53.4. Провадження слідчих дій на наступному етапі розслідування

Завдання наступного етапу — перевірити ще раз і одержати відсутні докази, по­будувати логічний ланцюг доказів, які викривають підозрюваного, що дасть підста­ви пред'явити йому обвинувачення. Фактично для вирішення цього завдання при­датні всі слідчі дії. Однак використовуються в основному допит, повторний огляд, обшук, судова експертиза. Особливе значення має організація взаємодії слідчого з органом дізнання. Продовжуючи уточнювати і перевіряти ще раз первинну інфор­мацію, необхідно встановити джерело наркотичних засобів, місце їх виробництва, шлях транспортування до споживача; осіб, що беруть участь у скупці (оптовиків), перевізників, торговців, тобто простежити весь ланцюжок руху наркотичних засобів і в такий спосіб розкрити злочинну групу.

Допит свідків. Факти незаконного виготовлення, збереження, пересилання чи збуту наркотичних засобів завжди стають відомими свідкам. Тому виявлення і до­пит останніх відбуваються протягом всього розслідування.

Зміст і мета допиту визначаються виникаючою слідчою ситуацією, а тактичні прийоми — характеристикою особи свідка. Так, у справах про розкрадання нарко-

472 Салтевський М. В. Криміналістика

т ичних речовин на хіміко-фармацевтичних заводах чи виготовлення в «підпільних лабораторіях» при заводах свідками звичайно є робітники, службовці, що за родом роботи поінформовані про факти створення неврахованих надлишків, наприклад, понаднормативним списанням у брак готової продукції або сировини. Співробіт­ники КПП, бухгалтери, працівники ВТК, водії, вантажники та інші особи можуть бути свідками.

У справах про виготовлення наркотиків у кустарних умовах, збереження і пе­ревезення або пересилання наркотичних засобів свідками можуть бути родичі, су­сіди, знайомі, водії, продавці магазинів, аптек, що могли бачити осіб, які перево­зять, купують прекурсори, пристрої, пристосування для виготовлення наркотиків тощо.

У справах про схиляння до вживання наркотиків і утримання кубел свідками найчастіше бувають особи, що вживають наркотики, їхні родичі, товариші по службі, друзі по дозвіллю, сусіди та ін. Питання для з'ясування обставин залежатимуть від статусу свідка. В очевидця затримання з доказами з'ясовують: а) за яких обставин здійснено затримання; б) хто проводив затримання; в) як поводився затриманий; г) чи мав затриманий речі, які; ґ) чи намагався він позбутися яких-небудь предметів (викинути, залишити); д) де затриманий сів у громадський транспорт, хто його суп­роводжував тощо.

В усіх випадках у свідків з'ясовують: 1) який вантаж перевозили, переносили, в якій упаковці, скільки; 2) чи велися при цьому розмови про грошові розрахунки, які підозри викликали дії осіб, що перевозили вантажі, хто їх супроводжував тощо.

Допит підозрюваного. Розрізняють допит: а) при затриманні з доказами, при ви­явленні в затриманого наркотиків; б) при вживанні наркотиків або присутності при цьому.

При допиті підозрюваного, затриманого з доказами при збереженні, перевезенні, пересиланні, збуті і безпосередньому незаконному введенні наркотику в організм людини з'ясовують такі обставини: кому належить наркотик, за яких обставин він виявився в особи; як давно вона його зберігає, в якій кількості і видах; де зберігає; де виготовлявся наркотик; яке джерело його придбання; хто брав участь у виготовленні тощо.

Допит обвинуваченого - складна і відповідальна дія. Щоразу її треба планувати детально, виходячи з особливостей кримінальної справи. Залежно від способу вчи­нення злочину про незаконний оборот наркотичних засобів допити обвинувачених можна розрізняти за видами способів учинення злочинів:

• розкрадання, крадіжка і вимагання наркотичних засобів;

• виготовлення, збереження, перевезення чи пересилання, збут;

• схиляння особи до вживання чи незаконного введення наркотичних засобів:

• організація і утримання кубел для вживання наркотичних засобів;

• незаконна видача або підробка рецептів чи інших документів на придбання наркотиків.

