Г лава 20. Сліди пам'яті людини

20.1. Поняття слідів нам яті, їх властивості і механізм утворення

У криміналістиці найбільш повно досліджені матеріальні сліди-відображення, ви­вчений механізм їх утворення, побудовані різні класифікації, наприклад, слідів рук, засобів вчинення злочині в тощо.

Матеріальна форма відображення носить предметний характер, а результат її філо­софи називають «елементарним відображенням». Значно складніше відбувається відоб­раження в живій природі, особливо в таких взаємодіючих системах, як «людина — сере­довище», «людина —людина», де відображення здійснюється в почуттєво-раціональ­них формах, властивих винятково свідомості людини, її психіці, що є функцією «... того особливо складного шматка матерії, який називається мозком людини» (В.Ї.Ленін).

Уявні образи є носіями інформації — це «відбитки» реальної дійсності в пам'яті людини, які проявляються зовні у вигляді повідомлень обвинуваченого, потерпілого, свідків. Закріплені в процесуальних документах, вони є особистими доказами. Отже, відображення — ідеальний психічний процес; його результат—суб'єктивний образ, уяв­ний слід, або слід пам'яті.

Слід пам'яті — нове поняття в загальній теорії криміналістики. Це незвичайні сліди, які поки що не входять до класу матеріальних і не досліджуються в трасології, їх називають ідеальними слідами, хоча ідеальним може бути тільки відображення, а його результат — слід — завжди матеріальний. Вчені і філософи про це лише здогадувалися. Останнє стало відомим на порозі третього тисячоліття людства завдяки епохальному відкриттю механізму утворення пам'яті лауреатами Нобелівської премії —2000. Було встановлено, що надходження в мозок людини зовнішнього сигналу-подразника ви­кликає зміну форми чи структури речовини білкової молекули. Якщо змінюється форма молекули білка, то утворюється слід короткочасної пам'яті, а якщо відбувається зміна структури білка, то виникає слід довгострокової пам'яті¹.

Зараз важко прогнозувати наслідки цього відкриття. Зрозуміло лише одне, що деякі методологічні основи теорії права, доказування в судочинстві зазнають корінних змін. Сліди пам'яті будуть фіксувати і вилучати із джерела технічними засобами. Це буде революція в доказуванні і встановленні істини. Зміниться тактика роботи зі слідами пам'яті.

20.2. Джерела слідів пам'яті, їх виявлення і фіксація

Джерела криміналістичної інформації вище були класифіковані за видами відобра­ження як ідеальні і матеріальні; прості, складні та їх системи, зокрема: люди,речі\ «люди -речі». Джерела можна класифікувати за суб'єктами процесуальної діяльності: підоз­рюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок-очевидець, свідки зі слів, інші джерела,

'Див.: Нобелевские премии 2000 года. Секретьі нервньїх клеток// Наука и жизнь. — 2000. - №1. — С. 30. Це геніальне відкриття, світоглядні і практичні наслідки якого важко уявити, жоча вже зараз один із авторів Ерик Кандель заснував фірму для виробництва ліків «пам'яті».

186 Салтевський М. В. Криміналістика

фахівці. Складність виявлення слідів пам'яті обумовлена унікальністю відображення і особливостями джерела-людини, яка перебуває на вищому щаблі соціального розвитку, володіє інтелектом і конституційними правами, що гарантують недоторканність особи. Тому звичайні засоби і методи виявлення і фіксації матеріальних слідів для людини як джерела придатні не всі, більшість їх обмежена рамками кримінально-процесуального закону.

Природа суб'єктивних відображень поки що залишається предметом дослідження, а методи і технічні засоби виявлення слідів пам'яті перебувають у стадії розроблення, експерименту і гострих дискусій.

Виявити слід пам'яті не означає зробити його видимим, оскільки це практично поки що неможливо.

