Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю

Сфера використання — спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, управлінні адміністративно-господарською діяльністю. Вирізняється найвищою мірою книжності.

Основне призначення — регулювання офіційних ділових стосунків у зазначених сферах та обслуговування громадянських потреб людей у типових ситуаціях. Учасниками ділового спілкування є органи та ланки управління — організації, заклади, підприємства, посадовці, працівники.

Спеціфічні риси ділового спілкування:

• офіційним автором та адресатом документа майже завжди є певна організація, установа;

• конкретна адресність інформації;

• тематична обмеженість кола завдань, що розв'язує організація, а це є наслідком певної стабільності її функцій.

Отже, можна вирізнити такі властивості ділового спілкування:

• офіційний характер;

• адресність;

• використання кліше, стандартних зразків;

• тематична обмеженість.

Основні ознаки:

• нейтральний тон викладу змісту — лише у прямому значенні;

• точність та ясність поєднується з лаконічним і послідовним викладом фактів;

• документальність (офіційний папір повинен мати характер документа), наявність реквізитів;

• наявність усталених одноманітних мовних зворотів, висока стандартизація вислову;

• сувора регламентація тексту; для чіткої організації текст поділяється на параграфи, пункта, підпункти.

Основні мовні засоби та способи викладу змісту:

• використання суспільно-політичної, адміністративно-канцелярської термінології;

• фразеологія повинна мати снецифічний характер

• обов'язкова відсутність авторської мовної ін дивідуальності та емоційно-експресивної лексики;

• синонімія зведена до мінімуму й не викликає двозначного сприймання;

• наявність безособових і наказових форм дієслів у формі теперішнього часу із зазначенням послідовності, постійні дії;

• чітко регламентоване розміщення та будова тексту; обсяг основних частин, наявність обов'язкових стандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користуватися готовими бланками);

• використання складних речень із сурядним і підряд ним зв'язком зведено до мінімуму, широке використання безсполучникових, простих поширених речень.

Офіційно-діловий стиль має 4 підстилі.

1) законодавчий — використовується в законотворчій сфері. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах тощо;

2) дипломатичний — використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі полі тики, економіки, культури. Реалізується в конвенціях (міжнародних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, до говорах, заявах, ультиматумах та ін.;

3) юридичний — використовується у юриспруден ції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж). Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях тощо;

4) адмістративно-канцелярський — використовується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві. Реалізується в офіційній кореспонденції (листах), договорах, контрактах, за явах, автобіографіях, характеристиках, дорученнях, розписках тощо.

ЕПІСТОЛЯРНИЙ СТИЛЬ

Сфера використання — офіційні міжколективні й міжособистісні стосунки та неофіційні особисті зв'язки (ділове листування в установах і приватне листування в родині). Епістолярна спадщина визначних діячів культури, мистецтва, науки, політики може бути складовою частиною інших стилів, наприклад художньої літератури, публіцистики.

Основне призначення — регулювання правових, ділових, виробничих контактів, зв'язки між суб'ектами правових відносин, ділового партнерства та підтримання стосунків у родинах і товариських колах, гру­пах мовців за інтересами.

Основні ознаки:

• персональність;

• інформаційна цілеспрямованість та приватність;

• авторське «я»;

• наявність певної композиції:

- початок, що містить шанобливе звертання;

- головна частина, у якій розкривається зміст листа;

- кінцівка, де підсумовується написане, та іноді – постскриптум.

Основні мовні засоби:

• адресація, межі мовного етикету, стандартність висловів у ділових листах;

• різнотемна лексика, вільний виклад змісту у приватних листах;

• емоційно-експресивні засоби, варіантність норм і особливості порушення їх в інтимному листуванні;

• поєднання елементів художнього, публіцистичного та розмовного стилів і вироблення індивідуального авторського образу в листах-сповідях, листах-творах, листах-інформаціях.

Упродовж століть епістолярний стиль зазнавав змін. Сучасні вимоги до нього — більша лаконічність, скорочений обсяг раніше обов'язкових вступних звертань та заключних формулювань увічливості.

КОНФЕСІЙНИЙ СТИЛЬ

Сфера використання — спілкування в культових установах, релігійних громадах, духовних навчальних закладах, віруючих родинах.

Основне призначення — обслуговувати релігійні потреби людини та громади. Конфесіний стиль реалізується в релігійних відправах (літургія, утреня, вечірня тощо), проповідях, молитвах, духовних традиціях, в Біблії та інших церковних книгах: молитовниках, требниках тощо.

Основні засоби:

• церковна термінолоія, мовні формули із сакральним значенням;

• непрямий порядок слів у реченні та словосполученні;

• значна кількість метафор, алегорій, порівнянь;

• наявність архаїзмів;

• стандартність стильової форми.

Конфесіний стиль відрізняється урочистістю, піднесеністю, наявністю зазначених вище виражальних засобів і поділяється на 3 підстилі.

1) публіцистичний;

2) науковий;

3) художній.

Повернення до загальнолюдських і національних цінностей зобов'язує нас уважніше ставитися до конфесійного стилю як до складової культурно-духовної скарбниці нашої історії.

Завдання 8. Назвіть стилі літературної мови. Яке місце посідають епістолярний, ораторський, конфесійний стилі у традиційній класифікації?

Спробуйте самостійно заповнити таблицю «Стилі української літературної мови»:

Назва стилю	Призна- ченння	Сфера спілку- вання	Ознаки	Мовні засоби	Жанри реалізації	Підстилі

Завдання 9. Доберіть приклади текстів публіцистичного, художнього, розмовного, наукового та офіційно-ділового стилів. Обґрунтуйте лексичні та синтаксичні особливості цих текстів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Яка мета курсу «Українська мова за професійним спрямуванням».

2. Що є предметом вивчення дисципліни?

3. Які нормативні документи визначають статус української мови?

4. Чому мову називають генетичним кодом нації?

5. Що таке мовний суржик, які причини його появи?

6. Назвіть стилі сучасної української літературної мови, дайте їм коротку характеристику.

7. В чому особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю?