Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні

Дієслово – частина мови, яка називає дію або стан істоти, предмета. Основні граматичні ознаки дієслова – час, особа, число і спосіб, за ними дієслово в реченні відрізняється від інших слів. Наприклад: Заступник директора підписує угоду; Секретар складає відповідний документ.

Для ділових паперів характерна частовживана неозначена форма дієслова (інфінітив). Це незмінювана форма дієслова, яка, називаючи дію, не вказує на час, особу, рід, число, має інфінітивний суфікс -ти: писати, складати, перекладати, затверджувати, погоджувати, підписувати. Зворотні дієслова мають ще й частку -ся: зберігатися, друкуватися, слухатися, підбиратися, укладатися, перероблятися.

Дуже часто форму інфінітива заступає іменник. Наприклад: паління заборонене; читання корисне.

Дієсловам в українській мові властиве значення виду – доконаного й недоконаного: писати – написати; друкувати – надрукувати; складати – скласти; читати – прочитати. Дієслова доконаного виду позначають завершеність дії, в основі мають префікси: записати, занотувати, закінчити; суфікси – повторити, нагадати, повідомити; рухомий наголос – надати, подати, скликати, об’єднати.

Окремі форми дієслів досконалого виду утворюються від іншої (суплетивної) основи: брати – взяти; ловити – піймати.

У сучасній українській мові дієслова мають три форми часу: теперішній, минулий, майбутній. Наприклад: наказую, наказував, буду наказувати (наказуватиму).

За особовими закінченнями дієслова поділяють на дві дієвідміни. До І дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини теперішнього часу мають закінчення -уть (-ють). Наприклад: стверджують, дають, добувають, пишуть, друкують, будують, планують, замовляють, телефонують, закінчують.

До ІІ дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини теперішнього часу мають закінчення -ать (-ять). Наприклад: вчать, ставлять, роблять, вантажать, просять і т.д.

В українській мові є три способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий.

Дійсний спосіб виражає таку дію, яка є дійсним, цілком реальним фактом. Дієслова дійсного способу виступають у формах теперішнього, майбутнього й минулого часів: пишу, почулось, зробимо.

Умовний спосіб виражає дію, що може виконуватися за певних умов. Наприклад: нагадав би, зробив би, наказав би, підписав би, чекала б, робила б.

Наказовий спосіб означає спонукання до дії у формі наказу, побажання, поради, заклику. Форми наказового способу не мають категорії часу, їм властива категорія особи і числа: прочитай, побудуй, квітни.

Зверніть увагу!

Словосполучення дієслівного типу

Російська мова	Українська мова
ввиду вышеизложенного	зважаючи на викладене вище; з огляду на викладене вище
ввиду того, что…	через те, що; зважаючи на те, що; з огляду на викладене вище
вовлекать в работу	залучати до роботи
вынести благодарность	скласти подяку
заслуживать внимания	заслуговувати на увагу (бути вартим уваги)
принести вред	завдати шкоди
приносить неприятности	завдати прикростей
приняться за работу	взятися до роботи

У професійному та офіційно-діловому мовленні слід уважно ставитися до вживання словосполучень дієслівного типу. Не калькувати їх, перекладаючи з інших мов, а добирати власні мовні конструкції.

Говоріть правильно!

Норма	Порушення норми
здобути освіту	отримати освіту
набути досвіду	отримати досвід
дістати виправдання	отримати виправдання
здобути перемогу	одержати перемогу
укласти угоду	заключити угоду
ставити (мати) на меті	здаватися метою
зазнавати поразки	терпіти поразку
впадати в око	кидатися в очі
підбивати підсумки	підводити підсумки
давати спокій	залишатися в спокої
завдавати удару	наносити удар
робити внесок	вносити вклад
становити інтерес	представляти інтереси
ужити заходів	прийняти міри (заходи)