У фундаментальних науках психофізіології вищої нервової діяльності, психології, психіатрії виявлення змін у структурі мозку здійснюється побічно. Тснують два способи зондування: емпіричний і соціометричний.

Емпіричний спосіб заснований на здоровому глузді і результатах практичних спо­стережень. Якщо людина на допиті хвилюється, блідніє, червоніє, у неї з'являються мимовільні ідеомоторні рухи, проговорювання, уповільнення темпу мовлення і зміни тембру тощо, то припускають, що допитуваний щось приховує чи говорить неправду. Такі припущення поки ще не мають строгих наукових підтверджень. Тому деякі кри­міналісти таку діагностику справедливо вважають «гаданням на кавовій гущині» і не­припустимим прийомом у слідчій практиці.

Більш надійні для прогнозування слідів пам'яті психологічні непрямі методи, зок­рема проективні тести і психологічний експеримент. Однак і вони засновані на су­б'єктивній оцінці реакцій випробуваного наемоціогенний подразник. Емоційний екс­перимент рекомендований А.В. Ствол вим (1976) у слідчу тактику допиту, однак багато хто з криміналістів піддає його критиці.

У слідчій практиці поки що немає досить надійних прийомів встановлення слідів пам'яті. Завдання вирішується побічно на емпіричному рівні в ході спілкування з суб'єктом на допиті. У тактиці для цього розроблені спеціальні прийоми спілкуван­ня, наприклад, допит лжесвідка, обвинуваченого, що опирається. Тут головним прийомом слугує переконання допитуваного в необхідності вільного волевиявлення розкрити слід пам'яті і повідомити його зміст. Навіть у цьому разі наявність сліду пам'яті можна лише припускати, оскільки можлива самообмова джерела. Процедура спілкування здійснюється в ході досудового слідства або оперативно-розшукових заходів, у зв'язку з чим результати спілкування фіксуються в протоколах слідчих дій або оперативних матеріалах (актах, донесеннях, повідомленнях, поясненнях тощо). Останнім часом емоційні реакції джерела, що спостерігаються слідчим, рекомен­дується фіксувати звуко-відеозаписом, кінозйомкою.

Соціометричний спосіб припускає використання вимірювальних процедур, фіксо­ваних технічними засобами, емоційно-психологічних реакцій, що виникають у випро­буваного в ході спілкування на пред'явлення емоціогенних подразників, спеціальних проективних тестів, прийомів пред'явлення речових доказів, викриваючих матеріалів справи (показань свідків, висновків експертиз і т.под.).

Результати приладових спостережень оцінюються відповідно до принципу асоці­ації. Соціометричний спосіб відповідає останнім досягненням психології і психофізіо­логії вищої н

Розділ IV. Сліди людини

20.3. Сучасні технічні можливості інструментального розпізнавання і

дослідження слідів нам 'яті

Фундаментальними працями І.М.Сєченова, І.П.Павлова, О.Р.Лурія, Н.П.Бєхге-ревої, С.Д.Смирновата інших встановлено, що внутрішнє відображення (слід пам'яті, уявний образ) пов'язане із зовнішнім емоційним проявом суб'єкта. Фізіологами вищої нервової діяльності доведено, що емоції досить повно інформують про внутрішнє пере­живання індивіда, вони дають певне забарвлення предметно-практичної діяльності і є найпростішою формою відображення, пов'язаною з потребами людини і дією навко­лишнього середовища. Емоція породжується безпосередньо сприйняттям, тому в одній і тій саме ситуації різні люди, залежно від своєї емоційної сфери, поводяться по-різно­му. Все це свідчить проте, що зовнішнє відображення пов'язане з внутрішнім. К.Прібрам (1915) з цього приводу зауважував, що «образ — це відображення усередині організму його оточення, а поведінковий акт — це відображення в навколишньому середовищі того, що є усередині організму». Тому для виявлення сліду пам'яті треба інструменталь­ними засобами об'єктивно фіксувати поведінкові реакції людини, які є суть відобра­ження сліду пам'яті.

