючи вбивство на дачі, розташованій на березі моря, слідчому необхідно було визначити точний час вбивства. Він знайшов свідків — двох жінок, які у цього дня вранці працювали на виноградниках і чули крик про допомогу, що долітали до них з дачі. Дача розташована на схилі берега, на відстані близько 2 км. Між виноград­никами і дачею розкинувся фруктовий сад. Слідчий двічі проводив експеримент у новий час доби, але експеримент був негативним. Ознайомившись з результатами ек-ерименту, прокурор порадив звернутися до метеослужби. Фахівець-метеоролог по­радив провести експеримент уранці, оскільки в цей час вітер дме у бік моря і чутність

394 Салтевський М. В. Криміналістика

п оліпшується. Проведення експерименту вранці і ввечері показало, що вранці лемент і навіть голосну мову чути на винограднику, а в інший час доби не чути.

Таким чином, дотримання всіх умов експерименту забезпечує вірогідність його результатів.

Готувати такий експеримент і керувати ним складно. Існують тактичні реко­мендації, назвемо деякі з них.

1. Кількість учасників повинна бути значною, обов'язково запрошують по­ мічників слідчого і статистів для виконання дослідних дій.

2. Всі учасники експерименту поділяються на дві групи: одна перебуває на міст джерела інформації, а друга — на місці сприймаючого суб'єкта. У цьому разі поня­ тих має бути не менше чотирьох, вони попарно присутні при проведенні дослідних дій у кожному місці перебування учасників експерименту.

3. Групи забезпечуються засобами радіо- або проводового зв'язку фіксації ре­ зультатів експерименту, встановлюються сигнали початку і закінчення дослідних дій. Керує слідчим експериментом слідчий. Фіксація результатів експерименту про­ водиться одночасно в двох місцях після закінчення кожної дослідної дії. Зрозуміло, такий слідчий експеримент повинен бути ретельно спланований.

4. Досліди обов'язково повторюються в трансформованих умовах, наприклад, змінюються звучання голосу і зміст тексту. Спочатку вимовляються фрази тихо, потім голосніше і голосно, іноді відтворюється лемент, наприклад: "Караул! Допоможіть! Рятуйте!". Змінюється відстань між джерелом інформації і сприймаючою особою, вводяться перешкоди, наприклад, сторонній шум транспорту, коли це диктується умовами експерименту.

5. Оскільки учасники і поняті розділені на дві групи, одні спостерігають тільки дії учасників у місці джерела інформації, а інші — у місці перебування особи, чиї показання перевіряються. Рекомендується проводити експеримент у два етапи, тобто після провадження всіх дослідних дій поняті повинні помінятися місцями, і експеримент необхідно повторити ще раз, що обов'язково відзначається в про­ токолі.

Слідчий експеримент на встановлення механізму утворення слідів найбільш близький до судової експертизи, але не адекватний їй. Він найчастіше проводиться для визначення взаєморозташування слідоутворюючих об'єктів у момент події, на­приклад, потерпілого і транспортного засобу; знаряддя в руці злочинця і положення жертви; способу проникнення, механізму злому перешкоди або замикаючого при­строю; настання конкретних подій при певних обставинах (самозаймання змочено­го олією клоччя, неправильно складованого кам'яного вугілля тощо). Складність таких експериментів очевидна, оскільки для їх провадження потрібно відтворити реальну обстановку, а це не завжди можливо. Тому такі завдання рекомендується вирішувати за допомогою експертизи.

У криміналістичній тактиці особливе місце посідає тактичний експеримент (О.В. Дулов і П.Д. Нестеренко, 1971). Тактичний експеримент інтерпретується ученими по-різному. Одні вважають, що тактичний експеримент — це прийом, інші бачать у ньому вид слідчого експерименту або нову слідчу дію, що народ­жується.

Тактичний експеримент — це вид слідчого експерименту, який проводиться для вста­новлення поінформованості особи про факти, що цікавлять слідство. Експеримент

Розділ XII. Тактика провадження змішаних слідчих дій 395

п ередбачає штучне створення обстановки, яка спонукає особу добровільно викону­вати дії, що розкривають зміст тільки їй відомої інформації.

