Тема 1.3. Формування загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів. Види, форми, прийоми розумової діяльності.

План

1. Культура мовлення і культура мислення.

2. Види, форми, прийоми розумової діяльності.

3. Розвиток риторичних здібностей.

Основні знання, які студент повинен набути при вивченні теми:

1. Поняття культури мовлення.

2. Основні вимоги до культури мовлення.

3. Прийоми мислення, мовлення, моделювання.

Основні вміння, які студент повинен здобути при вивченні теми:

• чітко і правильно висловлювати свої думки, підбирати аргументи, наводити приклади, робити висновки.

Завдання для самостійної роботи студентів:

7. Опрацювати теоретичний матеріал.

8. Виконати вправи, які поетапно забезпечують формування ораторських здібностей.

9. З’ясувавши мету та можливого адресата мовлення, скласти план, дібрати матеріал та підготуватись до виступу на одну з тем:

   • Яка з сучасних професій мене приваблює.

   • Лохвицькому технологічному технікуму – 80!

   • Чи є в моєму оточенні людина, яку хотілось би наслідувати.

   • Кого з героїв класичної літератури міг би мати за ідеал молодий сучасник.

Культура мовлення і культура мислення

Культура мовлення – це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форм літературної мови та майстерне використання виражальних засобів мови залежно від стилю, жанру, типу мовлення.

Крім того, культура мовлення – це і відповідний розділ мовознавства, який розробляє правила вимови, наголошення, слововживання, формотворення, побудови словосполучень і речень та вимагає від мовців їх неухильного дотримання.

Значення культури мовлення

Володіючи нормами культури мовлення, можна уникнути багатьох проблем, конфліктів, швидше досягати життєвих цілей. Мовлення людини – це своєрідна візитна картка, це свідчення рівня освіченості особи, її культури, а разом з тим - це показник культури суспільства. Словесний бруд, що заполоняє мовлення громадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина – тривожні симптоми духовного нездоров’я народу. Ще мудрий Езоп довів, що наше слово – це і найкраще, що є в розпорядженні людини, і найгірше, чим вона володіє.

Основні вимоги до культури мовлення

Якості мовлення	Правила мовлення
Змістовність	Продумувати тему й основну думку висловлювання; підпорядковувати матеріал темі й основній думці; говорити й писати лише те, що бобре відомо; не говорити й не писати зайвого
Логічна послідовність	Говорити й писати послідовно, забезпечувати смислові зв’язки між словами і реченнями в тексті, систематизувати дібраний матеріал
Багатство мовних засобів	Використовувати різноманітні мовні засоби, уникати невиправданого повторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій
Виразність	Добирати слова й будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку, бути оригінальним у висловлюванні
Точність	Знати предмет мовлення й закони літературної мови, добирати слова й будувати речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання, правильно використовувати багатозначні слова, синоніми, омоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми
Доречність	Ураховувати адресата висловлювання, як буде сприйняти сказане, за яких обставин відбувається спілкування
Правильність	Дотримуватись орфоепічних, лексичних, фразеологічних, словотворчих, граматичних, орфографічних, пунктуаційних та стилістичних правил літературної мови

Основою мовленнєвої культури є грамотність. Грамотність мовлення забезпечує дотримання мовних норм. Але мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, потрібно вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати різну літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати свої думки, виправляти себе, шукати найкращі варіанти висловлювання.

Значно збіднюють мову, роблять її невиразною штампи та канцеляризми. Наприклад: з якого питання? замість чому?; спрямувати увагу на виконання завдань замість старанно виконувати завдання. Такі вислови доречні лише в офіційно-діловому спілкуванні. Засмічують мову слова-паразити (так би мовити, значить, власне кажучи), паузи вагання ( е-е…, гм…, той…, ну…), лайливі слова та нецензурні вислови, просторіччя тощо. Потрібно також доречно вживати терміни та іншомовні слова.

Зверніть увагу! Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.

Вправа 1. Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредаговані речення запишіть. Скористайтеся поданою нижче довідкою.

1. Питання йшло про нове будівництво школи на протязі року. 2. На нараді було розглянуто комплекс питань, пов’язаних з аграрним комплексом. 3. Текст заяви має бути лаконічним і стислим. 4. Публіка захоплено слухала тріо з трьох виконавців. 5. Питання про цей апарат досліджувалося в кількох дослідженнях. 6. У подальшому майбутньому підприємство планує покращити результати роботи. 7. У травні місяці кияни святкують день міста. 8. Своєю працею працівники галузі зміцнюють економіку держави. 9. Ми завжди пам’ятаємо і не забуваємо про повчальні сторінки історії нашої країни. 10. Відкривши очі, він побачив, що світло в кімнаті вже виключено, а у відкрите вікно ллється яскраве сонячне проміння.

Довідка

Правильно	Неправильно
Йдеться про навчання. Розплющити очі після сну. Я пам’ятаю про вас. Вибачте.	Мова йде про навчання. Розкрити очі після сну. Я пам’ятаю і не забуваю про вас. Я вибачаюся.

Говоріть правильно!

Правильно	Неправильно
укладати угоду затвердити план брати участь витяг з протоколу обіймати посаду чинне законодавство сприяти розвитку зворушлива зустріч прийдешнє свято приваблива пропозиція переконливий доказ доводити до відома давати згоду	заключати угоду утвердити план приймати участь виписка з протоколк займати посаду діюче законодавство помагати розвитку хвилююча зустріч наступаюче свято приваблююча пропозиція переконуючий доказ ставити у відомість давати добро