Мовлення людини є зовнішнім відображенням внутрішнього образу, колись сприй­нятого суб'єктом. Тому добровільне розкриття суб'єктивного образу свідком у ході до­питу є най коротшим шляхом виявлення сліду пам'яті і встановлення його семантики. Разом з тим фізіологами, акустиками, психологами і лінгвістами встановлено, що мов­лення людини несе емоційне навантаження, яке корелюється з наявністю внутрішнього відображення — слідами пам'яті. Звукове мовлення можна фіксувати і досліджувати фізичними методами і у такий спосіб одержувати кількісну інформацію про наявність сліду пам'яті.

Г. Ом іГ. Гельмгольц(1882) відкрили складну структуру мовного сигналу, що дало можливість використовувати математичний апарат для вирішення питань, по­в'язаних з аналізом і синтезом мовних сигналів, встановленням співвідношення між фізичними параметрами усного мовлення та його суб'єктивним сприйняттям.

Спектральний опис інформативних ознак мовлення є не єдиним підходом до дослідження мовлення. Останнім часом широко використовуються методи виділен­ня акустичних параметрів із мовної хвилі або обмеженого за рівнем сигналу. Найбільш інформативними є тимчасові співвідношення в мовному сигналі. Останніми праця­ми Г.Фанта (1970), Д.Маркела, А.X. Грея (1980) доведено, що тимчасові характерис­тики мовних сигналів є стійкими і не залежать від зовнішніх змін. Методика іденти-фікації людини за параметрами спектральних переходів (Ю.Ф.Жариков, С.П.Мохнєв, 1978) виявилася зараз найбільш практичною і перспективною для до­слідження мовної інформації як в ідентифікаційних, так і в діагностичних цілях. Для її реалізації були створені вимірювально-обчислювальний комплекс і програм­не забезпечення.

Таким чином, сучасні інструментальні засоби для дослідження мовлення людини дозволяють найбільш об'єктивно і безконтактно діагностувати сліди пам'яті, а ре-

/гати фонетичної експертизи використовувати в розшуку об'єктів, прихованих злочинцем.

188 Салтевський М. В. Криміналістика

20.4. Деякі прийоми інструментального дослідження емоційної напру­женості в оперативній і слідчій практиці

Людина як суб'єкт ідеальних відображень є найбільш поширеним джерелом кри­міналістичної інформації в кримінальному судочинстві. Одержання особистісної інформації здійснюється вербальними засобами і прийомами на основі вільного во­левиявлення джерела. Закон забороняє домагатися показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних засобів (неправда, обман, підкуп тощо). Не можна за­стосовувати і технічні засоби, наприклад, розміщувати контактні датчики на тілі допитуваного, як у разі застосування детекторів, які впливають на психіку джерела.

Технічні засоби не повинні принижувати честь і гідність людини, порушувати її особистісні права. Такі засоби називаються безконтактними і дозволяють дистанційно фіксувати ознаки і властивості досліджуваних об'єктів у тому числі й людини. Дистан­ційна фіксація (спостереження) не порушує прав особи, не заподіює фізичних страж­дань, вона безпечна для здоров'я, а негласна процедура її застосування подібна викори­станню телевізійних систем спостереженням за громадським порядком, дорожнім ру­хом, виробничими процесами.

Комплексне використання криміналістикою сучасних досягненьтехнічних за­собів для дослідження слідів пам'яті базується на досягненнях фундаментальних наук, які встановили, що: а) емоційна напруженість людини взаємопов'язана з внутрішнім, психічним ідеальним відображенням, тобто слідом пам'яті; б) прояв емоційної напру­женості слугує ознакою наявності ідеального відображення; в) усне мовлення людини фіксують надійними технічними засобами звукозапису, звукозапис — безконтактний засіб, а одержання інформації за допомогою звукового сліду не пов'язано з безпосе­реднім розміщенням датчиків на тілі людини.