Кожен допит будується на підставі загальних рекомендацій криміналістичної тактики і судової психології. Зрозуміло, допит планується і відрізняється деталіза­цією обставин злочину, пов'язаних з видом наркотичного засобу, способом його виготовлення, придбання, збереження, збуту, перевезення і пересилання, безпосе­реднього введення наркотику в організм людини.

472 Салтевський М. В. Криміналістика

т ичних речовин на хіміко-фармацевтичних заводах чи виготовлення в «підпільних лабораторіях» при заводах свідками звичайно є робітники, службовці, що за родом роботи поінформовані про факти створення неврахованих надлишків, наприклад, понаднормативним списанням у брак готової продукції або сировини. Співробіт­ники КПП, бухгалтери, працівники ВТК, водії, вантажники та інші особи можуть бути свідками.

У справах про виготовлення наркотиків у кустарних умовах, збереження і пе­ревезення або пересилання наркотичних засобів свідками можуть бути родичі, су­сіди, знайомі, водії, продавці магазинів, аптек, що могли бачити осіб, які перево­зять, купують прекурсори, пристрої, пристосування для виготовлення наркотиків тощо.

У справах про схиляння до вживання наркотиків і утримання кубел свідками найчастіше бувають особи, що вживають наркотики, їхні родичі, товариші по службі, друзі по дозвіллю, сусіди та ін. Питання для з'ясування обставин залежатимуть від статусу свідка. В очевидця затримання з доказами з'ясовують: а) за яких обставин здійснено затримання; б) хто проводив затримання; в) як поводився затриманий; г) чи мав затриманий речі, які; ґ) чи намагався він позбутися яких-небудь предметів (викинути, залишити); д) де затриманий сів у громадський транспорт, хто його суп­роводжував тощо.

В усіх випадках у свідків з'ясовують: 1) який вантаж перевозили, переносили, в якій упаковці, скільки; 2) чи велися при цьому розмови про грошові розрахунки, які підозри викликали дії осіб, що перевозили вантажі, хто їх супроводжував тощо.

Допит підозрюваного. Розрізняють допит: а) при затриманні з доказами, при ви­явленні в затриманого наркотиків; б) при вживанні наркотиків або присутності при цьому.

При допиті підозрюваного, затриманого з доказами при збереженні, перевезенні, пересиланні, збуті і безпосередньому незаконному введенні наркотику в організм людини з'ясовують такі обставини: кому належить наркотик, за яких обставин він виявився в особи; як давно вона його зберігає, в якій кількості і видах; де зберігає; де виготовлявся наркотик; яке джерело його придбання; хто брав участь у виготовленні тощо.

Допит обвинуваченого - складна і відповідальна дія. Щоразу її треба планувати детально, виходячи з особливостей кримінальної справи. Залежно від способу вчи­нення злочину про незаконний оборот наркотичних засобів допити обвинувачених можна розрізняти за видами способів учинення злочинів:

• розкрадання, крадіжка і вимагання наркотичних засобів;

• виготовлення, збереження, перевезення чи пересилання, збут;

• схиляння особи до вживання чи незаконного введення наркотичних засобів:

• організація і утримання кубел для вживання наркотичних засобів;

• незаконна видача або підробка рецептів чи інших документів на придбання наркотиків.

Кожен допит будується на підставі загальних рекомендацій криміналістичної тактики і судової психології. Зрозуміло, допит планується і відрізняється деталіза­цією обставин злочину, пов'язаних з видом наркотичного засобу, способом його виготовлення, придбання, збереження, збуту, перевезення і пересилання, безпосе­реднього введення наркотику в організм людини.

