Контрольні запитання та завдання

1. Що включає в себе АПК?

2. Назвіть основні особливості аграрних відносин.

3. Яку роль в аграрних відносинах відіграють відносини власності на землю?

4. Охарактеризуйте основні форми виробничої діяльності в сільському господарстві.

5. Які особливості організації виробничої діяльності в сільському господарстві України?

6. Що являє собою валовий доход сільськогосподарського підприємства?

7. Що являє собою земельна рента?

8. Відносини між яким класами виражає феодальна та капіталістична земельна рента?

9. Що являє собою диференціальна, абсолютна та монопольна земельна рента?

10. Назвіть причини, умови та джерело виникнення диференціальної земельної ренти I і II.

11. Назвіть причини, умови та джерело абсолютної земельної ренти.

12. Охарактеризуйте особливості формування земельної ренти в добувній промисловості та будівництві.

13. Від чого залежить ціна землі?

14. Назвіть особливості ціноутворення в сільському господарстві.

15. Назвіть основні напрями допомоги держави сільськогосподарським виробникам.

Тема 15. Домогосподарства

В умовах ринкових перетворень у вітчизняній економічній літературі почали застосовувати термін “домогосподарство”. При цьому поки що відсутня єдність поглядів на соціально-економічну суть цього феномену. Щоб з’ясувати її, вивчення даної теми доцільно здійснювати за таким планом:

1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.

2. Бюджет домогосподарства та його структура.

3. Витрати домогосподарств.

1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин

Одним із суб’єктів економіки є домогосподарства. Домогосподарство становить собою економічну одиницю, що складається з однієї чи більше осіб, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва (робочою силою, а інколи і засобами виробництва) і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів і послуг, а також здійснює заощадження з метою задоволення своїх потреб. На практиці домогосподарство функціонує у вигляді сім’ї та її діяльності: скільки сімей в суспільстві, стільки й домогосподарств.

Щоправда, окремі вітчизняні науковці вважають, що поняття “домогосподарство” ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям “сім’я”. При цьому вони посилаються на системи національних рахунків ООН. Проте коли справа доходить до підкріплення теоретичних положень даними соціально-економічної статистики, то ці науковці використовують цифри і факти щодо сім’ї. Іншими словами, на наш погляд, сьогодні відсутні підстави для категоричного розмежування понять “домогосподарство” і “сім’я”. Більш того, заперечуючи тотожність домогосподарства і сім’ї і включаючи в нього не членів сім’ї, ці автори все ж таки говорять про біологічне відтворення робочої сили якраз в домогосподарстві.

Домогосподарства в кожному суспільстві виконують функції споживання, постачання факторів виробництва і заощадження. Функція споживання полягає в тому, що домогосподарства є основними споживачами матеріальних і нематеріальних благ. В кінцевому плані вся виробнича діяльність суспільства орієнтується на задоволення потреб домогосподарства. Здійснюючи споживання, домогосподарства сприяють зростанню попиту на товари і послуги, а через нього роблять вплив на розвиток виробництва. Функція постачання полягає в тому, що домогосподарства, будучи соціально-економічними одиницями, де відтворюється робоча сила, а інколи і засоби виробництва, передають ці фактори виробництва діловим одиницям – підприємствам, організаціям тощо. Функцію заощадження домогосподарство виконує тоді, коли частину доходу, що не використовується ним впродовж поточного періоду, перетворює на заощадження, які за певних обставин можуть стати потужним джерелом економічного розвитку суспільства в цілому.

З точки зору мікроекономічного рівня господарювання провідною функцією виступає функція споживання. Це обумовлено тим, що раніше ніж будуть реалізовані інші функції, домогосподарство повинне споживати матеріальні та духовні блага. При цьому його потреби є варіаційною величиною, а рівень доходів – наявна величина, яка з фінансового боку встановлює межу задоволення потреб. На фінансові можливості домогосподарства впливають розмір отримуваного доходу і ціни на блага.

Кожне домогосподарство прагне реалізувати той фінансово можливий план, якому воно віддає перевагу перед іншими, оскільки він означає для нього найвищу корисність.

На попит домогосподарства впливає сукупність факторів, серед яких найвагомішими є: переваги, розмір доходу, рівень цін, обсяг майна господарства. Зміна доходу веде до зміни бюджетного обмеження. Можливі три типи реакції домогосподарства як споживача на зміну доходу: а) зміна обсягу споживання блага в тому ж напрямі; б) зміна обсягу споживання блага в протилежному напрямі; в) відсутність реакції попиту на зміну доходу. Згідно з першими двома типами реакції домогосподарства розрізняють вищі та нижчі блага. Під вищими благами розуміють такі, попит на які зі збільшенням доходу зростає, а зі зменшенням – знижується (блага, що задовольняють духовні потреби). Під нижчими благами розуміють такі, попит на які зі збільшенням доходу знижується, а зі зменшенням – зростає (потреби в певних видах продуктів харчування).

Функція споживання взаємозв’язана з функцією постачання, пропозицію факторів виробництва. Як зазначалося, одним із факторів, що впливає на споживання, є розмір доходу. А цей останній залежить від того, за якою ціною і в якому обсязі домогосподарство продає належні йому виробничі фактори – головним чином робочу силу в умовах капіталізму і працю в умовах соціалізму.

Функція постачання зв’язана не тільки з функцією споживання, а й з функцією заощадження. Адже наявність чи відсутність коштів для заощадження при інших незмінних залежить від того, за яку ціну і в якому обсязі домогосподарство постачає суспільству виробничі фактори.

Виконуючи названі функції, домогосподарство вступає у певні зв’язки і взаємовідносини з підприємствами та організаціями і суспільством в цілому. Причому ці зв’язки не однобічні: домогосподарства сприяють розвитку підприємств і суспільства, а ці останні, в свою чергу, забезпечують відповідні умови домогосподарствам для реалізації їх функцій.