Зараз можливе вирішення двох практичних завдань:

1. діагностика поінформованості, тобто встановлення сліду пам'яті про подію, яку сприймало джерело в минулому;

2. діагностика змін функціонального стану за фізичними параметрами усного мов­ лення джерела для визначення місця перебування прихованого ним предмета.

Розглянемо методику практичного виконання цих завдань.

Діагностика поінформованості практично зводиться до встановлення того, що до­питуваний знає про факт, який цікавить слідство, але приховує його і не бажає розкри­вати в ході спілкування. Подібна ситуація може виникати в ході допиту, обшуку і дея­ких інших слідчих дій у тих випадках, коли:

а) суб'єкт слідчої дії (допитуваний, обшукуваний) не бажає вступати в спілкування і «замикається»;

б) суб'єкт-джерело інформації вступає в спілкування, але заявляє, що цього факту не бачив і нічого про нього не знає;

в) допитуваний охоче вступає в спілкування, але говорить неправду.

У першому випадку будь-які дослідження мовлення неможливі, оскільки не можна одержати його зразки. Слідчий звичайно використовує тактичні і психологічні прийо­ми для встановлення психологічного контакту з допитуваним для зміни установки, зай­нятої джерел ом.

У другому випадку діагностичне дослілження мовлення допитуваного можливе і вимагає підготовки. Сутність методики зводиться до наступного. Насамперед треба

Розділ ІV. Сліди людини 189

встановити з інших джерел характер, ознаки, властивості і зміст приховуваного фак-ту-сліду пам'яті. Потім на основі цієї інформації зібрати, розробити емоціогенні по­дразники, тобто слова, фрази, питання, що стосуються приховуваного факту (пред­мета, події). Після цього розробляється план допиту (оперативного опитування), в якому обрані емоціогенні подразники знаходять відображення в запитаннях, які став­ляться. В таких питаннях слідчий побічно, мовби між іншим, нагадує допитуваному про окремі елементи змісту приховуваного факту. В слідчій тактиці такі запитання називають збуджуючими асоціативні зв'язки. Деякі з них можуть бути прямими чи «лобовими», наприклад, «Куди ви заховали обручку?», «Чим ви вдарили дружину по голові?». Постановка таких запитань зненацька нерідко викликає емоційний сплеск, проговорювання, заїкуватість тощо, супроводжується зміною мовлення, що слідчий враховує і будує тактику спілкування.

Емоціогенні зразки-подразники можуть бути матеріальними, наприклад, речо­вими (фотознімки, речі, знаряддя і засоби вчинення злочину, макети місця події, сліди або їх копії).

Процедура дослідження являє собою допит з пред'явленням емоціогенних по­дразників (об'єктів) і нагадує тактику пред'явлення доказів у ході допиту, а відповіді допитуваного фіксують магнітним звукозаписом.

Наприклад, зо підозрою в убивстві були арештовані чотири підозрювані, які тривалий час перебували під вартою. Строк слідства продовжували, а справжній убив­ця не був установлений. Для встановлення факту причетності до вбивства вдалися до методики допиту з використанням емоціогенних подразників і звукозапису, фіксації, яка була об'єктом фонетичної експертизи. Як емоціогенні подразники були застосо­вані фотознімки: а) один знімок місця події — місце виявлення трупа хлопчика; б) тако­го ж розміру і масштабу знімки випадкових місць, близьких за змістом з першим, утому числі й знімки із зображенням трупа по інших справах.