Цей експеримент застосовується для викриття співучасників злочинів у стадії як їх вчинення, так і підготовки та приховування. Він розкриває наявність в осіб попереднього злочинного зговору, служить засобом реалізації оперативних матері­алів. Від звичайних видів слідчого експерименту тактичний експеримент відрізняєть­ся специфічними ознаками, до яких можна віднести:

а) включення до його змісту елементів оперативно-розшукової діяльності;

б) проведення в дві стадії, перша з яких включає оперативно-розшукові дії, а друга - слідчі;

в) проведення дослідних дій у реальних умовах, при цьому особу, чия поінфор­ мованість перевіряється, на першій стадії не доводять до відома про провадження експерименту; на другій стадій експерименту особі розкривають сутність вчинення нею умисних дій відповідно до створеної штучної обстановки і проводять слідчу дію, наприклад, затримання з доказами.

Тактичний експеримент учені визначають як специфічний, заздалегідь запланова­ний перехід сукупності оперативних заходів у процесуально фіксовану слідчу дію — слідчий експеримент у результаті встановлюваних дій причетних до вчинення зло­чину осіб, що могли бути вчинені ними тільки в результаті знання певних обставин, отриманих у ході злочинного зговору до експерименту¹.

За сутністю тактичний експеримент нагадує тактичну операцію, в якій поєдну­ються організаційні, тактичні і слідчі дії для вирішення одного тактичного завдан­ня. Особливе значення тактичний експеримент може мати при виявленні і доку­ментуванні ознак корупції, підкупу і хабарництва, розкриття злочинних афер в еко­номічних злочинах, для встановлення, наприклад, змови щодо одержання пільгового банківського кредиту тощо. На нашу думку, тактичний експеримент — це майбутня самостійна дія, яка поки що перебуває в стадії формування і розробки її теоретич­них основ. Зараз тактичний експеримент — це тактична операція, розробка теоре­тичних засад і практичне застосування якої необхідні.

Оцінка результатів слідчого експерименту має практичне значення для вико­ристання їх у доказуванні. Якщо встановлено можливість вчинення певної дії, то це не означає, що вона обов'язково мала місце насправді. Якщо буде встановлено, що з місця перебування свідка можна чути лемент жертви про допомогу, то це не означає, що свідок справді його чув (він мав можливість чути, оскільки там пере­бував, якщо в нього нормальний слух). Таким чином, при позитивних результатах .лідчого експерименту прямий зв'язок з подією, що перевіряється, не встанов­люється.

Негативний результат експерименту свідчить про відсутність зв'язку між відтво­реною обстановкою і подією, що перевіряється. Уданих умовах подія, що пере­віряється, відбутися не може, отже, її не було взагалі. Тому при встановленні факту неможливості сприймати в даних умовах певну подію вона оцінюється як доказ того,

396 Салтевський М. В. Криміналістика

щ о свідок добросовісно помиляється або говорить неправду, коли він стверджує, що безпосередньо сприймав подію.

Таким чином, негативний результат слідчого експерименту оцінюється як до­каз відсутності явища, що перевіряється, у минулому.

42.6. Фіксація ходу і результатів слідчого експерименту

Слідчий експеримент — це динамічна дія, сутність якої полягає у проведенні дослідів. Звідси засоби фіксації повинні забезпечувати закріплення не тільки почат­кових і кінцевих фаз досліду, а й фіксувати процес досліду. Такими засобами є кінозй­омка і відеозапис. Якщо застосовується фотозйомка, то фіксація повинна представ­ляти покадрову зйомку окремих фаз досліду, наприклад, злом перешкоди, проник­нення в отвір, розташування знаряддя щодо слідосприймаючого об'єкта. При фіксації повільно розвиваються процеси, наприклад, самозаймання неправильно складованого пального матеріалу, застосовується покадрова зйомка або відеозапис. Якщо потрібно зафіксувати швидкоплинний процес, руйнування об'єктів при зіткненні, проводиться швидкісна кінозйомка камерою, що перебуває в черговому режимі. Так фіксують реальні події на ділянках доріг з інтенсивним рухом. Установ­лена кінокамера в черговому режимі починає вести фіксацію після появи в полі її зору конкретного заданого епізоду, події. Так, оперативна камера може стежити і подавати сигнал на пульт спостереження за викраденими автомашинами через ме­режу Інтернет, якщо злочинці не встигли поміняти номерні знаки.

Особливо велике значення повинні мати засоби зняття інформації з електрон­них радіопроводових та інших мереж, комп'ютерів з метою встановлення ознак зло­чинів. Така інформація, включена в тактичну операцію, дозволить цілеспрямовано вести боротьбу з корупцією і організованою злочинністю взагалі.

Розділ XII. Тактика провадження змішаних слідчих дій

397

Г лава 43. Призначення і провадження судової