О бшук — примусова дія, спрямована на обстеження людей, приміщень, споруд, ділянок місцевості, які перебувають у віданні обшукуваної особи, для відшукання наркотичних засобів, сировини або напівфабрикатів для їх виготовлення, а також предметів і технічних засобів, використовуваних при цьому. Розрізняють особис­тий обшук, обшук приміщень. Специфічна особливість полягає в тому, що шукана речовина — наркотик, кількість якого звичайно мінімальна, зберігається, як прави­ло, замаскованим під медикаменти, препарати і речовини звичайного споживання. З огляду на малі дози наркотиків злочинець може швидко їх знищити, наприклад спустити в унітаз, раковину тощо. Тому, готуючись до обшуку приміщення, варто запросити помічника й обов'язково фахівця з технічними засобами. Обшук треба планувати раптово, а час його провадження тримати в секреті.

Особливості обшуку полягають у моделюванні місць збереження, (схованок) наркотиків, які можуть бути в найпростіших предметах, знаходяться на очах. Не­рідко схованки роблять поза приміщенням, у саду, двірських будівлях, але недалеко від житлового приміщення. У квартирі схованки найчастіше обладнають у туалеті, ванні, на кухні, що дає можливість при небезпеці швидко позбутися наркотиків. Якщо в кімнаті (гуртожиток, квартира) проживають кілька людей, то злочинець збе­рігає наркотик не у своїх предметах і речах (тумбочка, стіл, ліжко, шафа), а прагне сховати в речах сусіда по кімнаті, родича, товариша. Нерідко наркотик приховують у ліжку хворого, колисці сплячої дитини тощо.

Дослідження речей, що не належать обшуковуваному, проводиться за загаль­ними правилами провадження обшуку в приміщеннях загального користування. У разі потреби особи, що перебувають в приміщенні, яке обшукується, підлягають особистому обшуку, оскільки вони можуть зберігати наркотичні речовини. Для при­ховування малих доз наркотиків багато можливостей є в жіночому одязі, косметиці. Упаковані в пластикові пакети наркотики нерідко зберігаються в природних порож­нинах тіла людини: між ногами, пальцями рук, у роті, а іноді в шлунку.

Для обшуку транспортних засобів, купе вагонів треба запрошувати фахівців, що допоможуть розкрити можливі порожнечі, де можуть зберігатися наркотики. Пред­мети, що виявляють у ході огляду, вилучають. Так, у приміщенні, де виготовляли наркотичні засоби, треба шукати предмети для виготовлення тютюнових виробів, сировину, тютюн, змішаний з гашишною олією, анашою; піпетки, трубки, шпри­ци, голки, упаковки, нагрівальні прилади для перегонки тощо. Особливому дослід­женню підлягають носильні речі обшукуваного (кишені, манжети, складки), де мож­на знайти сліди наркотиків або рослинної сировини. Інтерес становлять документи таємної «бухгалтерії», де ведеться облік купленої, збутої продукції.

Судові експертизи. При розслідуванні злочинів про незаконний обіг наркотич­них засобів можуть проводитися практично всі види експертиз: криміналістична, судово-медична, хімічна, судово-фармакологічна, агротехнічна, психіатрична. Су­дова експертиза обов'язкова для визначення виду і властивостей виявленої речови­ни, віднесення її до наркотичних засобів.

Хімічна і фармакологічна експертизи найчастіше проводяться заданою катего­рією кримінальних справ. Вирішуються такі основні питання: чи належить дана ре­човина або її слід до наркотичної; яка кількість наркотиків у досліджуваній речо­вині; який спосіб виготовлення — кустарний чи фабричний; чи не є речовина лікарсь­кою, якщо так, то для яких цілей вона застосовується, тощо.

474 Салтевський М. В. Криміналістика

П ри медичній і психіатричній експертизах ставлять такі запитання: чи є в лю­дини ознаки недавнього вживання наркотиків; чи є в особи ознаки наркоманії; чи має особа потребу в примусовому лікуванні; чи перебувала дана особа в момент вчи­нення злочину в стані гострого наркопсихозу чи патологічного афекту.

Оскільки коло матеріальних слідів при розслідуванні незаконного обігу нарко­тичних речовин дуже широке (це речовини рослинного, тваринного і синтетичного походження в малих дозах, головним чином у вигляді мікрочастинок), то серед кри­міналістичних експертиз найпоширенішою є експертиза матеріалів, речовин і ви­робів (КЕМРВ).

' 475

РОЗДІЛ XV.

ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