17.2. Принципи криміналістичної тактики

У криміналістичній тактиці при викладі її теоретичних основ використовується поняття «загальні положення». Однак правильніше оперувати терміном «принци­пи».

Принцип — це начало, основа, основне вихідне положення якоїсь теорії, вчен­ня, науки тощо. Криміналістична тактика — це розділ науки криміналістики, який має самостійну теорію, побудовану на власних принципах з двома рівнями (ступе­нями) спільності.

Перший рівень спільності займає конституційно-філософські принципи, такі як воля, рівність, недоторканість особи, житла та кримінальні і кримінально-про­цесуальні принципи, що є методологічними для криміналістики взагалі.

На другому рівні розташовані власне принципи криміналістичної тактики, які безпосередньо регулюють прийоми планування та організації досудового і судового слідства, вибору лінії поведінки осіб. До них належать: законність, гуманність. етичність, плановість, економічність, невідкладність, технізація, взаємодія.

Законність означає, що вся діяльність учасників процесу відбувається в кримі­нально-процесуальній формі, будь-який відступ від неї веде до беззаконня, пору­шення прав учасників процесу. Одержанні незаконними засобами і методами дже­рела інформації втрачають доказову функцію, а особи, що застосували незаконні засоби, такі як насильство, погроза, підлягають відповідальності.

Гуманізм як принцип діяльності осіб, що здійснюють досудову і судове слідство, проявляється в гуманному ставленні до учасників процесу, створенні умов для про­яву природних прав людини мати і висловлювати свої думки, висловлювати почуття

Розділ VI. Основи криміналістичної тактики 271

т а емоції. Однак гуманне ставлення не означає вседозволеність і всетерпіння, по­ведінка учасників процесу обмежується кримінально-процесуальним законом.

Етичність — це сукупність правил поведінки учасників процесу між собою і го­ловним чином дізнавача, слідчого, судді з підслідним (підозрюваним, обвинувачу­ваним, підсудним), свідками, потерпілими, фахівцями, що виявляються у формах звертання, зовнішній поведінці при виконанні слідчих дій.

Плановість і економічність. Будь-яка діяльність слідчого, дізнавача, судді повинна носити плановий характер, бути попередньо спланованою. Планування відповідаль­них слідчих і судових дій, таких як груповий обшук, затримання небезпечного зло­чинця, допит обвинувачуваного, який опирається, слід визнати обов'язковим еле­ментом підготовки. Принцип «економної тактики» передбачає таке планування слідчих дій або оперативних заходів, щоб при мінімальних витратах сил і засобів можна було одержати необхідний результат.

Невідкладність, або оперативність, означає своєчасність і невідкладність про­ведення дій, спрямованих на збирання доказової інформації і нейтралізацію фактів, що впливають на її втрату. Від невідкладності слід відрізнити раптовість, тобто ви­значення найбільш сприятливого моменту для проведення слідчої дії або оператив­ного заходу. Раптовість — це несподіванка для учасників кримінального процесу.

Науковість як принцип означає використання тактичних засобів і прийомів, заснованих на досягненнях науки і техніки. Не допускається використання прийомів і технічних засобів, що заподіюють шкоду здоров'ю людини і знищують речове дже­рело доказів.

Технізація являє собою активне використання технічних засобів у провадженні слідчих дій щодо збирання, дослідження, представлення, оцінки і використання доказів. Технічні засоби забезпечують «трансформацію» досягнень науково-техніч­ної революції в практику боротьби зі злочинністю.

Взаємодія — узгодження діяльності відповідних підрозділів і осіб, що здійсню­ють правоохоронну діяльність, для ефективності розслідування в цілому і проведен­ня окремих слідчих дій, організаційних і оперативних зокрема.

272 Салтевський М. В. Криміналістика