Курс “Латинська мова та основи медичної термінології”

Методичні вказівки

для студентів I курсу стоматологічного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки до практичного заняття № 25

І. Тема: Хімічна номенклатура.

Назви солей. Солі кисневмісних кислот. Кислі та основні солі.

Назви складних ефірів. Солі безкисневих кислот.

ІІ. Актуальність теми полягає в налагодженні міжпредметних зв’язків на заняттях з латинської мови (зокрема, з хімією, фармакологією). Даний лінгвістичний матеріал допомагає оволодінню системним мисленням, стимулює інтелектуальний розвиток, розширює кругозір.

ІІІ. Цілі навчання:

1. уміти утворювати назви солей кисневмісних та безкисневих кислот,

кислих та основних солей латинською мовою, знати їх словникову форму;

2. уміти використовувати ці назви при виписуванні рецептів;

3. уміти візуально визначати в назві лікарського засобу частотні відрізки;

4. знати алгоритм утворення найменувань аніонів в латинських назвах

солей;

5. знати особливості утворення назв складних ефірів в латинській

термінології.

ІV. Забезпечення вихідного рівня знань та вмінь.

Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з такого матеріалу:

№	Питання	Джерело інформації
	Розуміння термінів “сіль кисневмісної кислоти з більшим ступенем окислення та меншим ступенем окислення”, “сіль безкисневої кислоти”, “кисла сіль”, “основна сіль”, “складний ефір”.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 25.
	Уміння визначати словникову форму словосполучення, що є назвою лікарського засобу.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 25.
	Уміння правильно виписувати складний рецепт.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 25.
	Способи поєднання двох терміноеле- ментів в складному терміні.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 25.
	Поєднання латинських слів в словосполученні.	Методичні матеріали кафедри до заняття № 25.

V. Зміст навчання.

Перелік конкретних знань і умінь, яких необхідно набути при вивченні теми.

Студент повинен знати:

1. особливості утворення назв кислих та основних солей;

2. принцип утворення найменувань аніонів в назвах солей та ефірів;

3. лексичний мінімум до даної теми.

Студент повинен вміти:

1. будувати назви солей кисневмісних та безкисневих кислот латинською

мовою;

2. виписувати рецепти, до складу яких входять назви складних ефірів;

3. без помилок транслітерувати частотні відрізки;

4. грамотно виписувати рецепти.

VІ. Орієнтовна основа дії (ООД).

Короткі методичні вказівки щодо роботи студентів:

1. запам’ятайте, що утворення назв солей, крім своєї моделі, зберігає правило транслітерації частотних відрізків;

2. при перекладі назв солей зважайте, що катіон завжди пишеться з великої літери і завжди стоїть в формі Gen.sing.;

3. не забувайте, що місце назви катіона у словосполученні – перше;

4. чітко засвойте принцип трансформації українського закінчення в латинське при перекладі найменувань аніонів;

5. щодо назв складних ефірів, запам’ятайте, що українська назва – це однослівний термін, латинська – двослівний;

6. працюючи над лексичним мінімумом з хімічної номенклатури, виділяйте всі частотні відрізки і пригадуйте їх значення;

7. зверніть увагу, що рецепти до даної теми значно складніші за структурою і вимагають високого рівня підготовки до заняття.