У ході допиту підозрюваним пред'являлися по черзі фотознімки і ставилися приблизно такі питання: «Що, по-вашому, зображено на фотознімку? Чи відома вам ця місцевість? Бували ви коли-небудь там?» тощо. Відповіді фіксувалися зву­козаписом. Потім за допомогою фонетичної експертизи було встановлено, що при пред'явленні фотознімка місця виявлення трупа хлопчика по розслідуваній справі емоційна напруженість мовлення зростала тільки в одного підозрюваного. На пред'явлення інших подразників, у тому числі й знімка із зображенням трупа із давньої архівної справи, емоційна напруженість у мовленні відповідала загально­му фону (рис. 50).

Висновок у сукупності з іншими доказами був оцінений спочатку слідчим, що дозволило обрати відповідну тактику розслідування, а потім судом, який оцінив зібрані докази по суті і погодився з версією слідчого про те, що гр. П. причетний до вбивства, і засудив його.

У третьому випадку, коли допитуваний охоче вступає в спілкування, але говорить неправду, ховаючи слід пам'яті, запропонована методика також придатна. Однак підго­товка емоціогенних зразків вимагає особливої тактики. Висунута допитуваним версія повинна бути ретельно досліджена в деталях (ознаках), пов'язаних з подією злочину, потерпілим та іншими обставинами. Потім складається план детального допиту, визна­чається послідовність постановлення запитань, у яких висунута версія допитуваного побічно і прямо контролюється. Тут використовуються головним чином вербальні емо-

190 Салтевський М. В. Криміналістик:

ціогенні подразники, однак можливі і речові, наприклад, макет місця події, наяком) допитуваний розкриває свою неправдиву версію. Фонограми допиту використовують­ся для провадження фонетичної експертизи.

4 З

2 І

О л-ҐІ—Х і,, „... ,..,„Л у і щі ___Ж_ - - і | "^О* "* І 1 *** **-Да_____

0 123456789 10

Рис. 50. Діаграма емоційного стану чотирьох підозрюваних у вчиненні злочину при пред-'явленні'входідопиту емоціогенного подразника (фотознімкумісця події:згвалтованого

і вбитого хлопчика)

Зрозуміло, результат діагностичного дослідження — всього лише «інформація для розмірковування», висування версій, вибору тактики проведення слідчих дій і опера-тивно-розшукових заходів. Навіть фонетична експертиза поки що не може катего­рично детектувати слід пам 'яті або викривати допитуваного в неправді. Очевидно, це проблема недалекого майбутнього. Однак відмовлятися від діагностичного до­слідження емоційного напруження в мовленні допитуваних із застосуванням емоці-огенних подразників немає підстав, особливо коли необхідно встановити місце по­ховання трупа, прихованого злочинцем. Єдиною перешкодою до застосування цієї методики є небажання джерела вступати в спілкування і давати показання в ході допиту або огляду місця події. Методика допиту в цьому разі аналогічна наведеній вище.

У Києві гр. X. заявив, що його дружина пішла з дому і не повернулася. Були підста­ви гадати, що дружина вбита, оскільки минуло понад три роки, а місцезнаходження дружини не було встановлено і труп не виявлено.

Гр. X. протягом цього часу неодноразово розсилав скарги на прокуратуру і міліцію з обвинуваченням в тому, що вони не намагаються розшукати його дружину. Тоді було вирішено застосувати методику допиту з емоціогенними зразками-подразниками. У ролі останніх використовувалися версії гр. X. про осіб, які могли б убити дружину; місця, де вона могла переховуватися, наприклад, вийти заміж; місця інтимних зустрі-

Розділ IV. Сліди людини І_9^

чей; місця відпочинку, де вони з дружиною відпочивали разом, наприклад, виїжджали на пікніки, шашлики, купання тощо; родичів, знайомих. Цю інформацію чоловік зник­лої дружини охоче погодився повідомити. Коли був складений список таких емоціо-генних подразників, з них відібрали 17 і запропонували чоловіку обгрунтувати свої припущення: чому він вважає, що дружина знаходиться в цих місцях або там її могли вбити? Допит за кожною версією - емоційному подразнику - був записаний на маг­нітофоні, а фонограми використовувалися у проведенні фонетичної експертизи на вимірювально-обчислювальному комплексі кафедри криміналістики Київської ВШ МВССРСР(Ю.Ф.Жарикові П.Ю.Тимошенко, 1986). Емоційна напруженість мов­лення гр. X. значно зросла, коли він розповідав про місце, куди вони виїжджали з дружи­ною на шашлики. Щодо інших версій-подразників мовлення чоловіка не містило ознак емоційної напруженості, яка перевищує загальний фон. На підставі інструментальних досліджень мовлення був зроблений висновок, що фонограма із записом мовлення гр. X.. яка містить відповідь на пред'явлення емоиіогенного подразника — місце відпо­чинку «шашлики» — містить ознаки емоційної напруженості, що перевищують нор­мальний фон у два-три рази. Тут немає інформації, що експерти встановили слід пам'­яті, а лише дана об'єктивна інформація про емоційну напруженість у конкретному мовному матеріалі. Ця інформація прислужилася слідчому в побудові версії, що гр. X. обізнаний і приховує якусь інформацію, пов'язану зі зникненням його дружини, і вирішив провести огляд території, де розташоване місце відпочинку «шашлики». Там і був виявлений труп дружини гр. X., яка зникла близько трьох з половиною років тому.

Зрозуміло, ця методика застосовується тільки у разі, коли підозрюваний добро­вільно виявляє бажання спілкуватися і відповідати на запитання слідчого.суб'єктів досудового і судового слідства (ст. ст. 85,85-1,85-2,87-1 КПК) можуть застосовувати­ся в кримінальному процесі. Водночас не можна відмовлятися і забороняти викорис­тання технічних засобів для отримання інформації від речей і людей. Тут треба розрі­зняти фіксацію інформації від її використання. Перше дозволено законом, а друге — обмежене, регулюється ним і суспільною мораллю. Звідси безконтактне знімання інформації про людину і якості подібно спостереження „прихованою камерою" за су­цільним порядком у метро, на вулицях і перехрестях з інтенсивним рухом у місті, у гарячих і шкідливих цехах, у навчальному процесі, в місцях активного відпочинку, культурних заходів тощо. Таке технічне документування не суперечить принципам законності й етичності. Отримана інформація і її носії є лише „інформацією для роз­мірковування": забезпечення суспільного порядку, управління виробництвом. Вона може бути і доказовим матеріалом (ст. 65 КПК), але повинна бути процесуально вве­дена в процес доведення.

Розглянуті інструментальні методики свідчать, що всі технічні засоби ідеальних відображень-слідів пам'яті шляхом дослідження емоційної напруженості мовлення, що представляє відповіді джерела на пропоновані емоціогенні подразники, дозволяють зро­бити такі висновки для практичного їх застосування.

У зв'язку з цим є доцільним використання безконтактних тестерів голосу й емоцій типу „НепсіуТгазіог" (рис. 51) виробництва південно-корейської фірми „911-комп'ю­тер". Це кощеньковий безконтактний прилад, що контролює параметри голосу й емоції співрозмовника, що говорить, наприклад, допитуваного, свідка, заявника, підозрюва­ного.

192 Салтевський М. В. Криміналістика

Р ис. 51. Безконтактний тестер

голосу Напсіу Тгизіег "(ручний

, правдер), розроблений фірмою

0Ш ШШЛш^.? ■*■*> й "911-коми "ютер" (Південна

■ V» іЛ ^^"^Ч '^Сд'' Корея). Реагує на зміни в голосі

Щ г т ^ людини. Результати відобража-

< \«®| Чцззій^ І ються на екрані символами "над-

і Ч^--— ■•"'І 4 кушеногояблучка"(1)і "чайниказ

І^/^ЕЯ ^г<гї*УТ)і кришкою" (2). При натисканні

\Ґ ,-^' ' ч ,/ X кнопки (І) розмір надкусу яблучка

* ,31^^ ' ,^# '''%*? 2. свідчить про ступінь емоційного

² СХЄМаТИЧНО порушення, а при натисканні

1 кнопки (2) злітає кришка чайника,

показуючи розмір стресу

Щоб одержати уявлення про щирість співрозмовника, варто натиснути клавішу (рис. 54-1) на екрані дисплея з'явиться символ „яблуко". Як запевняє фірма, під час розмови клієнта від „яблука" починають відокремлюватися частки, відбувається мовби „надкушування" і поступове зменшення цілого яблука. Чим менше залишається яблу­ка, тим менше слухач довіряє щирості і правдивості співрозмовника. Якщо ж натиснути кнопку (2), то на дисплеї з'явиться зображення киплячого чайника: чим вище підійма­тиметься кришка і більше випускатиметься пари — тим більше зростає напруженість співрозмовника, тобто наростає стан стресу, особливо коли це збігається з великим над­кушуванням яблука. Хоча фірма назвала пристрій „Непсіу Тгазіог" — ручний правдер, однак він не визначає правди, а просто видає у невизначених символах фізичні парамет­ри голосулюдини. що говорить та її емоційний стан, які слухач оцінює поняттями нара­хованої статистики; „більше, менше, половина, багато, мало", тобто ми зустрічаємося із ситуацією „отримання" інформації для розмірковування, шо завжди корисна для суб'­єкта як досудового, так і судового слідства, тому що доказами є будь-які фактичні дані (ст. 65 КПК), які слідчий, прокурор, суд, оцінюють у сукупності з іншими джерелами і приймають рішення.

Така роль технічних безконтактних засобів для одержання інформації про вміст суб'єктивного образу — сліду пам'яті людини.

Комплексне використання криміналістикою сучасних досягненьтехнічних засобів для дослідження відображень-слідів дозволяють зробити такі висновки для практично­го їх застосу ван ня.

1. На сучасному етапі розвитку науки побічні інструментальні дослідження слідів пам'яті можливі. Вони базуються на філософській теорії відображення, фізіологічних концепціях вчення про вищу нервову діяльність, що зовнішнє і внутрішнє відображен­ ня взаємопов'язані. Внутрішнє проявляється через зовнішнє у вигляді емоційного на­ пруження в мовленні людини.

2. Сучасними інструментальними засобами можна фіксувати і вимірювати ступінь емоційної напруженості в мовленні людини і в такий спосіб одержувати об'єктивну інформацію про ознаки наявності сліду пам'яті.

3. Методика включає два етапи: 1) пред'явлення емоціогенних зразків і фіксуван­ ня мовної відповіді джерела (допитуваного); 2) проведення судової фонетичної екс­ пертизи.

Розділ ІV. Сліди людини 193

4. Висновок фонетичної експертизи містить висновки про наявність і ступінь емо­ційного напруження в промовлянні відповідей джерела на емоціогенний подразник. Експертиза не встановлює наявності сліду пам'яті, а лише дає об'єктивну інформацію про таку версію.

5. Застосування контактних інструментальних методик дослідження слідів пам'яті можливе лише при вільному волевиявленні джерела брати участь у слідчій дії, добро­вільно спілкуватися і відповідати на запитання слідчого (рис. 52). Без вільної згоди інструментальні методики застосовувати в слідчій практиці не можна. Згоду із суб'єктом на іспити на поліграфі оформляють спеціальним патентом, який пред'являють засуд­жуваному¹ .

і"^ -------^— ■■ ■' - ■■■•'-..—*--------------------------------------------------------------—-----------------—'------------1

Рис. 52. Сучасна модель контактного поліграфу "МоіеЬоок": 1 — контактнідатчики; 2

— клавіатура комп 'ютера; 3—монітор "Иоіе Ьоок "; 4—усереднена сигналограма; 5—

емоційної напруженості немає; 6— емоційна напруженість є

_194